125/599/21
2/125/231/2021
про забезпечення позову
14.04.2021 м. Бар Вінницької області
Суддя Барського районного суду Вінницької області Питель О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, яку подала його представник ОСОБА_2 ,
ОСОБА_1 звернувся до Барського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.
Разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову, у якій вона просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку, площею 0,0696 га, кадастровий номер 0520210100:01:004:0016, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані на ім'я ОСОБА_3 . Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що на даний час шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано, після розірвання шлюбу між ними склалися неприязні стосунки саме щодо поділу майна і фактично відповідач не визнає права позивача на спірні будинок та земельну ділянку, тому існує реальна загроза невиконання можливого рішення у справі щодо поділу спільного майна подружжя.
Ознайомившись з заявою, дослідивши докази, що долучені до неї, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідач є власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки з кадастровим номером 0520210100:01:004:0016, що підтверджується даними Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. Дата набуття права власності - 13.04.2018.
Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 01.06.2020 № 125/2012/19, шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Рішення набрало законної сили 07.08.2020. Відповідно до змісту вказаного рішення суду, шлюб між сторонами було укладено 28.08.2015.
Ураховуючи те, що житловий будинок та земельна ділянка, є предметом позову про поділ спільного майна подружжя, а відповідач є власником спірного нерухомого майна, суд вважає, що заява представника позивача про забезпечення позову обґрунтована, тому підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 роз'яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний з позовною вимогою, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд ураховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно з п. 43 Рішення у справі "Шмалько проти України", право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак і до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом України у постанові № 6-605цс16 від 25.05.2016, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Разом з тим, суд ураховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
На підставі викладеного вище, приходжу висновку про обґрунтованість доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, у тому числі, спроможності заходу, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення суду, у разі невжиття таких заходів. Суд дійшов висновку, що заявлені вимоги про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно є доцільними, невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь заявника, а, відтак, порушить права заявника на судовий захист.
На підставі викладеного, керуючись ст. 149-153, 157, 258-260, 353 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,0696 га, кадастровий номер 0520210100:01:004:0016, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, госопдарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1 , які зареєстровані на ім'я ОСОБА_3 .
Копію ухвали суду невідкладно надіслати Барському районному відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Відділу державної реєстрації Барської районної державної адміністрації Вінницької області для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення через суд першої інстанції. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя