Справа № 541/573/21
Номер провадження3/541/240/2021
15 квітня 2021 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області В. М. Куцин, розглянувши матеріали, які надійшли від Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миргород Полтавської області громадянина України, місце проживання зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 , не працюючого, паспорт НОМЕР_1 , виданий миргородським МРВ 26.01.1998 року, РНОКПП не встановлено,
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
15.03.2021 року близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_1 , будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04.02.2021 року, за місцем свого проживання, а саме в буд. АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинив відносно своєї сестри ОСОБА_2 та батька ОСОБА_3 насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в їх сторону нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода їх психічному здоров'ю, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав. Однак наголошував що сварки провокує сестра з метою виселити його з будинку, який належить їхнім батькам.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та потерпілої вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Частина 2 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
За визначенням Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII, який набрав чинності 07.01.2018, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 018567 від 15.03.2021 року (а. с. 1), копією рапорта помічника чергового Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області Панченко Є. С. від 15.03.2021 року (а.с. 2-3), копією протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 15.03.2021 року (а. с. 4), письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (а. с. 5, 6, 7) та матеріалами доданими до протоколу в їх сукупності.
Суд зазначає, що відповідно до постанови Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04.02.2010 року ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню у виді громадських робіт за порушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив те саме порушення, а тому кваліфікація даного адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП є правильною.
Заслухавши пояснення правопорушника, вивчивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, вина останнього доведена в судовому засіданні на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи, а тому він повинен нести відповідальність передбачену законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, вважаю, що його необхідно піддати адміністративному стягненню у виді громадських робіт на строк п'ятдесят годин.
Відповідно ст. 40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. В зв'язку з вищенаведеним на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з правопорушника ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 % розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить на день розгляду справи 454 грн. 00 коп.
Керуючись статтями 40-1, 173-2, 221, 268, 283, 291, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді громадських робіт на строк 50 (п'ятдесят) годин.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп. (призначення платежу 22030106 Судовий збір; 26436309 (5), П.І.Б платника, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, н/р (IBAN) UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, код ЄДРПОУ суду 26436309).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду В. М. Куцин