Вирок від 15.04.2021 по справі 126/995/19

Справа № 126/995/19

Провадження № 1-кп/930/74/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2021 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

з участю прокурора ОСОБА_5

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Немирові кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12018020090000639 від 22.11.2018 року відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 186 КК України, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_8 , 22.11.2018 близько 03:00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в приміщенні кафе «Поділля», що по вул. Ярослава Мудрого, 4 в м. Бершадь вчинив словесну суперечку із ОСОБА_9 .

Після того, як зазначені особи вийшли з приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », вони пройшли до кіоску з продажу кави, що розташований неподалік по АДРЕСА_2 , де продовжили сварку, в ході якої ОСОБА_8 дістав з кишені куртки ніж та приклав його до шиї ОСОБА_9 , при цьому пригрозивши останньому заподіянням тілесних ушкоджень зазначеним предметом. На що ОСОБА_9 повідомив, що не боїться його дій, тоді ж ОСОБА_8 забрав ніж і сховав його до кишені куртки та вони припинили суперечку.

Після чого, вказані особи продовжили рух по дорозі та ОСОБА_8 з метою з'ясування неприязних стосунків із ОСОБА_9 і заподіяння останньому тілесних ушкоджень, приклав ножа під ребра ОСОБА_9 , при цьому наказав пройти до торгових кіосків, що розташовані ліворуч від магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що по АДРЕСА_2 .

Перебуваючи поблизу вказаних кіосків між ними знову виникла словесна суперечка, яка переросла в бійку, в ході якої ОСОБА_8 , з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, повалив ОСОБА_9 на землю, заштовхавши його за торговий кіоск.

В послідуючому, ОСОБА_8 маючи особисту неприязнь до ОСОБА_9 , з метою реалізації умислу направленого на позбавлення життя останнього, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи настання наслідків у виді смерті потерпілого, сидячи зверху на тулубі ОСОБА_9 , дістав з кишені куртки ніж та використовуючи його як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, достовірно розуміючи, що від ударів ножем настане смерть останнього, умисно цілеспрямовано завдав кілька ударів ножем в область життєво важливого органу людини, а саме: голову та шию ОСОБА_9 , який не в змозі був чинити опір внаслідок несподіваного протиправного посягання на його життя та здоров'я.

При цьому, ОСОБА_8 , завдавши ножові поранення потерпілому в область життєво важливого органу людини, а саме: голови та шиї, вважав, що виконав всі дії необхідні і достатні для доведення злочину до кінця, однак, злочин відносно ОСОБА_9 не був закінчений з причин, які не залежали від волі ОСОБА_8 , оскільки потерпілому в Бершадській ОЛІЛ своєчасно було надано кваліфіковану медичну допомогу.

В результаті протиправних дій ОСОБА_8 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 186 від 19.12.2018, ОСОБА_9 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: сліпої колото-різаної рани волосяної частини голови, наскрізної колото-різаної рани правого крила носа (проникаючої в правий носовий хід), сліпої колото-різаної рани лівої щоки, колото-різаної рани підпідборідочної ділянки, проникаючої в ротову порожнину з послідуючим ушкодженням м'яких тканин діафрагми рота, кореня язика, м'якого піднебіння, гілочки магістральної судини та язичка. Перебіг раньового процесу від колото-різаного ушкодження в підпідборідочній ділянці ускладнився значною кровотечею, набряком м'яких тканин та слизових оболонок порожнини рота та гортані, що призвело до загрозливих для життя явищ, а саме до можливості розвитку механічної асфіксії від закриття дихальних шляхів набряклими м'якими тканинами та кров'ю. Наростання загрозливих для життя явищ, явилось показом для негайного накладення трахсостоми, з метою подальшого запобігання механічній асфіксії.

Тілесні ушкодження у вигляді сліпої неглибокої колото-різаної рани волосяної частини голови праворуч від середньої лінії, наскрізного колото-різаного поранення правого крила носа, сліпого колото-різаного поранення лівої щоки могли утворитись внаслідок дії колото-ріжучого знаряддя, типу ножа та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

Тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення підпідборідної ділянки, що потягло за собою ушкодження м'яких тканин, кореня язика, м'якого піднебіння, язичка, гілки язикової артерії з послідуючим розвитком значної кровотечі та набряку м'яких тканин шиї та ротової порожнини з загрозою механічної асфіксії являється тяжким тілесним ушкодженням за критерієм небезпеки для життя.

