ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6209/21
провадження № 3/753/3247/21
"31" березня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Дарницького УП ГУ НП у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 383782, 28.03.2021 о 15 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила сімейну сварку з донькою, в ході якої виражалась нецензурною лайкою в її бік, своїми діями вчинила психологічне насильство в сім'ї, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечувала та зазначила, що під час сварки між її доньками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вона їх намагалась заспокоїти, роблячи їм усні зауваження, ніякого психологічного насильства в сім'ї вона не вчиняла.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердили вищезазначені факти. Також зазначили про те, що пояснення писали зі слів працівників поліції.
Судом було досліджено надані до суду матеріали, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 383782 від 28.03.2021 року; заяву ОСОБА_2 без дати.
Вислухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали, надані до суду, суддя приходить до висновку, що підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не вбачається, виходячи з наступного.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Обов'язковим елементом об'єктивної сторони складу цього адміністративного правопорушення є наявність наслідків, а саме завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, або ж реальна можливість завдання вказаної шкоди.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 173-2 КУпАП суб'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини і передбачено наявність прямого умислу правопорушника на спричинення страждань потерпілій стороні.
Визначення термінів психологічного насилля в сім'ї закріплене в Законі України від 7 грудня 2017 року № 2229-VIII "Про запобігання та протидію домашньому насильству". Так, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Суд заслухавши пояснення потерпілої ОСОБА_1 , яка в судовому засіданні не підтвердила обставини, що викладені в письмових поясненнях, дослідивши матеріали, надані до суду, приходить до висновку, що підстав для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не вбачається.
У відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення вказано, що шкоду потерпілій не заподіяно, однак такі дані не узгоджується із диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яка передбачає завдання або можливість завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої особи, у разі застосування психологічного насильства.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v.Russia",рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не підтверджена достатніми та допустимими доказами, тобто не доведена поза розумним сумнівом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а почате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку із викладеним, суддя вважає необхідним закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі ст. 62 Конституції України, керуючись ст.ст. ч.1 ст.173-3, 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 283, п. 3. ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено або потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
Суддя Ю.С.Мицик