Справа № 628/521/21
Провадження № 2/628/447/21
15 квітня 2021 року Куп'янський міськрайоний суд Харківської області
у складі: головуючого судді - Клімової С.В.
при секретарі - Бавики Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Куп'янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Харківській області, Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куп'янському, Шевченківському районах та місту Куп'янськ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) про захист права власності, виключення з акта опису та арешту майна,-
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів Головного управління ДПС України у Харківській області, Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куп'янському, Шевченківському районах та місту Куп'янськ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) про захист права власності, виключення з акта опису та арешту майна, мотивуючи свої вимоги тим, що за вироком Сєверодонецького міського суду Луганської області від 26.03.2003 року позивач ОСОБА_1 був засуджений за ст..ст. 185 ч. 3, 187 ч. 2 КК України з конфіскацією майна. На той час позивач був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Виконання вироку щодо конфіскації проводилося за місцем проживання позивача, майна на час виконання вироку у позивача не було. На теперішній час позивач є власником 1/3 частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та бажає розпоряджатися своїм майном як власник, однак накладена заборона на відчуження на ім'я позивача є перешкодою у розпорядженні його власністю. Станом на час звернення до суду з позовом відсутні будь - які відомості та виконавчі провадження. Дані обставини порушують право позивача на розпорядження своїм майном, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 24 лютого 2021 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивач та його представник адвокат Пухтаєвич О.О. не з'явилися, представник надала до суду заяву про розгляд справи без їх участі, вимоги позову підтримують та просять суд їх задовольнити.
Відповідачі Головне управління ДПС України у Харківській області, Міжрайонний ВДВС по Куп'янському, Шевченківському районах та місту Куп'янськ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) в судове засідання не з'явилися, про день час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується поштовими відправленнями та розписками, які повернулися на адресу суду з відмітками « про отримання судових повісток».
У відповідності до п.1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 223 ЦПК України у разі неявки учасника справи, який належним чином повідомлений про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
Також суд зазначає, що оскільки ухвалою суду від 24.02.2021 року відповідачам роз'яснювалося право подати відзив, у якому вони повинні викласти заперечення проти позову у визначений судом строк, а також наслідки неподання такого відзиву, однак відзив до суду Головним управлінням ДПС України у Харківській області та Міжрайонним ВДВС по Куп'янському, Шевченківському районах та місту Куп'янськ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) за весь час перебування в провадження суду цієї справи подано не було, на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
З'ясувавши думку представника позивача, дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Так судом встановлені наступні фактичні обставини.
Так, за вироком Сєверодонецького міського суду Луганської області від 26.03.2003 року ОСОБА_1 було засуджено за ст..ст. 185 ч. 3, 187 ч. 2 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є приватною власністю засудженого. Вирок набрав законної сили 10 квітня 2003 року.
Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № 9532 виданого Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Куп'янського міськвиконкому від 12 вересня 2006 року підтверджується, що квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_2 - 1/3 частина, ОСОБА_3 - 1/3 частина, ОСОБА_1 - 1/3 частина, що також підтверджується технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_2 та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 12794860 виданого Куп'янським бюро технічної інвентаризації від 07 грудня 2006 року.
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого Куп'янським міськрайонним відділом Державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) від 12 лютого 2021 року підтверджується, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 про що був складений відповідний актовий запис за № 187.
Листом за № 29906 наданого Міжрайонним ВДВС по Куп'янському, Шевченківському районах та місту Куп'янськ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) від 26.05.2020 року на заяву ОСОБА_1 від 20.05.2020 року, щодо наявності, або відсутності на виконанні виконавчого листа за вироком Сєверодонецького міського суду Луганської області від 2003 року про конфіскацію майна ОСОБА_1 , повідомляється, що станом на 25.05.2020 року у Міжрайонному ВДВС по Куп'янському, Шевченківському районах та місту Куп'янськ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) виконавчого листа про конфіскацію майна ОСОБА_1 на виконанні не перебуває.
Листом за № 191479/39121 наданого Міжрайонним ВДВС по Куп'янському, Шевченківському районах та місту Куп'янськ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) від 27.07.2020 року на запит адвоката Пухтаєвич О.О. від 13.07.2020 року, повідомляється, що згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, 16 лютого 2006 року зареєстровано обтяження № 2884938 відносно ОСОБА_1 , підстава - виконавчий лист № 1-147 виданий 26.03.2003 Сєверодонецьким міським судом Луганської області, заявник Державна виконавча служба у Куп'янському районі. Іншу запитувану інформацію Міжрайонний ВДВС по Куп'янському, Шевченківському районах та місту Куп'янськ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків), не має змоги надати, оскільки на час накладення арешту та проведення виконавчих дій відносно ОСОБА_1 , електронні реєстри не були введені в дію, а паперові матеріали знищено, у зв'язку з закінченням терміну зберігання (а.с. 4-18).
Відносини, пов'язані зі скасуванням заходів регулюються відповідними нормами ЦК України.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.
Частиною першою ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Достовірними, відповідно до ст. 79 ЦПК України, є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.
Згідно ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статтею першою Першого протоколу до Конвенції. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинно мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до статті 13 цього міжнародно-правового акта повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.
Статтею 41 Конституції України, передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, належно від волі інших осіб.
За змістом ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, а відповідно до ст.319 цього Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Нормами ч.ч.1.2 ст.321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження, арешт накладений на майно боржника знімається, скасовуються всі інші вжиті виконавцем заходи, а також проводяться всі інші дії у зв'язу із закінченням виконавчого провадження.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 під поняттям «охоронювані законом інтереси», що вживається в законах України, слід розуміти як прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, так і зумовлений загальним змістом, об'єктивний і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції Законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності.
Таким чином враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, суд оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що позов є обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню, насамперед як спосіб захисту прав та інтересів позивача, оскільки станом на час звернення до суду з позовом виконавче провадження щодо ОСОБА_1 на виконанні у Міжрайонному ВДВС по Куп'янському, Шевченківському районах та місту Куп'янськ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків), не перебуває, паперові матеріали знищено за закінченням терміну зберігання, у зв'язку з цим накладене обтяження у вигляді арешту на нерухоме майно позивача, яке діє на теперішній час порушує права, інтереси та свободи позивача як власника майна.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 11, 12 13, 15, 77, 78, 79, 88, 89, 141, 206, 264, 265, 268, 280,351, 352, 354 ЦПК України, ст. ст..316, 317, 319, 321, 328, 334, ст. 391 Цивільного кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Харківській області, Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куп'янському, Шевченківському районах та місту Куп'янськ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) про захист права власності, виключення з акта опису та арешту майна - задовольнити.
Скасувати заборону відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження - 2884938 від 16 лютого 2006 року, накладену на ім'я ОСОБА_1 за виконавчим листом № 1-147 видного Сєверодонецьким міським судом Луганської області від 26 березня 2003 року, звільнивши з арешту квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Куп'янський міськрайонний суд шляхом подачі в 30-ти денний строк апеляційної скарги, з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://kpm.hr.court.gov.ua/sud2023/gromadyanam/csz/
Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя С.В. Клімова