Крім того, ОСОБА_8 , 22.11.2018 близько 03:00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в приміщенні кафе «Поділля», що по АДРЕСА_2 вчинив словесну суперечку із ОСОБА_9 .

Після того, як зазначені особи вийшли з приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », вони пройшли до кіоску з продажу кави, що розташований неподалік по АДРЕСА_2 , де продовжили сварку, в ході якої ОСОБА_8 дістав з кишені куртки ніж та приклав його до шиї ОСОБА_9 , при цьому пригрозивши останньому заподіянням тілесних ушкоджень зазначеним предметом. На що ОСОБА_9 повідомив, що не боїться його дій, тоді ж ОСОБА_8 забрав ніж і сховав його до кишені куртки та вони припинили суперечку.

Після чого, вказані особи продовжили рух по дорозі та ОСОБА_8 з метою з'ясування неприязних стосунків із ОСОБА_9 і заподіяння останньому тілесних ушкоджень, приклав ножа під ребра ОСОБА_9 , при цьому наказав пройти до торгових кіосків, що розташовані ліворуч від магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що по АДРЕСА_2 .

Перебуваючи поблизу вказаних кіосків між ними знову виникла словесна суперечка, яка переросла в бійку, в ході якої ОСОБА_8 , з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, повалив ОСОБА_9 на землю, заштовхавши його за торговий кіоск.

В послідуючому, ОСОБА_8 маючи особисту неприязнь до ОСОБА_9 , з метою реалізації умислу направленого на позбавлення життя останнього, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи настання наслідків у виді смерті потерпілого, сидячи зверху на тулубі ОСОБА_9 , дістав з кишені куртки ніж та використовуючи його як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, достовірно розуміючи, що від ударів ножем настане смерть останнього, умисно цілеспрямовано завдав кілька ударів ножем в область життєво важливого органу людини, а саме: голову та шию ОСОБА_9 , який не в змозі був чинити опір внаслідок несподіваного протиправного посягання на його життя та здоров'я.

Після чого, ОСОБА_8 з метою особистого незаконного збагачення, скориставшись безпорадним станом потерпілого, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, діючи умисно, відкрито та всупереч волі ОСОБА_9 , який усвідомлював протиправність його дій, обшукавши кишені останнього відкрито заволодів майном, а саме: мобільним телефоном торгової марки «OUKITELU20 Plus», вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 468/19-21 від 24.01.2019 становить 1623.00 гривень та грошовими коштами в сумі 1800 гривень, чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 3423 гривні.

Після чого, ОСОБА_8 залишивши місце вчинення злочину, викинув ніж в невстановленому досудовим слідством місці та розпорядився коштами на власний розсуд.

В подальшому, 22.11.2018 під час затримання ОСОБА_8 , в кишенях штанів останнього, працівниками поліції виявлений та вилучений вказаний вище телефон «OUKITELU20 Plus», що належить ОСОБА_9 .

