ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3631/21
провадження № 6/753/298/21
"15" квітня 2021 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Коренюк А.М.
при секретарі Ляшенко Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Універсал Банк», ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Просперіті Файнешнл», про визнання виконавчіх листів, виданих Дарницьким районним судом м. Києва за наслідками розгляду справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, такими, що не підлягають виконанню, суд -
ОСОБА_1 на підставі ст. 432 ЦПК України звернувся до суду із заявою про визнання виконавчих листів, виданих Дарницьким районним судом м. Києва за наслідками розгляду справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, такими, що не підлягають виконанню. Зважаючи на те, що у порядку виконання вказаного рішення суду було видано виконавчі листи про: стягнення 3% річних - 40 936 грн. 45 коп., 15 788 доларів 14 центів США, 3 654 грн. 00 коп. - судового збору, боржником якого є ОСОБА_1 , які були звернуті до виконання, проте стягувачем подані заяви про поверення виконавчих листів стягувачу, у зв'язку із чим державним виконавцем у порядку п.1 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанови від 23.05.2019 року про поверення виконавчих листів стягувачу - АТ «Універсал Банк».
18.12.2019 року між ТОВ «Просперіті Файнешнл» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги №181220119/01 на виконання умов якого кредитор в порядку та на умовах визначених договором та чинним законодавством за плату в повному обсязі зобов'язуєтся набути у первісного кредитора (яким за цим договором є АТ «Універсал Банк») та відступити новому кредитору ОСОБА_1 право вимоги до боржника та поручителя по кредитному договору з усіма додатковими угодами до нього та договору поруки, а новий кредитор зобов'язується передати кредитору грошові кошти в сумі ціни продажу та в повному обсязі набути право вимоги до боржника та поручителя по кредитному договору з усіма додатковими угодами до нього та договору поруки.
21.12.2019 року між АТ «Універсал Банк», який є правонаступником ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «Просперіті Файнешнл» укладено договір про відступлення права вимоги № 176/19 відповідно до умов якого первісний кредитор після повної сплати новим кредитором суми, визначеної п.4.1 цього договору передає (відступає) на користь нового кредитора, а новий кредитор набуває право вимоги до боржника за кредитним договором від 30.05.2008 року, за яким боржник є ОСОБА_1
ОСОБА_1 вважає, що він, набувши права вимоги за своїми зобов'язаннями, поєднав у своїй особі боржника і кредитора, що є підставою для припинення такого зобов'язання відповідно до ст. 606 ЦК України. Так, зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі. Відповідно це є підставою для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримав та просив її задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву підтримала.
Інші заінтересовані особи в судове засідання не з"явились, належним чином повідомлені про час та місце його проведення - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті судової влади (суду), проте їх неявка не перешкоджає розгляду даного процесуального питання згідно ч.3 ст. 432 ЦПК України. Водночас, звернулись до суду із заявими про можливий розгляд заяви за їх відсутності із наданими поясненнями.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ ( Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання (ч.3 ст. 432 ЦПК України).
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.
Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суд, вислухавши пояснення заявника, заінтересованої особи, їх доводи та заперечення, вивчивши заяву про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, її обґрунтування, наведені підстави для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, дослідивши матеріали заяви у їх сукупності, всебічно та повно з"ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об"єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку про відмову у її задоволенні із наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 29 грудня 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено й стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за нарахованими відсотками по кредитному договору в сумі 15 788 доларів 14 центів США, суму інфляційного збільшення - 490 005 грн. 31 коп., 3% річних - 40 936 грн. 45 коп., судовий збір - 3 654 грн. 00 коп.
У порядку виконання вказаного рішення суду стягувачу було видано виконавчі листи про: стягнення 3% річних - 40 936 грн. 45 коп., 15 788 доларів 14 центів США, 3 654 грн. 00 коп. - судового збору, боржником якого є ОСОБА_1 , які були звернуті до виконання, проте у падальшому стягувачем подані заяви про повернення таких виконавчих листів стягувачу, у зв'язку із чим державним виконавцем у порядку п.1 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанови від 23.05.2019 року про поверення виконавчих листів стягувачу - АТ «Універсал Банк».
Відповідно, на даний час такі виконавчі листи на виконанні не перебувають.
