Справа № 567/254/21
06 квітня 2021 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Назарук В.А.
при секретарі - Гічиновська Я.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені від суми несплачених аліментів
в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені від суми несплачених аліментів звернулась ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову зазначає, що 29.10.2019 Острозьким районним судом Рівненської області видано судовий наказ №567/1265/19, відповідно до якого з ОСОБА_2 на її користь вирішено стягувати аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.10.2019 року і до досягнення повноліття.
Зазначає, що відповідач аліменти не сплачував, в зв'язку з чим утворилась заборгованість по сплаті за період з 18.10.2019 по 12.09.2020 у розмірі 16630 грн. 09 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментах.
Посилаючись на ст.196 СК України, вказує, що розмір пені становить 1% від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення та складає 52942,58 грн., які просить стягнути на свою користь.
Ухвалою суду від 11.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, відповідно до ст.274-279 ЦПК України, без повідомлення (виклику) сторін, та роз'яснено відповідачу право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Одночасно роз'яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З повідомлення про вручення поштового відправлення №3580900250913 встановлено, що ОСОБА_2 отримав копію ухвали суду від 11.03.2021 та позовну заяву з додатками 16.03.2021.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до норм ст.83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Суд, визначивши юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши в судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази у їх сукупності, вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Частинами 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до ч.1, 2 ст.27 вказаної Конвенції, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Крім того, стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За правовою природою аліментні зобов'язання - це періодичні платежі, які боржник зобов'язаний сплачувати щомісячно. Несвоєчасна сплата аліментів передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження №60879045 від 13.12.2019, судовим наказом Острозького районного суду Рівненської області №567/1265/19 від 29.10.2019 вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.10.2019 року і до досягнення повноліття.
09.02.2021 старшим державним виконавцем Острозького районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) було проведено розрахунок заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів на утримання сина і, відповідно до довідки зазначеного відділу №2211, заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів на утримання сина за період з жовтня 2019 р. по вересень 2020 року становила 16630,09 грн.
З вказаного розрахунку заборгованості вбачається, що аліменти відповідачем не сплачувались, що відповідно до ст.196 СК України є підставою для нарахування неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Суд приймає вищезазначену довідку заборгованості по аліментах, як належний доказ по справі, оскільки вона не викликає сумніву у суду та не спростована відповідачем по справі.
Відповідно до ч.1 ст.196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Отже, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 допустив значну заборгованість по сплаті аліментів на утримання дитини, то у ОСОБА_1 як одержувача аліментів, виникло право на стягнення з нього пені, як відповідальності за прострочення сплати аліментів.
Водночас, щодо визначення розміру пені за несвоєчасне виконання зобов'язань боржником, суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд у своїй постанові від 25.04.2018 року по справі № 572/1762/15-ц вказав, що пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn), де:
?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів потрібно з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Позивачем надано розрахунок пені, що виникла з вини відповідача у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість по сплаті аліментів на утримання дитини за період з жовтня 2019 року по вересень 2020 року становить 52942,58 грн.
Позивач просить стягнути неустойку за період з 18.10.2019 по 12.09.2020 включно та даний період включено в розрахунок заборгованості, наданий державним виконавцем.
Таким чином, сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів становить:
з 18 жовтня 2019 року - 590,45 грн. х 1% х 489 днів = 2887,30 грн.
листопад 2019 року - 1408 грн. х 1% х 458 днів = 6448,64 грн.
грудень 2019 року - 1408 грн. х 1% х 428 днів = 6026,24 грн.
січень 2020 року - 1408 грн. х 1% х 397 днів = 6249,77 грн.
лютий 2020 року - 1408 грн. х 1% х 366 днів = 5761,76 грн.
березень 2020 року - 1408 грн. х 1% х 337 днів = 5305,22 грн.
квітень 2020 року - 1408 грн. х 1% х 306 днів = 4817,21 грн.
травень 2020 року - 1408 грн. х 1% х 276 днів = 4344,93 грн.
червень 2020 року - 1408 грн. х 1% х 245 днів = 3856,91 грн.
липень 2020 року - 1408 грн. х 1% х 215 днів = 3384,64 грн.
серпень 2020 року - 1408 грн. х 1% х 184 дні = 2896,62 грн.
вересень 2020 року - 1408 грн. х 1% х 153 дні = 963,35 грн.
всього за період - 52942,58 грн.
Суд погоджується з наданим розрахунком пені, відповідно до якого розмір неустойки (пені) за період з 18.10.2019 по 12.09.2019 становить 52942,58 грн.
Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Факт невиконання платником аліментів ОСОБА_2 рішення суду про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина підтверджується письмовими розрахунками заборгованості, складеними державним виконавцем.
Одночасно, з наданого розрахунку заборгованості вбачається, що аліменти відповідачем на утримання сина не сплачувались взагалі.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків щодо утримання неповнолітнього сина, покладених на нього судовим рішенням.
Поважних причин несплати ним аліментів відповідач не навів та будь-яких доказів не надав. Як наслідок, в такому випадку настає відповідальність відповідача, передбачена ст. 196 СК України.
Одночасно суд враховує, що згідно ч.1 ст.196 СК України, сума пені не може бути більшою ніж 100% заборгованості по аліментам на дитину.
Відповідно до ч. 1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведено обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню, з врахуванням вимог ч.1 ст.196 Сімейного кодексу України в частині обмеження розміру неустойки 100 відсотками заборгованості.
Водночас, за правилами ч.6 ст.141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь держави слід стягнути 908 грн. судового збору.
На підставі ст.180-183, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.5, 12, 13, 141, 274, 279, 258, 263-265, 273 ЦПК України, суд
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пеню за прострочення сплати аліментів за період з 18.10.2019 по 12.09.2020 року у розмірі 16630 грн. 09 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 908 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 15.04.2021.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.