Справа № 541/228/21
Провадження №2-а/541/6/2021
Іменем України
14 квітня 2021 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Куцин В.М.,
секретаря судових засідань Євдокимової Н. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді Полтавської області в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Полтавській області про визнання незаконною постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з вищевказаним адміністративним позовом .
В позовній заяві посилався на те, що 26 січня 2021 року відповідач в особі Інспектора СРПП № 4 Миргородського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області, лейтенант поліції Кропивного Руслана Володимировича виніс відносно нього постанову серії БАА № 045905 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 126 і застосував стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Вважав, що постанова є незаконною, оскільки він не керував транспортним засобом, а тому не міг при собі мати документи на автомобіль, зокрема посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію ТЗ, страхового полісу. Відтак, не вчиняв вказаних адміністративних правопорушень, так як я не є суб'єктом складу правопорушення. Більш того, коли приїхав поліцейський, то автомобіль стояв на місці, а він перебував в іншому автомобілі на пасажирському сидінні. що зафіксовано на відео зйомку. Відповідач не дотримався вимог ст.268 КУпАП, а саме не роз'яснював прав, не відбирав від пояснень, не залучав свідків чи понятих для підтвердження його вини і належності суб'єкта, не надав можливості скористатися професійною правничою допомогою адвоката, не викликавши останнього, не застосовував інших заходів, які могли бути використані як докази.
Просив визнати незаконною постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 045905 від 26 січня 2021 року та скасувати її .
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09.02.2021 року відкрито провадження в справі.
Ухвалою суду від 24 березня 2021 року у справі замінено первісного відповідача Миргородський відділ поліції Головного управління патрульної поліції в Полтавській області на належного відповідача Головне управління національної поліції в Полтавській області.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Чернюк В.Д. не з'явилися, подали заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали в повному обсязі (а.с.45 ).
Представник відповідача ГУНП в Полтавській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не надав (а.с. 43).
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
Встановлено, що 26 січня 2021 року інспектор сектору реагування патрульної поліції №4 Миргородського відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області старший лейтенант поліції Кропивний Руслан Вікторович виніс постанову серії БАА № 045905 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126, ч.1 ст.126, ч. 1 ст. 126 КУпАП та наклав стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. за те, що водій ОСОБА_1 26 січня 2021 року о 21 год.00 хв. в м. Миргород по вул. Сорочинська, керував транспортним засобом ВАЗ 2121 д.н.з. НОМЕР_1 не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії реєстраційного документу на даний транспортний засіб, полісу обов'язкового страхування наземних транспортних засобів чим порушив п.п. 2.1а, 2.1.2 г, ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 126, ч.1 ст.126, ч. 1 ст. 126 КУпАП .
Постановою Миргородського міськрайонного суду від 01 квітня 2021 року провадження по справі про адміністративні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , закрите за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. ч. 2, 3ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України, Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Наведеним конституційним положенням кореспондує ч.1 ст.8 Закону України «Про Національну поліцію».
Пунктом 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 визначено, що в разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з п. 9-10 розділу ІІІ Інструкції № 1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема частинами 1, 2 статті 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Положеннями п.8 ч.1 ст.23 цього Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках визначених законом здійснює повноваження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція, відповідно до покладених на неї завдань, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху України.
Положеннями пунктів 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), 4) безсторонньо (неупереджено), 5) добросовісно, 6) розсудливо, 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч.1 ст.126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність водіїв транспортних засобів за керування транспортним засобом не маючи при собі або не пред'явлення для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.2.4а Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Згідно п.2.1 а,б, г Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб; чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України.
Відповідно до положень статті 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: 1)якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення, 3) якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю, 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо, 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події, 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
Відповідач не надав будь-яких доказів, що підтверджують факт керування ОСОБА_1 26 січня 2021 року о 21 год.00 хв. в м. Миргород по вул. Сорочинська, транспортним засобом ВАЗ 2121 д.н.з. НОМЕР_1 .
За таких обставинах суд приходить до висновку про неправомірність вимоги посадової особи відповідача до позивача про пред'явлення документів: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документу на транспортний засіб, поліса обов'язкового страхування наземних транспортних засобів.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснення сторін, третіх осіб, та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення в матеріалах адміністративної справи відсутні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення суб'єкта адміністративного правопорушення, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За правилами статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які підтверджують правомірність винесеної ним постанови з приводу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч.1 ст.126 КУпАП, не з'ясував всіх фактичних обставин справи, не роз'яснив права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тим самим порушив права такої особи передбачені ст.268 КУпАП, та в розумінні ч.2 ст. 77 КАС України не довів суду законність своїх рішень і дій.
За таких обставин, оскаржувана постанова прийнята не у спосіб, що передбачений законами, необґрунтовано, без дотримання вимог ст. 33, 279 КУпАП, без урахуванням права особи на захист та участь у процесі прийняття рішення захисника, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Власне, стаття 247 КУпАП встановлює, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, зокрема, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення.
Беручи до уваги те, що відповідач не надав доказів на підтвердження складу правопорушення в діях позивача, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, а позов задоволенню.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок відповідно здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене необхідно визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського СРПП № 4 Миргородського відділу поліції ГУ НП України в Полтавській області, лейтенанта поліції Кропивного Руслана Володимировича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №045905 від 26 січня 2021 року. Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 246, 250, 268, 278, 279, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 визнання незаконною постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити .
Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 Миргородського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області, лейтенанта поліції Кропивного Руслана Володимировича серії БАА № 045905 від 26 січня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю події і складу правопорушення .
Стягнути із Головного управління національної поліції в Полтавській області (код ЄДРПОУ 40108630, місце розташування: 36014, Полтавська область, місто Полтава, вул. Пушкіна, будинок 83) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок понесених судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Хомутець, Миргородського району, Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .
Головне Управління національної поліції в Полтавській області, місцезнаходження: вул. Шевченка, 83, м. Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 40108630.
Суддя: В. М. Куцин