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину в пред'явлених йому обвинуваченнях по ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України не визнає, оскільки умислу вбивати потерпілого у нього не було та дав покази, що 21.11.2018 вночі, перебуваючи в Бершадь він разом з ОСОБА_10 відпочивали в кафе «Поділля» та розпивали алкогольні напої. В цей час до них підійшов як пізніше йому стало відомо ОСОБА_9 , який був у стані алкогольного сп'яніння, підсів до них за столик та провокував на конфлікт. Після цього ОСОБА_9 вийшов з кафе та попрямував до будки, де продається кава, а він та ОСОБА_10 попрямували за ним. Під час того як ОСОБА_9 взяв собі каву між ними виник словесний конфлікт, чому саме, він точно не пам'ятає. У подальшому, вони всі троє пішли в сторону магазину «Де-люкс», зайшовши за вугол, де між ним та ОСОБА_9 знову виник конфлікт, в ході якого він штовхнув ОСОБА_9 на землю та виліз зверху на потерпілого. В цей час в нього з кишені випав складний ніж, лезо в якого 7-8 см., якого він взяв у руки та ударив ножем в область шиї ОСОБА_9 . Також наносив хаотичні удари ножем в обличчя та шию потерпілого. Від нанесених ударів ножем потерпілий почав сильно стогнати, після чого він забрав із кишені ОСОБА_9 його мобільний телефон та близько 30 грн. Інших речей та грошових коштів він у ОСОБА_9 не викрадав. Він не бажав настання смерті ОСОБА_9 , а так вийшло у зв'язку з тим, що між ними виникла словесна суперечка та штовханина, він хотів лише налякати ножем потерпілого. Вину визнає у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, щиро кається у вчиненному, жалкує, що так сталося. Вину за ч.1 ст. 186 КК України також визнає частково, оскільки заволодів лише мобільним телефоном та грошима у сумі близько30 грн. Цивільний позов визнає також частково та просить стягнути з нього матеріальну шкоду у повному обсязі та моральну шкоду у розмірі 200 000 гривень. Просить суд його суворо не карати.

Будучи допитаним в судовому засіданні 27.12.2019 потерпілий ОСОБА_9 дав покази, що 22.11.2018 знаходився в кафе «Поділля», в якому між ним та обвинуваченим виник словесний конфлікт. Він пішов із кафе та попрямував до сусіднього ларька, щоб замовити кави, за ним пішли ОСОБА_8 та ОСОБА_10 . Він замовив каву собі, а також обвинуваченому та ОСОБА_10 , дістав кошти, щоб розрахуватися, які побачили ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , адже вони стояли біля нього. Після цього він відійшов від віконця ларька та опинився таким чином, що ОСОБА_8 стояв позаду нього, трохи збоку. Тоді він відчув біля свого горла лезо ножа, та побачив, що це обвинувачений тримав ніж біля його шиї. Між ними знову виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_8 відвів його за ларьок та почав його бити. Він впав на землю, а обвинувачений виліз на нього зверху та почав наносити удари ножем в шию. Побачивши кров на шиї, обвинувачений зліз з нього. ОСОБА_10 в цей час стояв в стороні. Він спробував піднятися, однак ОСОБА_8 знову ж наніс йому ще один удар ножем в шию. Після чого обвинувачений став обшукувати його кишені в одязі та забирати його майно - телефон та гроші. Він ще був при свідомості, а тому відчував це та бачив ОСОБА_8 . Він не міг чинити опір та подати голос. Після чого він втратив свідомість. Що відбувалося далі йому не відомо. Цивільний позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити. Також просить покарати ОСОБА_8 суворо згідно закону.

Невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_8 по ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, колегія суддів розцінює критично як метод самозахисту з метою уникнення відповідальності за більш тяжкий злочин. Його позиція спростовується показами потерпілого та в достатній мірі підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження №12018020090000639 від 22.11.2018;

- протоколом огляду місця події від 22.11.2018 року з фото таблицею до нього, огляд проводився на тротуарній доріжці за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого виявлено зразок речовини бурого кольору та сліди низу взуття;

- протоколом огляду від 22.11.2018, з участю потерпілого ОСОБА_11 , спеціаліста ОСОБА_12 , в присутності двох понятих з фототаблицею до нього, під час огляду були оглянуті та вилучені взуття, теніска, джинси та куртка потерпілого;

