Справа № 752/8654/21
Провадження № 1-кс/752/3124/21
09 квітня 2021 року
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в міста Києві клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Києві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за № 62021100000000286 від 12.02.2021 року,
за участю прокурора - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
До слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київською міською прокуратурою ОСОБА_4 , в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном 60 діб.
З матеріалів клопотання вбачається, що першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києвіпроводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021100000000286, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.02.2021за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив, що в ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_5 , маючий спеціальне звання старшого лейтенанта поліції, згідно із наказом Головного управління Національної поліції України у місті Києві від 04.07.2018 № 645 о/с призначений на посаду дільничного офіцера поліції СДОП ВП №1 (з обслуговування житлового масиву «Воскресенка») Дніпровського УП ГУНП у місті Києві.
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше лютого 2021 року, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел спрямований на незаконне придбання, зберігання психотропних речовин з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше лютого 2021 року, ОСОБА_5 вступив у злочинну змову із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з метою незаконного збуту психотропних речовин, обіг яких обмежено.
Крім того, в обґрунтування клопотання слідчий зазначав, що ОСОБА_5 у березні 2021 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними», наказу Міністерства охорони здоров'я України № 481 від 20.08.2008 та наказу Міністерства охорони здоров'я України № 634 від 29.07.2010 «Про внесення змін до Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 року № 188», маючи намір, спрямований на незаконне придбання, зберігання психотропних речовин, з метою їх подальшого збуту, отримав (придбав) від ОСОБА_7 незаконно виготовлену ОСОБА_8 психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін масою 0,016 г з метою її подальшого збуту.
У подальшому, ОСОБА_5 вищевказану психотропну речовину - амфетамін незаконно зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з метою її незаконного збуту.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, що ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на власне незаконне збагачення, 26.03.20201 приблизно о 12 год. 20 хв. у приміщенні квартири АДРЕСА_2 безоплатно передав (збув) ОСОБА_9 психотропну речовину - амфетамін масою 0,016 г.
Згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, амфетамін віднесено до психотропних речовин, обіг яких обмежено.
Окрім цього, слідчий вказав, що у березні 2021 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) у ОСОБА_5 виник умисел на продовження своєї протиправної діяльності.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи повторно, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на власне незаконне збагачення у березні 2021 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 26.03.2021), перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними», наказу Міністерства охорони здоров'я України № 481 від 20.08.2008 та наказу Міністерства охорони здоров'я України № 634 від 29.07.2010 «Про внесення змін до Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 року № 188» незаконно придбав у ОСОБА_7 незаконно виготовлену ОСОБА_8 психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін масою 0,123 г, з метою її подальшого збуту.
У подальшому, ОСОБА_5 вищевказану психотропну речовину - амфетамін незаконно зберігав за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , з метою її незаконного збуту.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на власне незаконне збагачення, 26.03.2021 приблизно 21 год. 30 хв. у приміщенні квартири АДРЕСА_2 збув ОСОБА_9 психотропну речовину - амфетамін масою 0,123 г, яка знаходилася у прозорому зіп-пакеті за грошові кошти у сумі 200 гривень.
Згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, амфетамін віднесено до психотропних речовин, обіг яких обмежено.
Отже, ОСОБА_5 , своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні, з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 307 КК України.
08 квітня 2021 року о 14 годині 05 хвилині ОСОБА_5 затримано в порядку статті 280 КПК України.
09 квітня 2021 року о 00 годині 05 хвилин ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України.
09 квітня 2021 року о 10 годині 50 хвилин ОСОБА_5 отримав копію клопотання з дожатками, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Своє клопотання слідчий обґрунтував тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 6 до 10 років з конфіскацією майна.
Крім того, слідчий вказує, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , покладається на необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів, у зв'язку з чим свідки можуть змінювати свої показання, а експерти зможуть надавати неправдиві висновки.
