cправа № 367/9374/19
провадження №: 2-а/752/105/21
10.03.2021 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., за участю секретаря Воробйова І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області, інспектора рядового поліції Загорулько Ярослава Сергійовича про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
У листопаді 2019 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати дії інспектора 4 взводу 1 батальйону УПП в Житомирській області Загорулько Ярослава Сергійовича щодо складання постанови серії ЕАК № 1781772 від 23.11.2019 про адміністративне правопорушення про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП незаконними; визнати постанову серії ЕАК № 1781772 від 23.11.2019 про адміністративне правопорушення протиправною та скасувати її, а провадження по справі закрити.
Свої вимоги мотивує тим, що 23.11.2019 близько 11 год. керуючи автомобілем Opel Astra, державний номер НОМЕР_1 , рухаючись в напрямку міста Коростень, позивач був зупинений рядовим поліції інспектором 4 взводу 1 батальйону УПП в Житомирській області Загорулько Ярославом Сергійовичем. Незрозуміло відрекомендувавшись, інспектор звинуватив позивача у перевищенні швидкісного режиму на 145 км на автомобільній дорозі державного значення М-07 Київ-Ковель на в'їзді в населений пункт Сингаї і показав зафіксовану на якому-то електронному приладі цифри 71 км/год, і попросив передати документи. Надавши свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія позивач показав посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ гр, тому повідомив, що страхового полісу у нього не має. На вулиці було -6 морозу і дув сильний вітер, взявши документи позивача інспектор запросив його до свого службового авто для складання протоколу про адміністративне правопорушення і постанови в справі про адміністративне правопорушення, позивач відмовився до нього іти в зв'язку зі станом здоров'я. Окрім того, побачивши щит з написом Сингаї з невірним перекладом англійською Shynhai замість вірного Shingay позивач зауважує, що не сприйняв його як дорожній знак.
Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим, оскільки позивач рухався з допустимою швидкістю в межах правил дорожнього руху, а також те, що у відповідача відсутні належні та допустимі докази того, що зафіксована відповідачем швидкість має відношення саме до водія ОСОБА_1 .
З урахуванням вказаних обставин, вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24.04.2020 відкрито провадження по даній справі.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.02.2021 постановлено здійснити перехід з розгляду справи в порядку загального позовного провадження та перейти до розгляду в письмове провадження адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до УПП в Житомирській області, інспектора рядового поліції УПП в Житомирській області Загорулька Ярослава Сергійовича про визнання дій незаконними, визнання постанови протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Суд, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті на предмет їх належності, допустимості, достовірності у їх сукупності, вважає необхідним відмовити в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 23.11.2019 інспектором 4 взводу 1 батальйону УПП в Житомирській області Загорулько Ярославом Сергійовичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1781772 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 255,00 грн.
Як вбачається із вказаної постанови, 23.11.2019 об 11 год. с. Сингаї АД МО7 145 км, водій керуючи транспортним засобом перевищив встановлені обмеження руху більше як на 20 км/год, чим порушив п. 12.4. Правил дорожнього руху України - порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год).
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п. 12.4 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що він керував автомобілем на автомобільній дорозі з допустимою швидкістю для руху у відповідності до Правил дорожнього руху України.
Статтею 280 КУпАП, визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно ч. 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 1331, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Крім того, стаття 222 КУпАП, надає повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, передбачені ч.ч. 1-3 ст. 122 КУпАП працівниками Органів Національної поліції.
Зі змісту статті 276 КУпАП, вбачається, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Судом встановлено, що поліцейським Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Поліщуком Петром Валерійовичем постанову серії ЕАК № 1781772 від 23.11.2019 року винесено правомірно за місцем вчинення адміністративного правопорушення та за місцем несення служби поліцейським патрульної поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем не доведено факту неправомірності дій щодо складання постанови у справі про адміністративне правопорушення, а відповідачем доведено правомірність складання оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 241-244, 246 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області, інспектора рядового поліції Загорулько Ярослава Сергійовича про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Ю.Ю. Мазур