- висновком експерта №186 від 05.12.2018 в якому зазначено, що у ОСОБА_9 на час його надходження до Бершадської ОЛІЛ та на час надання невідкладної медичної допомоги, в тому числі і оперативним шляхом, мали місце тілесні ушкодження у вигляді: сліпої колото-різаної рани волосяної частини голови; наскрізної колото-різаної рани правого крила носа (проникаючої в правий носовий хід); сліпої колото-різаної рани лівої щоки; колото-різаної рани підпідборідочної ділянки, проникаючої в ротову порожнину з послідуючим ушкодженням м'яких тканин діафрагми рота, кореня язика, м'якого піднебіння, гілочки магістральної судини та язичка. Перебіг ранкового процесу від колото-різаного ушкодження в підпідборідочній ділянці, ускладнився значною кровотечею, набряком м'яких тканин та слизових оболонок порожнини рота та гортані, що призвело до загрозливих для життя явищ, а саме до можливості розвитку механічної асфіксації від закриття дихальних шляхів набряклими тканинами та кров'ю. Наростання загрозливих для життя явищ, явилося показом для негайного накладення трахеостоми, з метою подальшого запобігання механічній асфіксії. Окрім того, наявність ушкоджень вздовж раньового каналу від рани в підпідборідній ділянці, явилися показом для оперативного лікування, яке було проведено лікарем щелепно-лицьових хірургом в умовах Бершадської ОЛІЛ.

Тілесні ушкодження у вигляді сліпої неглибокої колото-різаної рани волосяної частини голови праворуч від середньої лінії, наскрізного колото-різаного поранення правого крила носа, сліпого колото-різаного поранення лівої щоки могли утворитися внаслідок дії колючо-ріжучого знаряддя, типу ножа, що могло мати місце в строк та при обставинах зазначених в ухвалі суду та повідомлених підекспертною особою. За ступенем важкості дані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. Тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення підпідборідочної ділянки з послідуючим проникненням в порожнину рота та ушкодженням м'яких тканин діафрагми рота, кореня язика, м'якого піднебіння, язичка та гілочки язикової артерії могло утворитися внаслідок дії плоского колючо-ріжучого знаряддя, типу ножа, що могло мати місце в строк та при обставинах викладених в ухвалі суду та повідомлених підекспертною особою. Слід відмітити, що травмуюче знаряддя, у випадку спричинення колючо-ріжучого поранення в підпідборідній ділянці мало напрямок спереду назад, знизу вверх і ледве справа наліво, при умові що в момент спричинення поранення, обличчя потерпілого було обернуте до діючого знаряддя. Тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення підпідборідної ділянки, що потягло за собою ушкодження м'яких тканин, кореня язика, м'якого піднебіння, язичка, гілки язикової артерії з послідуючим розвитком значної кровотечі та набряку м'яких тканин шиї та ротової порожнини з загрозою механічної асфіксії являється тяжким тілесним ушкодженням за критерієм небезпеки для життя. Окрім того, голова та шия є значно рухомими частинами тіла з можливістю рухів в багатьох площинах, в тому числі з можливістю обертання навколо вертикальної вісі тіла до 180 градусів і навіть дещо більше, що дає змогу припустити, що поранення в підпідборідну ділянку могло відбутися при будь- якому взаєморозташуванні нападника та потерпілого, за винятком такого розташування коли задня поверхня тіла, голови та шиї потерпілого спрямовані до передньої поверхні тіла нападника, або до діючого знаряддя. Отже, можливість спричинення зазначеного ушкодження в підпідборідочній ділянці під час горизонтального розташування потерпілого передньою поверхнею та обличчям догори (на яке підекспертна особа посилається) - цілком можливе. Така частина тіла, як шия людини є найважливішою, з огляду на те, що вона (шия) слугує з'єднувальним ланцюгом між головою та тулубом, в зв'язку з чим, саме в середині шиї досить тісно розташовані та проходять хребет (шийний відділ), магістральні судини (вени та артерії що забезпечують життєдіяльність головного мозку), нерви, в тому числі і черепно-мозкові. З цих підстав, будь-які медичні втручання на шиї, є досить ризикованими та небезпечними з точки зору можливості ушкодження магістральних судин, нервів, трахеї, гортані тощо. Тим більше небезпечними являються будь-які травматичні ушкодження шиї (тупі, колючі, колючо-різані, рублені, рвані тощо), які при певних обставинах, навіть випадкових, можуть ускладнитись загрозливими для життя явищами або безпосередньо призвести до смерті.

