Справа № 629/3710/20
Провадження № 2/629/94/21
14.04.2021 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Смірнова Н.А., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про роз'яснення ухвал суду від 05 січня 2021 року та 29 березня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл сумісного майна подружжя, -
Заявник звернувся до суду з клопотанням про роз'яснення ухвал суду від 05 січня 2021 року та 29 березня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл сумісного майна подружжя.
Ухвалою від 02 квітня 2021 року вказане клопотання залишено без руху, оскільки подане з порушенням вимог ст.177 ЦПК України, та надано заявнику 5-ти денний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків.
Вказана ухвала суду отримана ОСОБА_1 06 квітня 2021 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи заява останнього про видачу копії ухвали від 02 квітня 2021 року з відмітною про отримання ухвали.
Строк, наданий заявнику для усунення недоліків клопотання, сплив 12 квітня 2021 року.
Ухвала суду фактично ОСОБА_1 не виконана. До цього часу до суду не надано жодних заяв чи документів на усунення недоліків клопотання. При цьому, судом був встановлений достатній строк для усунення недоліків.
З огляду на викладене, суд визнає клопотання ОСОБА_1 про роз'яснення ухвал суду неподаним та повертає його.
Відповідно до ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
У зв'язку з наведеним, повернення заяви, недоліки якої не усунуті після залишення її без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Відповідно до ч. 1 ст. ст. 12, ч. 1 ст. 20 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.
Статтею 271 ЦПК України не врегульовано вимоги до заяви про роз'яснення судового рішення.
Відповідно до ч.9 ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, позовна заява вважається неподаною, а в даному випадку клопотання, і повертається позивачеві, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
За таких обставин суд вважає, що клопотання містить недоліки, які не були усунуті заявником в межах наданого строку, що унеможливлює його розгляд по суті, а тому підлягає поверненню заявнику.
Відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст.ст. 185, 258, 260 ЦПК України, суддя, -
Клопотання ОСОБА_1 про роз'яснення ухвал суду від 05 січня 2021 року та 29 березня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл сумісного майна подружжя визнати неподаним та повернути заявнику.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення з заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення клопотання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно п.3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Н.А. Смірнова