Справа № 752/5795/21
Провадження по справі № 1-кп/752/1488/21
іменем України
"15" квітня 2021 р. Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження, дані про яке 12.01.2021 внесені до ЄРДР за № 12020100010000055, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, не одруженого, не працюючого, що має професійно технічну освіту, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України,
з участю сторін кримінального провадження
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3 , ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
встановив:
ОСОБА_3 25.02.2020 о 18 год., 10.08.2020 о 10 год. 40 хв., 23.08.2020 о 14 год., 30.08.2020 о 20 год., 21.10.2020 о 20 год., знаходячись за місцем постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , умисно вчиняв фізичне та психологічне насильство щодо ОСОБА_5 , з якою перебував у фактичних сімейних відносинах, що призвело до психічного розладу здоров'я потерпілої, а саме: пролонгованої депресивної реакції.
Таким чином, суд визнає винуватим ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, тобто в умисному систематичному вчиненні фізичного і психологічного насильства щодо особи, з якою він перебував у фактичних сімейних відносинах, що призвело до розладу здоров'я потерпілої.
Не дивлячись на те, що ОСОБА_3 під час судового розгляду відмовився давати показання, його вина у вчиненні кримінального правопорушення за викладених у вироку обставин, підтверджується дослідженими судом доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_5 суду надала показання та зазначила, що проживає зі ОСОБА_3 на протязі останніх 10 років. Певний час вони жили у фактичних шлюбних відносинах, від яких у 2013 році народився син ОСОБА_6 . Після народження дитини ОСОБА_3 почав її ображати, а останні три роки систематично вчиняє відносно неї фізичне та психологічне насильство, зокрема б'є, принижує, висловлюється нецензурними словами у присутності дітей та своєї матері тощо. Таки його побої спричиняли у неї у 2019 перелом носа, руки та інші тілесні ушкодження. Але вона кожного разу його вибачала, вважаючи, що він виправиться. На протязі 2020 року ОСОБА_3 вчиняв такі дії неодноразово і систематично, Вона викликала поліцію, яка складала протоколи про адміністративне правопорушення, виписувала заборонні приписи, але останнім часом вона відчула, що такі неправомірні дії ОСОБА_3 щодо неї, призвели до погіршення стану її здоров'я. Зокрема вона стала нервовою, пригніченою. Проведене МРТ голови підтвердило неодноразове застосування до неї фізичної сили. Вона звернулася до лікаря невропатолога, який призначив лікування, зокрема вона приймає заспокійливе. Останню краплею для неї було те, що у перших днях січня 2021 року ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння завдав тілесних ушкоджень їх сину, а 01.07.2021 також і їй.
Окрім показань потерплої, вина обвинуваченого підтверджується дослідженими в судовому засіданні рішеннями суду, а саме даними постанов Голосіївського районного суду м. Києва з яких встановлено, що ОСОБА_3 протягом 2020 року неодноразово вчиняв домашнє насильство відносно ОСОБА_5 за що суд піддавав його адміністративним стягненням в виді штрафів та адміністративного арешту.
Так постановою Голосіївського районного суду м. Києві від 28.05.2020 ОСОБА_3 був визнаний винуватим у тому, що 25.05.2020 о 18 год. перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись за місцем проживання, душив та ображав ОСОБА_5 нецензурними словами.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києві від 18.08.2020 ОСОБА_3 був визнаний винуватим у тому, що 13.08.2020 та 16.08.2020 порушив терміновий заборонний припис, який забороняв йому контактувати та спілкуватися з ОСОБА_5 , а 10.08.2020 о 16 год. ображав нецензурною лайкою та вдарив пляшкою по голові.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києві від 27.08.2020 був визнаний винуватим у тому, що повторно 23.08.2020 о 14 год. вчинив домашнє насильства відносно ОСОБА_5 .
Постановою Голосіївського районного суду м. Києві від 16.09.2020 був визнаний винуватим у тому, що 30.08.2020 о 20 год. вчинив фізичне насильство відносно ОСОБА_5 та порушив терміновий заборонний припис .