Будь-яких тілесних ушкоджень характерним для самооборони за локалізацією або слідів таких ушкоджень, при експертизі ОСОБА_9 не виявлено;

- протоколом проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_10 від 08.12.2018, зафіксованого на оптичний диск із відеозаписом, під час якого ОСОБА_10 відтворив обставини події на місці вчинення ОСОБА_8 злочину. При перегляді відеозапису із слідчим експериментом в судовому засіданні ОСОБА_10 розповів яким чином відбувалися протиправні дії та показав як ОСОБА_8 погрожував ножем ОСОБА_9 біля металевого ларка де продається кава, яким чином вони слідували до місця злочину та як саме відбувалася бійка між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту із потерпілим ОСОБА_9 від 11.01.2019, зафіксованого на оптичний диск із відеозаписом, під час якого ОСОБА_9 розповів та продемонстрував перебіг даних подій 22.11.2018 року. При перегляді відеозапису із слідчим експериментом в судовому засіданні потерпілий детально розповів та показав на місці події як ОСОБА_8 погрожував йому ножем, як відбувався конфлікт, яким чином обвинувачений наносив йому удари ножем та як ОСОБА_8 заволодів його грошовими коштами та телефоном;

- висновком судового експерта про проведення товарознавчої експертизи №468/19-21 від 24.01.2019 в якій зазначено ОСОБА_13 вартість телефону мобільного зв'язку торгової марки «OUKITEL» моделі «U20 Plus», з урахуванням нормативного зносу, не враховуючі механічні пошкодження, при умові робочого стану та збереженні всіх функцій, станом на 22.11.2018, могла складати 1623,00 грн.;

- висновком експерта №13 від 22.11.2018 про проведення експертизи куртки, штанів, ременя пари кросівок, що належать ОСОБА_8 , змивів з рук ОСОБА_8 , згідно якого плями на куртці та штанах, що належать ОСОБА_8 встановлено наявність крові, що не виключає її походження від потерпілого ОСОБА_9 ;

- висновком експерта №12 від 25.11.2018 про проведення експертизи куртки, футболки, джинсів та пари чобіт, що належать потерпілому ОСОБА_9 , згідно якого плями на куртці, футболці, джинсах та парі чобіт, що належать потерпілому ОСОБА_9 встановлено наявність крові, що не виключає її походження від потерпілого ОСОБА_9 ;

- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.01.2019, 16.01.2019 року із свідками ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , в присутності понятих, на запитання чи впізнають вони осіб зображених на фотознімках, заявили, що впізнають особу, яка зображена на фото №4 та нею являється ОСОБА_8 ;

- висновком судово-психіатричної експертизи №31 від 04.02.2019 року згідно якої, в період часу, до якого відносяться інкриміновані ОСОБА_8 діяння, ОСОБА_8 на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. В період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння, ОСОБА_8 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_8 є особою з акцентуацією рис характеру по нестійкому типу, що є варіантом психічної норми. В теперішній час ОСОБА_8 може усвідомлювати свої дії та керувати

ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_8 не потребує.

- протоколом про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії та DVD-R диском до нього, яка проводилася в камері ІТТ №1 ГУНП у Вінницькій області у якій утримувався ОСОБА_8 , яким зафіксовано факт повідомлення ОСОБА_8 обставини вчинення ним кримінальних правопорушень;

- висновком амбулаторної судово-наркологічної експертизи ОСОБА_8 №56 від 19.03.2019 згідно якої, ОСОБА_8 ,1994 року народження виявляє розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю із негативними наслідками. Примусового лікування не потребує.

Аналізуючи наведені отримані в ході судового розгляду докази, суд вважає, що обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише у тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов'язок передбачений ст. 92 КПК України, сторона обвинувачення (прокурор) має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою в міру освічена і безстороння особа може пояснити факти встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якої пред'явлено обвинувачення. Що у даному випадку, стороною обвинувачення було виконано у повному обсязі, у наслідок чого, на підставі досліджених в ході відкритого змагального процесу доказів, стороною обвинувачення було беззаперечно доведено вину ОСОБА_8 у пред'явлених обвинуваченнях.