При цьому, враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного, нездатність застави у межах, визначених частиною п'ятою статті 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, є необхідним визначити останньому, як альтернативу, розмір застави - 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_5 , покладених на нього процесуальних обов'язків.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, посилаючись на викладені у ньому обставини та просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні проти клопотання заперечував повністю, посилаючись на необґрунтованість підозри, а тому клопотання не відповідає вимогам КПК, ризики передбачені статтею 177 КПК України прокурором та слідчим не доведені та не обґрунтовані. Разом з тим, адвокат вказав, що його підзахисний має постійне місце проживання, позитивні характеристики, а тому просив застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою - у вигляді домашнього арешту із забороною підзахисному залишати житло за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в нічний час доби період з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби. Також зазначив, якщо суд не знайде можливості застосувати менш мякий запобіжний захід ніж тримання під вартою, то просить визначити альтернативу триманню під вартою, залогу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що склдає 45 400 гривень.
ОСОБА_5 в судовому засіданні також заперечив проти задоволення клопотання, підтримав пояснення свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали, якими прокурори обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
З даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 12.02.2021 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України.
08 квітня 2021 року о 14 годині 05 хвилині ОСОБА_5 затримано в порядку статті 280 КПК України.
09 квітня 2021 року о 00 годині 05 хвилин ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України.
У відповідності до статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вплинути на його хід;
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Разом з тим, частиною першою статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до частини шостої статті 22 КПК слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов'язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов'язаний з'ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м'який.
Між тим, слід звернути увагу, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваним досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, які містять незаперечні фактичні дані про таке. А спроби таким чином компенсувати недоліки та неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжного заходу не можуть бути виправдані жодною метою.
Крім того, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням продовження перебування особи під вартою, тому, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (стаття 177 КПК України), інакше судові рішення щодо тримання під вартою не відповідатимуть вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК, оскільки в іншому випадку нівелюються вимога про дотримання законності у сфері обмеження права на свободу у кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід враховувати вимоги статті 5 Конвенції, зокрема правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку.
Отже, суд зобов'язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений статтею 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними статтею 177 КПК України, загальною підставою для тримання під вартою. Лише правова кваліфікація вчиненого, надана стороною обвинувачення, є недостатнім для цього і навіть наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув'язнення (правова позиція в рішенні ЄСПЛ у справі «Адам'як проти Польщі»).
При цьому відповідно до вимог частини третьої статті 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог частини другої статті 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано для даної стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, копії яких долучені до клопотання.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється, фактичні обставини справи, встановлені станом на день розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу.
Разом з тим, суд погоджується з прокурором щодо наявності ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, на запобігання яких покликані запобіжні заходи, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів, у зв'язку з чим свідки можуть змінювати свої показання, а експерти зможуть надавати неправдиві висновки.
Враховуючи викладене, характер та спосіб вчинених дій, а також тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, дає підстави вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статтею 194 КПК України.
Слідчий суддя, враховуючи викладене, надавши оцінку поясненням учасників судового розгляду та матеріалам, що містяться разом з клопотанням, взявши до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме: наявність обґрунтованої підозри, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, особу підозрюваного, стан здоров'я, його соціальні зв'язки, приходить до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Між тим, відповідно до частин третьої, четвертої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого ОСОБА_5 вчинений без застосування насильства, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно частини п'ятої статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:1) щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків, застава може бути призначена у розмірі від двадцяти до вісімдесятирозмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , його майновий стан, а також наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.
Разом з тим, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до частини сьомої статті 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до частини четвертої статті 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені частиною п'ятої статті 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.131, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у смт. Підволочинськ Підволочинського району Тернопільської області, громадянина України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , працюючому дільничним офіцером поліції СДОП ВП №1 (з обслуговування житлового масиву «Воскресенка») Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, раніше не судимомого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком шістдесят днів, а саме, по 06 червня 2021 року до 14 год. 05 хв. включно.
Визначити ОСОБА_5 заставу, що становить вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 181 600 гривень (сто вісімдесят одна тисяча шістсот гривень) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р UА128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.
Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Підозрюваний, звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У відповідності до частини п'ятої статті 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- не спілкуватись із свідками, експертами і учасниками даного кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Роз'яснити, що у відповідності до частини десятої статті 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1