Дата документу 12.04.2021 Справа № 554/3180/21
Провадження № 1-кс/554/6307/2021
іменем України
12 квітня 2021 року м.Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, стосовно невнесення відомостей за певними статтями до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінального правопорушення та щодо нерозгляду заяви від 31 березня 2021 року про залучення як потерпілого до кримінального провадження №62021170000000001,-
07 квітня 2021 року до Октябрського районного суду м.Полтави надійшла скарга ОСОБА_3 , в порядку ст.303 КПК України, в якій просить визнати протиправною бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві; зобов'язати слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви №Л-11724/ез, а саме додати статті Кримінального кодексу України - ст.364 КК України «зловживання владою або службовим становищем», ст.365 КК України «Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу», ст.366 КК України «Службове підроблення», ст.367 КК України «Службова недбалість», ст.382 КК України «Невиконання судового рішення»; залучити як потерпілого ОСОБА_3 до кримінального провадження №62021170000000001 на підставі заяви від 31.03.2021 року; зобов'язати слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, скласти постанову про залучення як потерпілого ОСОБА_3 .
В обґрунтування скарги особа, яка її подала, посилається на ті обставини, що 16 листопада 2020 року ОСОБА_3 було подано заяву №Л-11724/ез на адресу ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, про вчинення дій, що містять ознаки кримінального правопорушення, в порядку ст.214 КПК України.
04 січня 2021 року Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021170000000001.
Заявник ОСОБА_3 вважає, що внаслідок зловживань з боку працівників Саксаганського ВП йому було завдано матеріальної та моральної шкоди, у зв'язку з чим 31 березня 2021 року він направляв до органу досудового розслідування заяву про залучення його як потерпілого до кримінального провадження №62021170000000001, в порядку ст.55 КПК України, в обґрунтування якої посилався на представлені ним документи та відомості.
Проте всупереч вимог КПК України відповіді або рішення за результатами розгляду поданої заяви не отримав, у зв'язку з чим вважає, що слідчим було допущено бездіяльність.
Крім того, посилається на ті обставини, що у заяві №Л-11724/ез вказував про кримінальні правопорушення за п'ятьма статтями КК України, а саме статті: 364 КК України «Зловживання владою або службовим становищем», ст.365 КК України «Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу», ст.366 КК України «Службове підроблення», ст.367 КК України «Службова недбалість», ст.382 КК України «Невиконання судового рішення». Але слідчий ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, вніс до ЄРДР лише правову кваліфікацію за статтею 367 КК України «Службова недбалість». На обґрунтування відповідної вимоги скарги ОСОБА_3 посилається на положення пункту 3 розділу 5 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність вноситься до Реєстру з урахуванням усіх правопорушень, у вчиненні яких підозрюється особа.
З урахуванням викладеного, звернувся за судовим захистом своїх прав.
Заявник ОСОБА_3 у судовому засіданні в режимі відеоконференції вимоги скарги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся у встановленому порядку, причини неявки суду невідомі.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого, прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали скарги та надані документи, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст.220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Як вбачається з матеріалів скарги, 04 січня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за №62021170000000001 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України та згідно з фабулою витягу зазначені дані про те, що ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_4 від 18.12.2020 справа №554/11613/20, номер провадження 1-кс/554/16911/2020, скаргу ОСОБА_3 задоволено частково та зобов'язано ТУ ДБР у м.Полтаві внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 16.11.2020 року про кримінальне правопорушення. У заяві ОСОБА_3 від 16.11.2020 зазначено, що окремі працівники сектору превенції, сектору дізнання та слідчого відділу Саксаганського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області неналежно виконували свої обов'язки щодо: порушення карантинних заходів мешканцями квартири АДРЕСА_1 ; поширення неправдивих чуток; порушення тиші; не виконання батьками обов'язків з виховання дітей; вчинення домашнього насильства; вчинення дрібного хуліганства; порушення правил тримання собак і котів; жорстокого поводження з тваринами; та неналежно виконували свої обов'язки у кримінальних провадженнях №№12020040750000875, 1202004575000002, 1202004575000045, 12020040750001365 (зворотній бік а.с.51).
Також установлено, що 31 березня 2021 року ОСОБА_3 звернувся на адресу слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, із заявою в порядку ст.ст.55, 60 КПК України, в якій, зокрема, просив залучити його як потерпілого до кримінального провадження №62021170000000001 від 04.01.2021 року; скласти постанову про залучення ОСОБА_3 як потерпілого до кримінального провадження №62021170000000001 від 04.01.2021 року, завірену підписом слідчого та гербовою печаткою; постанову про залучення ОСОБА_3 як потерпілого до кримінального провадження №62021170000000001 від 04.01.2021 року просив надати на його електронну адресу (а.с.52-56).