Таким чином, всебічно, повно та неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що вина ОСОБА_8 знайшла своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв'язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про доведеність вини ОСОБА_8 , його дії органами досудового розслідування кваліфіковано вірно за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України - як замах на умисне вбивство, замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, за ч.1 ст. 186 КК України - як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з наступними змінами, відповідно до якої при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суд має суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суд має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Відповідно до п.3 вказаної Постанови, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле, склад сім'ї, його матеріальний стан тощо.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_8 суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, наслідків які настали, особу винного, його соціальне становище, який раніше не судимий, на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра на даний час не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, наявність як пом'якшуючих, так і обтяжуючих покарання обставин, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, а також те, що обвинувачений хоч і не визнає вини за пред'явленим обвинуваченням в повному обсязі, однак у вчиненному кається та шкодує про вчинене, колегія суддів приходить до переконання, що виправлення, перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства шляхом призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 186 КК України.

Цивільний позов по кримінальному провадженні ОСОБА_9 до ОСОБА_8 про відшкодування шкоди, завданої злочином, підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Зважаючи на доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, а також визнання цивільного позову обвинуваченим частково, колегія суддів вважає доведеним і факт заподіяння потерпілому матеріальної шкоди, та приходить до висновку про необхідність задоволення його позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди частково, тобто у розмірі 22367,21 грн., в межах доведеного.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_9 про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди в розмірі 2 000 000 гривень, то суд вважає, що моральна шкода підлягає до задоволення частково зважаючи на таке.

Вимогами п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно приписів п.п. 6, 7, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами та доповненнями, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, враховує глибину фізичних та душевних страждань потерпілого ОСОБА_9 , пов'язаних із отриманими тілесними ушкодженнями, а також враховує матеріальне становище обвинуваченого, який є особою молодого віку, ніде не працює, працездатним та вважає за можливе стягнути з останнього на користь потерпілого 200 000 гривень моральної шкоди.

Ця сума, враховуючи особу обвинуваченого і характер його дій, відсутності будь-яких відшкодувань після вчинення останнім протиправних дій, на думку суду, відповідає вимогам розумності та справедливості і, за даних конкретних обставин, не може вважатися явно заниженою від тієї суми, яку просив потерпілий.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженні за проведення судових експертиз в загальній сумі 286 гривень підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 174 ч.4 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 27.11.2018 необхідно скасувати.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишити у виді тримання під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 50, 65 - 67, 70, 72, 115, 186 КК України, ст..ст.100, 127-129, 174, 368 - 370, 373, 374 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

- за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

Строк відбування покарання засудженому обчислювати з моменту його затримання, тобто з 22.11.2018 року.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання ОСОБА_8 зарахувати строк попереднього ув'язнення з 22.11.2018 по 23.11.2018 року та з 27.12.2018 року і до дня набрання даним вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишити у виді тримання під вартою.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , матеріальну шкоду у розмірі 22367,21 гривень та моральну шкоду у розмірі 200 000 гривень.

Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 27.11.2018 скасувати.

Після набрання вироком законної сили речові докази у справі, вказані в постановах слідчого від 30.11.2018 року, 24.01.2019 року, 16.01.2019, а саме:

- куртку жовтого кольору, джинси чоловічі чорного кольору, теніску чоловічу чорного кольору з

коротким рукавом, взуття чоловіче типу «Берци» світло-коричневого кольору, мобільний телефон «OUKITEL U20 Plus» - повернути потерпілому ОСОБА_9 ;

- грошові кошти в загальній сумі 1652 грн., мобільний телефон «NOKIA 7310», дві каблучки та хрестик з металу жовтого кольору, сумку під планшет, осінні кросівки темно синього кольору з білими вставками та підошвою у вигляді прямих ліній - повернути ОСОБА_10 ;

- ніж складний туристичний - знищити;

- посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане на ім'я ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя Полтавської області - повернути власнику;

- оптичні диски - зберігати при матеріалах справи.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 процесуальні витрати по кримінальному провадженню в загальній сумі 286 гривень на користь держави (отримувач коштів УК у Немирівському районі/24060300; код за ЄДРПОУ: 37336738; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313010115000002380; код класифікації доходів бюджету: 24060300)

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_2