єдиний унікальний номер справи 546/337/21
номер провадження 2-з/546/19/21
про забезпечення позову
15 квітня 2021 року м. Решетилівка
Суддя Решетилівського районного суду Полтавської області Зіненко Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
встановив:
13 квітня 2021 року до Решетилівського районного суду Полтавської області звернулася ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 до АТ «Банк Форвард», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у якій просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського МНО Буждиганчук Є.Ю., де боржником є ОСОБА_1 .
Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд в судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи).
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається суддею не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Заява ОСОБА_1 надійшла до Решетилівського районного суду Полтавської області 13.04.2021.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з Випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, кошти, сплачені ОСОБА_1 за подачу даної заяви про забезпечення позову, зараховані 14.04.2021.
У зв'язку з вищезазначеним, розгляд справи проводився 15.04.2021 із врахуванням положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суддя, розглянувши в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та додані до неї документи, приходить до висновку, що в даний час є передбачені законом підстави для задоволення заяви, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Стаття 150 ЦПК України визначає види забезпечення позову.
Одними із видів забезпечення позову, який визначений в п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, є, зокрема, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Суддею встановлено, що на виконанні у приватного виконавця Павелків Т.Л. перебуває виконавче провадження № 63129424, відкрите на підставі виконавчого документу, виданого приватним нотаріусом Київського МНО Буждиганчук Є.Ю., про стягнення коштів, де боржником є ОСОБА_1 , а стягувачем - АТ «Банк Форвард».
Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову, підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.
Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом, як вид забезпечення позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, заявник обґрунтував її можливістю передчасного стягнення грошових коштів на підставі вказаного виконавчого напису.
Таким чином, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржено боржником у судовому порядку, є видом забезпечення позову, який є співмірним із позовними вимогами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, має тимчасовий характер і діє до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Оскільки невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса може ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав у випадку фактичного виконання виконавчого напису, стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису необхідно зупинити до вирішення справи по суті.
Також, суддею встановлено, що відсутні підстави, передбачені ч. 3 ст. 154 ЦПК України, для обов'язкового зустрічного забезпечення, оскільки, відповідно до Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 149, 150-153, 157, 247, 260, 353 ЦПК України, роз'ясненнями, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суддя, -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
З метою забезпечення позову зупинити стягнення на підставі виконавчого документа, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості, що здійснюється в межах виконавчого провадження № 63129424 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяною Леонідівною.
У порядку ч. 2 ст. 157 ЦПК України копію даної ухвали направити ОСОБА_1 , Акціонерному товариству «Банк Форвард», приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокії Андріївні - для відому, та приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяні Леонідівні - для виконання.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання - 15 квітня 2021 року, та підлягає негайному виконанню.
Строк пред'явлення ухвали до виконання - в межах строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження», для пред'явлення виконавчого документа.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала судді може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суду Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її вручення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя Ю.В. Зіненко