Справа № 128/27/18
07 квітня 2021 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі:
головуючої - судді Саєнко О.Б., при секретарі - Кобенда Ю.О.
без участі учасників судового процесу,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі №128/27/18 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
11.11.2020 до провадження Вінницького районного суду Вінницької області надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі № 128/27/18 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заяву відповідачем умотивовано тим, що рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 19.06.2018 по справі № 128/27/18 задоволено позов АТ КБ «ПриватБанк» до неї про стягнення кредитної заборгованості, згідно до якого стягнуто на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 21.09.2012, станом на 15.11.2017 в загальній сумі : 26 005 грн., яка складається з наступного: 7 687, 51 грн. - тіло кредиту; 8 231, 50- нараховані відсотки за користування кредитом; 8 372, 41 грн - нарахована пеня; а також штрафи: 500, 00 грн. - штраф (фіксована частина), 1 214, 57 грн. - штраф(процентна складова). Вказує, що копію заочного рішення вона отримала 23.10.2020 , після ознайомлення з матеріалами справи. Про ухвалене заочне судове рішення їй повідомив працівник банку, після чого вона звернувся до суду з заявою про ознайомлення із матеріалами справи та видачу копії судового рішення.
Зазначає, що Вінницьким районним судом Вінницької області було ухвалено рішення у відсутність відповідача по справі, який не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що позбавило її права та можливості подати заперечення на позовну заяву та докази, які мають істотне значення для справи.
Повідомляє, що судові повістки на жодне судове засідання вона не отримувала, у тому числі також на 19.06.2018 ; відповідно не знала про розгляд справи та ухвалене судове рішення. У матеріалах справи містяться повернуті конверти з відміткою про те, що одержувач (відповідач) не проживає за вказаною адресою.
Крім того, зазначає, що актом, виданим ТОВ «ЖЕО» 16.11.2020 підтверджується, що на час розгляду справи у суді та ухвалення рішення вона проживала за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає та зареєстрована по теперішній час.
Вказує, що позивачем до матеріалів позовної заяви було надано як доказ лише розрахунок заборгованості, з якого належним чином не вбачаються підстави і порядок нарахування та погашення тіла, відсотків і штрафних санкцій по кредиту. Належних доказів, таких як виписка по рахунку, документ про підтвердження видачі відповідачу кредитної картки, а також документи, що підтверджують підставу зміни умов кредитування позивачем не надано.
Вважає, що виходячи з цього суд, не міг встановити достеменно чи вірно здійснювались нарахування, чи були погашення і в якій сумі з початку укладення кредитного договору. Зазначає, що позивач у позовній заяві посилається на умови кредитного договору №б/н від 21.09.2012 року, згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 5 000 гривень, у вигляді встановленого кредитного ліміту. Однак, у той же час, позовні вимоги по тілу кредиту склали 7687,51 гривень (що перевищує розмір ліміту вказаний в укладеному кредитному договорі).
Вказує, що розрахунок заборгованості наданий позивачем не є належним та допустимим доказом по справі, який суд взяв до уваги. У відповідності до кредитного договору підтвердженням розрахунку по кредитному договору є первинні банківські документи які в матеріалах справи відсутні.
Зазначає, що в анкеті-заяві позичальника від 21.09.2012 відсутні його умови щодо строку дії кредитного ліміту, його розміру, відсоткової ставки, порядку погашення заборгованості, а також про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафу) за порушення зобов'язання, прострочення його виконання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Вказує, що АТ КБ «Приватбанк», звернувшись з вимогою про погашення кредиту, просив окрім тіла кредиту (суми, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути відсотки, розмір яких визначених договором відповідно до ст. 625 ЦК України, та пеню за несвоєчасну сплату кредиту. Обґрунтовуючи своє право вимоги в цій частині, а також розмір і порядок нарахування, позивач, крім розрахунку кредитної заборгованості за договором посилається на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, а також Тарифи, як невід'ємну частину договору, яким визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пені та штрафу за несвоєчасне погашення кредиту та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету - заяву про приєднання до Умов та, правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо відповідальності за прострочення виконання зобов'язань, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Наданий позивачем витяг із Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанком належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем. За таких обставин, вважає, що відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків, відповідальності за прострочене зобов'язання, подані банком Витяг з Умов та Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин. Зазначає, що сторони не обумовили у письмовому вигляді відсотки та відповідальність за невиконання чи порушення термінів виконання договірних зобов'язань. Також зі змісту укладеного між сторонами кредитного договору від 21.09.2012 року у вигляді заяви-анкети не вбачається строку повернення кредиту (користування ним), а тому не можливо встановити прострочення повернення суми та можливість застосування положень ст.625 ЦК України (підставою застосування якої є прострочення сплати боргу).
