Справа № 495/1907/21
№ провадження 1-кс/495/708/2021
22 березня 2021 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Білгород-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 22.03.2021 року надійшло клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке було надано в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162240000323 від 22.03.2021, за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Виклад обставин, зазначених у клопотанні.
В провадженні Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162240000323 від 22.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
21.03.2021 Білгород-Дністровським РВП ГУНП в Одеській області зареєстровано заяву ОСОБА_4 про те, що невстановлені особи, в період із 11.03.2021 по 17.03.2021, скориставшись відсутністю власника, шляхом зламу вхідних дверей, проникли до житлового будинку по АДРЕСА_1 , звідки таємно викрали телевізор, мобільний телефон, акустичну колонку, чим завдали власнику матеріальну шкоду в сумі 4000 гривень.
Відомості по даному факту внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162240000323 від 22.03.2021, за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та розпочато досудове розслідування щодо крадіжки, поєднаної з проникненням у житло.
З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, на підставі письмового дозволу власника ОСОБА_4 , 21.03.2021, керуючись ст.237 КПК України, проведено огляд домоволодіння та будинку, який розташований по АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено сліди папілярних візерунків, які перекопійовано на два відрізки липкої стрічки та упаковано до полімерного сейф-пакету № 7186468, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження тому, 22.03.2021 відповідно до винесеної слідчим постанови, вилученні сліди папілярних візерунків, визнані речовими доказами та долучені до матеріалів кримінального провадження.
Як зазначив слідчий, під час проведення досудового розслідування виникла необхідність в забезпеченні кримінального провадження шляхом арешту вилученого майна, з метою збереження тих об'єктів, які мають статус речового доказу. Збереження таких речових доказів необхідне з самого початку встановлення їх наявності, для запобігання змінам, знищенню та відчуженню.
На підставі наведеного, враховуючи, що в подальшому вищезазначені речові докази можуть бути використанні для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, слідчий просить задовольнити клопотання.
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явились, надали суду заяви про розгляд клопотання без їх участі.
Мотивація суду.
Із матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування здійснюється у кримінальному провадженні №12021162240000323 від 22.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 ч.2 ст.131 КПК України передбачено такий вид заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст.167 КПК України.
Частиною другою ст.167 КПК України встановлюється, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберігали на собі його сліди.
Як зазначено в Постанові про визнання речових доказів по кримінальному провадженню від 22.03.2021 року, в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 виявлено та вилучено сліди папілярних візерунків, які перекопійовано на два відрізки липкої стрічки та упаковано до полімерного сейф-пакету № 71864683.
Згідно ч. 1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України).
Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
На виконання ч.1 ст.171 КПК України слідчий Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна .
Частиною 2 ст.171 КПК України передбачено, що в клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст.170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої ст.170 КПК України.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
В своєму клопотанні слідчим не було зазначено, з якою метою необхідно накласти арешт на сліди папілярних візерунків, які перекопійовано на два відрізки липкої стрічки та упаковано до полімерного сейф-пакету № 71864683; не встановлена необхідність збереження речових доказів, не зазначені підстави для накладення арешту на вищезазначене майно.
Частиною 11 ст.170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Слідчим в клопотанні такі обставини не були зазначені.
На підстав вищенаведеного, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про арешт майна не підлягає задоволенню, оскільки відсутні підстави для накладення арешту на сліди папілярних візерунків, які перекопійовано на два відрізки липкої стрічки та упаковано до полімерного сейф-пакету № 71864683.
Керуючись ст. ст. 167,170, 171, 172, 173 КПК України, суд,-
У задоволені клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке було надано в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162240000323 від 22.03.2021, за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня проголошення.
Слідчий суддя