За змістом скарги заявник стверджує, що станом на час звернення до суду жодної відповіді чи процесуального рішення на дане своє звернення він не отримав, у зв'язку з чим вважає, що слідчим допущено бездіяльність щодо нерозгляду поданої заяви та невиконання вимог КПК України.
В силу положень кримінального процесуального законодавства на учасників судового процесу покладається обов'язок щодо доведення правомірності своїх дій, рішень.
Проте, як вбачається з наявних матеріалів скарги, відомості про результати розгляду слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, заяви ОСОБА_3 від 31 березня 2021 року, а також дані щодо повідомлення заявника у встановленому КПК України порядку про результати розгляду такої заяви відсутні. Доводи заявника з цього приводу не спростовані.
За таких обставин, відсутні підстави вважати, що згадана заява від 31 березня 2021 року розглянута слідчим у належний спосіб, у свою чергу, заявник не може бути позбавлений права на судовий захист, а також належний розгляд його звернень органом досудового розслідування у порядку, встановленому КПК України.
Отже, слідчий суддя вважає обґрунтованими вимоги поданої скарги, оскільки з представлених суду матеріалів слідує, що питання, порушені ОСОБА_3 у заяві від 31 березня 2021 року, на даний час є невирішеними, а тому в даному випадку порушені процесуальні права підлягають захисту.
Відповідно до положень ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про зобов'язання вчинити певну дію.
Ураховуючи, що заява не розглянута у встановлений законом спосіб, слідчий суддя вважає за потрібне зобов'язати слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021170000000001, розглянути подану ОСОБА_3 в порядку ст.55 КПК України заяву від 31 березня 2021 року та усунути порушене право шляхом повідомлення заявника про результати його розгляду або прийняття відповідного процесуального рішення за правилами, визначеними статтею 220 КПК України.
Щодо вимог скарги про зобов'язання слідчого залучити заявника як потерпілого та скласти відповідну постанову у кримінальному провадженні №62021170000000001, тобто фактичної констатації слідчим суддею такого статусу, слідчий суддя зазначає про таке.
До повноважень слідчого судді не входить вирішення питання про визнання особи потерпілим, з'ясування питань заподіяння особі певної шкоди, її розміру та перевірки всіх обставин кримінального провадження, оцінка в цій частині будь-яких доказів на даній стадії кримінального провадження. Більше того, вказані вимоги не ґрунтуються на законі, оскільки питання визнання заявника потерпілим відноситься до дискреційних повноважень слідчого, прокурора відповідно до вимог закону. У свою чергу, слідчий суддя не може підміняти і приймати рішення, котрі віднесені до компетенції органу досудового розслідування або прокурора, який є самостійним у прийнятті таких рішень відповідно до положень ст.36 КПК України.
Протилежне суперечило би принципу диспозитивності, згідно з яким слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч.3 ст.26 КПК України). Слідчий суддя, суд не вправі перебирати на себе функції інших учасників кримінального провадження, зокрема функцію процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється прокурором.
Крім того, вимоги п.3 ч.2 ст.307 КПК України застосовуються слідчим суддею лише у випадку зобов'язання слідчого, дізнавача чи прокурора вчинити дію, яку він зобов'язаний вчинити.
З огляду на викладене вище, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість таких вимог скарги, у зв'язку з чим не вбачає підстав для їх задоволення у наведеній частині.
Щодо вимог скарги, які сформульовані заявником як зобов'язати слідчого внести відомості до ЄРДР на підставі заяви №Л-11724/ез та додати визначений ним перелік статей КК України слідчий суддя зазначає про таке.
Аналіз норм статей 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто така заява, як передумова для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, має містити достатні дані про наявність в описаній заявником події ознак кримінального правопорушення.
Разом із тим, заявник звертається до слідчого судді за вирішенням спірного питання щодо бездіяльності уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, із внесення відомостей за тією самою заявою, з приводу якої вже постановлено відповідне судове рішення.
Так, за наслідками розгляду скарги ОСОБА_3 , в порядку ст.303 КПК України, слідчим суддею Октябрського районного суду м.Полтави було винесено ухвалу від 18 грудня 2020 року, якою скаргу задоволено частково; зобов'язано Територіальне управління Державного бюро розслідувань у м.Полтаві внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, викладені ОСОБА_3 у його заяві про кримінальне правопорушення від 16.11.2020 року; в задоволенні інших вимог скарги відмовлено (справа №554/11613/20). Скарга безпосередньо стосувалась невнесення відомостей за заявою ОСОБА_3 №Л-11724/ез від 16 листопада 2020 року (а.с.8-51).
Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що в задоволенні вимог скарги, зокрема, щодо внесення відомостей за визначеним заявником переліком статей КК України було відмовлено за безпідставністю. Суд виходив з того, що визначення попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення є прерогативою органу досудового розслідування, та вирішення таких вимог слідчим суддею не передбачено вимогами КПК України.
Слідчий суддя зауважує, що одна й та сама бездіяльність, по якій вже постановлене відповідне рішення, не може бути предметом неодноразового перегляду.
Інститут судового контролю за дотриманням прав і інтересів осіб при внесені відомостей до ЄРДР покликаний забезпечити початок досудового розслідування в тих випадках, коли наявні ознаки кримінального правопорушення, що мають стати предметом перевірки в кримінальному процесуальному порядку, а уповноважена особа ухиляється від вчинення необхідних дій.
Такий судовий контроль не має ставати інструментом для систематичного і необґрунтованого нав'язування органу досудового розслідування своєї версії подій та визначеної правової кваліфікації в момент внесення відомостей до ЄРДР.
Незгода з редакцією, зареєстрованою уповноваженою особою до ЄРДР на підставі судового рішення, яке постановлене за результатами оскарження бездіяльності щодо внесення відомостей за заявою про вчинення кримінального правопорушення, не може вважатися бездіяльністю в розумінні п.1 ч.1 ст.303 КПК. Адже бездіяльність - це пасивна форма поведінки уповноваженого суб'єкта, яка полягає в утриманні від вчинення обов'язкової процесуальної дії чи постановлення обов'язкового процесуального рішення; тобто, невиконання обов'язку, покладеного КПК України.
04 січня 2021 року на виконання ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 18 грудня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості на підставі заяви ОСОБА_3 №Л-11724/ез від 16 листопада 2020 року за №62021170000000001 за попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.367 КК України.
Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні на даний час триває.
У поданій скарзі заявник фактично не погоджується з рішенням слідчого щодо попередньої кваліфікації кримінального правопорушення, проте зазначене рішення не може бути оскаржено під час досудового розслідування в силу ст.303 КПК України.
Також слідчий суддя не може розглядати питання бездіяльності, оскільки воно вже було вирішено слідчим суддею у іншій справі, а тому такий розгляд буде порушувати принцип юридичної визначеності. Судове рішення є обов'язковим до виконання, а тому на думку колегії суддів невиконання ухвали слідчого не може бути предметом оскарження в порядку ст.303 КПК та не є підставою повторного звернення з заявою про вчинення кримінального правопорушення з метою внесення відомостей до ЄРДР.
Самостійне визначення особою у заяві про злочин наявності певної статті КК України та бажаної кваліфікації без наведення достатніх відомостей не може автоматично свідчити про те, що було вчинено саме ці злочини. Крім того, слідчий не зобов'язаний вносити відомості до реєстру у точній відповідності зі змістом заяви.
Отже, на час розгляду справи відомості за заявою ОСОБА_3 були уже внесені до ЄРДР. Здійснення повторної реєстрації за цією ж заявою шляхом додавання всього переліку наведених ним статей КК України не є доцільним.
При цьому варто зазначити, що правова кваліфікація кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями слідчого, прокурора під час досудового розслідування, які, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності.
Посилання заявника у скарзі на п.3 розділу 5 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора №298 від 30.06.2020 року, є передчасними та помилковими, оскільки розділ 5 Положення стосується обліку осіб, які вчинили кримінальні правопорушення та які підозрюються у їх вчиненні.
Відповідно до ч.2 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя дійшов до висновку, що подана скарга підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст.2, 24, 214, 220, 303-307, 370, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Відмовити в задоволенні вимог скарги ОСОБА_3 в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання додати до Єдиного реєстру досудових розслідувань певні статті Кримінального кодексу України за заявою від 16 листопада 2020 року.
Вимоги скарги в частині щодо нерозгляду заяви від 31 березня 2021 року у кримінальному провадженні №62021170000000001, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Зобов'язати слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження №62021170000000001, розглянути заяву ОСОБА_3 від 31 березня 2021 року про залучення до кримінального провадження як потерпілого, в порядку ст.220 КПК України, та про результати розгляду повідомити заявника.
Ухвала в частині відмови у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1