Вважає, що заочне рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом порушено принцип повноти та всебічності розгляду справи, не досліджено обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Просить суд заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19.06.2018 скасувати та призначити справу до розгляду в загальному порядку.
07.04.2021 у судового засідання заявник (відповідач) ОСОБА_1 не з'явилася, попередньо через канцелярію суду надала заяву про розгляд даної заяви за її відсутності, заяву підтримує у повному обсязі , просить її задовільнити та призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» до судового засідання 07.04.2021 не з'явився по невідомим для суду причинам, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином;заяв про відкладення до суду не надходило.
20.11.2020 та 01.12.2020 представниками позивача АТ КБ «Приватбанк» до суду подано два відзиви на заяву про перегляд заочного рішення, зі змісту яких судом убачається, що позивач просить відмовити у її задоволені за необґрунтованістю, оскільки вважає що рішення суду 19.06.2018 ухвалено відповідно до вимог закону.
16.12.2020 представником позивача АТ КБ «Приватбанк» до суду подана заява про зменшення розміру позовних вимог.
З урахуванням вищевказного, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності не з'явившихся осіб.
Вивчивши заяву, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про задоволення даної заяви, виходячи з такого.
З матеріалів цивільної справи убачається, що 04.01.2018 АТ КБ «ПриватБанк» звернулося з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором(а.с.2-4). Судом встановлено, що 05.01.2018 судом було скеровано запит до відділу адресно-довідкової роботи Управління ДМС України у Вінницькій області про надання відомостей щодо реєстрації місця проживання та інші персональні дані відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.40). 11.01.2018 на адресу суду надійшла інформація про реєстрацію місця проживання особи, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.41). Відповідно до ухвали суду від 12.01.2018 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 26.02.2018 року о 14.00 год. (а.с.42).
Копія ухвали суду від 12.01.2018 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами, судовою повісткою про виклик були направлені судом рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_2 , а саме - АДРЕСА_2 , однак конверт із вмістом та рекомендованим повідомленням повернулися до суду із відміткою «за зазначеною адресою не проживає» (а.с.44-45).
Направлені повторно на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача судові повістки про виклик в судове засідання для участі у розгляді справи також були повернуті до суду з відміткою «за зазначеною адресою не проживає» (а.с.44-45, 67-68, 71-72).
26.02.2018 о 14.00 год., 31.05.2018 о 09.50 год., 19.06.2018 о 09.25 год. відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилася по невідомим суду причинам, про слухання справи повідомлена в порядку ст.130 ЦПК, не повідомила суд про причини неявки в судове засідання та про зміну місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. Заперечення проти позовної заяви та клопотання про розгляд справи у її відсутність до суду не надійшли.
Тому, зі згоди позивача судом ухвалено рішення при заочному розгляді справи.
Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області 19.06.2018 стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №б/н від 21.09.2012 року, станом на 15.11.2017 року в загальній сумі: 26 005 ( двадцять шість тисяч п'ять) гривень 99 (дев'яносно де'ять) копійок, яка складається з наступного: 7 687, 51 гривень - тіло кредиту; 8 231,50 гривень - нараховано відсотків за користуванням кредитом; 8 372,41 гривень - нараховано пені; а також штрафи: 500, 00 гривень - штраф (фіксована частина), 1 214,57 гривень - штраф (процентна складова)(а.с.75-77). Судом було скеровано копію даного рішення відповідачу ОСОБА_2 , однак конверт із вмістом та рекомендоване повідомлення повернулися до суду із відміткою «не проживає»(а.с.79-80).