Постановою Голосіївського районного суду м. Києві від 22.10.2020 був визнаний винуватим у тому, що 21.10.2020 о 20 год. вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_5 , а саме ображав та принижував, виганяв із житла, виражався нецензурними словами.
З даних листа КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 01.02.20201 та доданими до нього копії карти виїзду встановлено, що бригадою швидкої медичної допомоги 07.08.2020 у ОСОБА_5 на наслідками огляду був встановлений попередній діагноз: «забій м'яких тканини голови» та зазначено, що такі тілесні пошкодження вона отримала від дії чоловіка ОСОБА_3 .
Таким чином, суд вважає що вищезазначені докази в їх сукупності доводять винуватість ОСОБА_3 в умисному систематичному вчинені фізичного та психологічного насильство щодо ОСОБА_5 . Окрім того, суд враховує, що сам обвинувачений після допиту потерпілої в суді, не висловив заперечень з приводу обставин, про які зазначала ОСОБА_5 у показаннях, зокрема щодо його неправомірних дій.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 60 від 03.02.2021 внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 у потерпілої ОСОБА_7 визначені негативні психоемоційні зміни, а саме: знижений настрій, фіксованість на неприємних думках та спогадах, відчуття апатії, періодичні реакції емоційної лабільності, знервованості, пригніченості аж до суїцидальних думок, що також проявляється психосоматичним чином (знижений апетит, поганий сон), що обумовлено тривалою сімейною психотравмуючою ситуацією (агресивна поведінка чоловіка), а також негативні психоемоційні зміни, обумовлені тривалою психотравмуючою ситуацією. На момент проведення експертизи ОСОБА_8 визнана такою, що виявляє ознаки психічного розладу в межах розладів адаптації «Пролонгована депресивна реакція» (F 43.21 за МКХ-10), який виник внаслідок дій ОСОБА_3 .
Таким чином, умисні систематичні дії ОСОБА_3 з фізичного та психологічного насильство відносно ОСОБА_5 , вчинені ним у період з 25.05.2020 по 21.10.2020, знаходяться в прямому причинному зв'язку з наслідками у вигляді психічного розладу, який встановлений у потерпілої ОСОБА_5 .
При обранні покарання ОСОБА_3 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, данні про його особу, згідно яких він не працює, у зв'язку з чим відсутні докази вважати, що він утримує неповнолітніх дітей або власну матір, що має похилий вік, не перебуває під наркологічним або психіатричним наглядом у відповідних лікарів, за місцем проживання характеризується негативно, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.
Обставин, що пом'якшують та/або обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 66, 67 КК України судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку про доцільність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, вважаючи, що його виправлення не можливо без ізоляції від суспільства. Такий вид покарання суд вважає необхідним і достатнім, для попередження вчинення ОСОБА_3 нових злочинів, зокрема відносно потерпілої. Суд не вбачає підстав для призначення покарання у виді громадських робіт та арешту, враховуючи, що аналогічні покарання призначались за наслідками розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності у виді адміністративних стягнень та не призвели до виправлення ОСОБА_3 і не упередили вчинення ним нових правопорушень. При цьому суд також приймає до уваги, що ОСОБА_3 не вчинив жодних дій, яки б свідчили про його каяття, перед потерпілою не вибачився.
Суд враховуючи вищезазначені данні про особу обвинуваченого, вважає, що існує ризик вчинення ним нових кримінальних правопорушень, тому відповідно до вимог ст. 176-178 КПК України, вважає за доцільне обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком суду законної сили, взявши його негайно під варту з залі суду.
Судові витрати та речові докази у кримінальному проваджені відсутні.
Керуючись ст. 370, ч.2 ст. 373, ст. ст. 374, 376 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
Обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі Київський слідчий ізолятор до вступу вироку в законну силу, взявши його під варту з залі суду.
Строк відбування покарання рахувати з 15.04.2021.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом 30 днів з дня його оголошення.
Відповідно до частин 3 і 6 ст.376 КПК України роз'яснити учасникам кримінального провадження їх права на ознайомлення із журналом судового засідання і подання на нього письмових зауважень, а також отримання копії вироку, із її врученням обвинуваченому негайно після оголошення.
Суддя ОСОБА_1