Справа № 752/16075/16-ц
Провадження № 2/752/192/21
14 квітня 2021 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С., при секретарі Павлюх П.В., розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
в провадженні суду з 03.10.2016 року перебуває вказана цивільна справа.
Ухвалою від 05.06.2020 року справу прийнято до провадження суддею Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С. з розглядом за правилами загального позовного провадження та призначенням підготовчого засідання з повідомленням учасників справи на 17.11.2020 року (а.с. 42-43).
17.11.2020 року засідання не відбулось.
В підготовчому судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання про передачу справи за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва.
Представник позивача - ОСОБА_2 покладався на розсуд суду при вирішенні даного питання.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим, явку представника не забезпечив.
Приватний нотаріус КМНО Чуловський В.А. повідомлявся належним чином, в засідання не з'явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі.
Третя особа будучи належним чином повідомленим, явку представника не забезпечив.
Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд надійшов до наступного.
Відповідно до п. п. 33, 34 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», згідно зі статтею 8 Закону № 2453-VI ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Статтею 107 ЦПК встановлено, що всі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються судами першої інстанції, якими є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди.
Також, суди повинні виходити з того, що правила підсудності справ у цивільному судочинстві можуть визначатися лише процесуальним законом (Рішення Конституційного Суду України від 27.03.2002 року № 7-рп/2002 (справа щодо актів про обрання/призначення суддів на посади та про звільнення їх з посад); від 07.05.2002 року № 8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб); від 22.06.2004 року № 13-рп/2004 (справа про Дисциплінарний статут прокуратури України).
Питання про підсудність справ визначається ЦПК.
Якщо інше не встановлено ЦПК, позови пред'являються: до фізичної особи - до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування; до юридичної особи - за її місцезнаходженням (стаття 109 ЦПК), яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень статті 29 ЦК і статті 3 Закону України від 11.12.2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а щодо юридичної особи - за положеннями статті 93 ЦК.
Відповідно до визначеного ст.8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» права на повноважний суд, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справив суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 6 Конвенції 1950 року, згідно якої кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Також, законодавець, визначив альтернативну підсудність щодо позовів про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а саме, що такі позови можуть пред'являтися також за місцем його виконання (ч. 12 ст. 28 ЦПК України). Ця норма є спеціальною, так як регулює саме ці відносини.
В своєму позові позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 15993, вчинений 22.08.2016 року ПН КМНО Чуловським В.А.. яким задоволено вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» шляхом звернення стягнення заборгованості, що виникла по кредитному договору № 11380-к від 12.12.2007 року.
З матеріалів позову вбачається, що відповідачі у справі не мають своїм місцем реєстрації та місцезнаходженням Голосіївський район м. Києва (ТОВ «Кредитні ініціативи» - вул. Вікентія Хвойки, буд. 21, м. Київ, що відноситься територіально до Оболонського району м. Києва, ПН КМНО Чуловський В.А. - пров. Музейний, буд. 4, 3 поверх, м. Київ, відноситься територіально до Печерського району м. Києва).
Підстав вважати, що місцем виконання оспорюваного виконавчого напису нотаріуса є Голосіївський район м. Києва матеріали справи також не містять.
Ознайомившись зі змістом поданої позовної заяви та доданими до неї документами, судом встановлено, що позивачем останній був пред'явлений до Голосіївського районного суду м. Києва в порядку ст. 113 ЦПК України (в редакції на момент звернення), тобто за вибором позивача.
Однак, з таким тлумаченням позивачем норм ЦПК України погодитися не можна і на переконання суду, враховуючи положення чинного законодавства, справа не підсудна Голосіївському районному суду м. Києва.
Згідно п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснено, що спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.
Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.
Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається на особу, яка зверталася за виконавчим написом.
Зазначеного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.08.2019 року винесеній за результатами розгляду справи № 519/77/18.
Із матеріалів справи суд вбачає, що особою, яка зверталась за виконавчим написом, є ТОВ «Кредитні ініціативи», яке знаходиться за адресою: вул. Вікентія Хвойки, буд. 21, м. Київ (Оболонський район м. Києва).
Відповідно до ч. 2 п. 45 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», якщо після відкриття провадження у справі та до початку судового розгляду (розгляду справи по суті - стаття 173 ЦПК) виявиться, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, суд передає справу на розгляд належному суду незалежно від волевиявлення сторін (п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З урахуванням зазначеного, виходячи з предмету спору, його суб'єктивного складу, суд приходить до висновку, що цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, підсудна Оболонському районному суду м. Києва, із врахуванням вимог територіальної підсудності, що передбачені ст. 27 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 31, 187, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
постановив :
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, передати на розгляд за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва (вулиця Маршала Тимошенка, 2Є, Київ, 04212).
Ухвала суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення відповідно до вимог, встановлених ст.ст.353-356 ЦПК України.
Суддя В.С. Хоменко