14.04.2021
Справа № 644/6895/20
н/п 2-а/644/10/21
14 квітня 2021 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі: головуючого - судді Бабенко Ю.П., за участю секретаря - Зінченко М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,-
Позивач після уточнення позовних вимог просить суд скасувати постанову інспектора патрульної поліції відділу №2 роти №4 батальйону №2 Управління патрульної поліції капітана поліції Шутки М.А. серії ДП18 №625225 від 01.09.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 01.09.2020 року інспектором патрульної поліції було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. Відповідно до постанови, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ГАЗ 31029 державний номерний знак НОМЕР_1 , не перехресті проспектів Олександрівського та Індустріального в м. Харкові здійснив поворот наліво на заборонений сигнал світлофора, чим порушив п.п. 8.7.3е Правил дорожнього руху України. Позивач дійсно керував автомобілем та здійснював поворот наліво, після чого був зупинений працівниками поліції, однак при складанні вказаної постанови присутнім не був. Вважав, що працівники поліції, які склали вказану постанову не було співробітниками органу, компетентного розглядати справи про притягнення осіб до адміністративної відповідальності. Копію постанови позивачем було отримано поштою 04.09.2020 року. Оскільки на думку позивача постанову винесено не вповноваженою особою та з порушенням процедури розгляду справ про адміністративні правопорушення, вважав постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню. З урахуванням викладеного просив позов задовольнити.
Позивач подав суду заяву про проведення судового розгляду у його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.
Судом встановлено, що постановою серії ДП18 №625225 від 01.09.2020 року, яка винесена інспектором Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області капітаном поліції Шутка М.А., притягнуто позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_1 01.09.2020 року, керуючи транспортним засобом ГАЗ 31029 державний номерний знак НОМЕР_1 , не перехресті проспектів Олександрівського та Індустріального в м. Харкові здійснив поворот наліво на заборонений сигнал світлофора, чим порушив п.п. 8.7.3е Правил дорожнього руху України (а.с. 8,67).
Частиною 2 ст. 122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до п. 8.7.3е Правил дорожнього руху України червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Згідно відеозапису наданого працівниками поліції вбачається, що ОСОБА_1 розпочав рух через перехрестя проспектів Олександрівського та Індустріального в м. Харкові та перетнув їх на заборонений червоний сигнал світлофору, після чого був зупинений працівниками поліції (а.с. 32).
Позивачем до позовної заяви не додано будь-яких належних та допустимих доказів спростування даного відеозапису.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Щодо процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці його вчинення, суд зазначає наступне.
У відповідності до ст. 222 КУпАП до компетенції органів Національної поліції віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення щодо порушень Правил дорожнього руху.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, яким серед іншого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7 КУпАП); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 КУпАП).
Відповідно до ч. ч. 2, 4, 5 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.05.2015 р. у справі N 1-11/2015 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення дав офіційне тлумачення зазначеній нормі, вказавши, що положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
В мотивувальній частині вказаного рішення Конституційний Суд України зазначив, що у частинах 1, 2 ст. 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
Суд звертає увагу на те, що після ухвалення вказаного рішення Конституційним Судом України до ст. 258 КУпАП Законом були внесені зміни і на час розгляду справи у ст. 258 КУпАП відсутня вимога до уповноваженої особи щодо складання протоколу у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху віднесеного до компетенції Національної поліції.
Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.
Таким чином, суд вважає, що відповідач відповідно до Закону мав право розглянути справу на місці вчинення адміністративного правопорушення і винести оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за якою позивача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Відповідно до ч. 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015р. за №1395.
Згідно з п. 4 Розділу І вказаної інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з п. 1 розділу ІІІ Інструкції, визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127,статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Відповідно до положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, положення даної частини статті не враховуються при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Статтею 283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КпАП. У ній зокрема потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Матеріали справи свідчать про те, що 01.09.2020 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП України, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Наявність вказаних в постанові обставин позивачем не спростовується.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем були дотримані вимоги КУпАП при розгляді справи. З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач дійшов вірного висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП і те, що відповідач діяв у межах та у спосіб передбачений чинним законодавством України, а постанова про адміністративне правопорушення, за формою та змістом відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Виходячи із викладеного вище, суд не погоджується з доводами позовної заяви про необґрунтованість оскаржуваної постанови відповідача, та з доводами щодо порушення порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення.
Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 2 статті 2 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що дії відповідача відповідають даним критеріям оскільки вони вчиненні на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Таким чином, відповідачем прийнято рішення на підставі повного та всебічного вивчення матеріалів справи, без порушення норм матеріального та процесуального права.
Викладені у позовній заяві обставини спростовуються наявними у справі доказами, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача відносяться на його рахунок і відшкодуванню позивачу не підлягають, так як суд відмовив в задоволені усіх позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5-10, 77, 242-244, 246, 255, 295 КАС України, п. п. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України, ст. ст. 7, 9-10, ч. 2 ст. 121, ст. ст. 254, 258, 280 КУпАП, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ДП18 №625225 від 01.09.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.