20.10.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявами про ознайомлення із матеріалами справи та видачу копії судового рішення, з яких вбачається, що 22.10.2020 ОСОБА_1 ознайомилася із матеріалами справи та отримала копію заочного рішення від 19.06.2018(а.с.84-85). Згідно ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Отже, судом установлено, що оскаржуване рішення відповідач отримала 22.10.2020 (а.с.85).
Після цього, 11.11.2020 відповідач ОСОБА_1 звернулась до Вінницького районного суду Вінницької області з заявою про перегляд заочного рішення по справі № 128/27/18(87-91), тобто у строк визначений ст.284 ЦПК України.
Відповідно доч.ч.1,3, 5 ст. 128 ЦПК, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Згідно до ч.ч.1-4 ст. 130 ЦПК , у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року; рішення ЄСПЛ від 15 травня 2008 року у справі "Надточій проти України" (заява № 7460/03).
Право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
Таким чином, розгляд справи за відсутності учасника процесу, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Виходячи з наведеного , суд дійшов висновку, що відповідач не була повідомлена належними чином судом про судове засідання , призначені 26.02.2018 о 14.00 год., 31.05.2018 о 09.50 год., 19.06.2018 о 09.25 год., оскільки до суду поверталися конверти з відміткою уповноваженою особи поштового зв'язку «за зазначеною адресою не проживає» (а.с.44-45, 67-68, 71-72). Тому, суд приходить до висновку, що відповідач з поважних причин не з'явилася в судове засідання і не повідомила суд про причини неявки та як наслідок не змогла надати відзив на позовну заяву, інші відповідні докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Доводи приведені представниками позивача у поданих відзивах у заперечення щодо задоволення заяви про перегляд заочного рішення , суд вважає хибними, оскільки суд із зазначенням саме процесуальних підстав, скасовує заочне рішення , так як відповідав не була повідомлена належними чином про дату, час та місце проведення судового засідання.
Щодо вимоги позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд відмовляє у її задоволені виходячи з такого.
У відповідності до вимог ст.ст. 274-277 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК України - малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;. справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); справи про розірвання шлюбу; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому, враховуючи категорію та складність даної справи, беручи до уваги конкретні обставини справи, ціну позову, обсяг та характер доказів, суд вважає за необхідне проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Доводи приведені представниками позивача у поданих відзивах у заперечення щодо задоволення заяви про перегляд заочного рішення , суд вважає хибними, оскільки суд із зазначенням саме процесуальних підстав, скасовує заочне рішення , так як відповідав не була повідомлена належними чином про дату, час та місце проведення судового засідання.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи положення ч.ч.4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
12.04.2021 головуюча у справі перебувала у відпустці.
Керуючись ст.ст. 280, 287-289 ЦПК, Суд, -
Заяву відповідача ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19.06.2018 року по цивільній справі № 128/27/18 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, призначити справу до розгляду, розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
Проведення судового засідання призначити на 09.30 год. 02.06.2021 року в залі судових засідань № 4 Вінницького районного суду Вінницької області .
В судове засідання викликати сторони:
-представника позивача: АТ КБ «Приватбанк»- адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50;
-відповідача: Пенішкевич І.В., місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 190 ЦПК України копію даної ухвали направити сторонам до відома, із рекомендованим повідомленням.
Не пізніше п'ятиденного строку відповідач має право подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у разі неподання у встановлений судом строк яких, відповідач має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.
Не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали, до початку розгляду справи по суті, відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення позивачу, іншому відповідачу та третій особі у справі копії відзиву та доданих до нього документів.
Позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати відповідь на відзиви, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити відповідачам, третій особі у справі та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Відповідач не пізніше п'яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу, іншому відповідачу, третій особі й суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.
У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу. Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки - http://vnr.vn.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення щодо неї можуть бути включені учасниками судового провадження на кінцеве процесуальне рішення у даній справі.
Повна ухвала суду складена 13.04.2021.
Суддя: О.Б. Саєнко