18.12.2019 року між ТОВ «Просперіті Файнешнл» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги №181220119/01 на виконання умов якого кредитор в порядку та на умовах визначених договором та чинним законодавством за плату в повному обсязі зобов'язуєтся набути у первісного кредитора (яким за цим договором є АТ «Універсал Банк») та відступити новому кредитору ОСОБА_1 право вимоги до боржника та поручителяч по кредитному договору з усіма додатковими угодами до нього та договору поруки, а новий кредитор зобов'язується передати кредитору грошові кошти в сумі ціни продажу та в повному обсязі набути право вимоги до боржника та поручителя по кредитному договору з усіма додатковими угодами до нього та договору поруки.
21.12.2019 року між АТ «Універсал Банк», який є правонаступником ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «Просперіті Файнешнл» укладено договір про відступлення права вимоги № 176/19 відповідно до умов якого первісний кредитор після повної сплати новим кредитором суми, визначеної п.4.1 цього договору передає (відступає) на користь нового кредитора, а новий кредитор набуває право вимоги до боржника за кредитним договором від 30.05.2008 року, за яким боржник є ОСОБА_1 .
Так, відповідно до ч.1 ст. 432 ЦПК України, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, а згідно ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Враховуючи те, що виконавчі листи, видані 11.03.2016 року, які були стягувачем звернуті до виконання й постановами державного виконавця від 14.04.2016, 27.04.2016 року відкрито виконавчі провадження, а у подальшому за ініціативою такого стягувача виконавчі листи повернуті, у зв'язку із чим державним виконавцем у порядку п.1 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанови про поверення виконавчих листів стягувачу - АТ «Універсал Банк», тобто останні наразі не перебувають на виконанні, відтак підстав для визнання таких виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню немає, оскільки стягувач відкликав їх на стадії виконання.
Окрім того, вирішуючи подану заяву, судом, зважаючи на дати укладення договір відступлення прав вимоги, також встановлено, що ОСОБА_1 не може бути належним правонаступником, оскільки 18.12.2019 року між ТОВ «Просперіті Файнешнл» та ОСОБА_1 був укладено договір про відступлення права вимоги №181220119/01, й лише після цього - 21.12.2019 року між АТ «Універсал Банк», який є правонаступником ПАТ «Універсал Банк», та ТОВ «Просперіті Файнешнл» укладено договір про відступлення права вимоги № 176/19.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 14 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Виконання рішення суду будь - якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину «судового провадження» відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.
За положеннями статей першої та другої Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження здійснюється з дотриманням серед інших таких засад як верховенства права, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об'єктивності.
Згідно з ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником або іншою особою або з інших причин.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально - правові, зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально - правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь - яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішеннільний процесуальний кодекс України ( ред. з 15 грудня 2017 року); нормативно - правовий акт № 1618 - IV від 18 березня 2004 року суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Враховуючи, що виконавчі листи, які були стягувачем звернуті до виконання, а у подальшому за ініціативою такого стягувача повернуті, у зв'язку із чим державним виконавцем у порядку п.1 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про поверення виконавчих листів стягувачу - АТ «Універсал Банк», тобто останні не перебувають на виконанні, підстав для визнання таких виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню немає, оскільки стягувач відкликав їх на стадії виконання.
Окрім того, зважаючи на дати укладення договорів відступлення прав вимоги, ОСОБА_1 не може бути належним правонаступником за правом вимоги, а відповідно й поєднувати у своїй особі боржника і кредитора, оскільки 18.12.2019 року між ТОВ «Просперіті Файнешнл» та ОСОБА_1 був укладено договір про відступлення права вимоги №181220119/01, й лише після цього - 21.12.2019 року між АТ «Універсал Банк», який є правонаступником ПАТ «Універсал Банк», та ТОВ «Просперіті Файнешнл» укладено договір про відступлення права вимоги № 176/19, відповідно правові підстави для задоволення заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, відсутні.
На підставі викладеного вище викладеного, п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст. 432 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Універсал Банк», ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Просперіті Файнешнл», про визнання виконавчіх листів, виданих Дарницьким районним судом м. Києва за наслідками розгляду справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, такими, що не підлягають виконанню, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.
Копію ухвали направити заінтересованим особам невідкладно після її оголошення.
Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України та КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.