15.04.2021
єдиний унікальний номер справи 531/1878/20
номер провадження 1-кп/531/42/21
15 квітня 2021 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка обвинувальний акт кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка Донецької області, українця, громадянина України, не одруженого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, освіта професійно-технічна, не працюючого, військовозобов'язаного, не депутата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-05 липня 2013 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 289 КК України, з застосуванням ст. ст. 69, 70 КК України, до трьох років одного місяця позбавлення волі, 10 червня 2014 року звільнений за ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави на підставі ст. 2 ЗУ «Про амністію у 2014 році»;
-18 жовтня 2017 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185 КК України до двох років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на два роки;
-16 березня 2018 року Машівським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України, з застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, до трьох років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на два роки, знятий з обліку 30 березня 2020 року по відбуттю покарання;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 в кінці червня 2020 року, точна дата досудовим та судовим слідством не встановлена, проживаючи у будинку своєї баби ОСОБА_6 та її чоловіка ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , мав вільний доступ до усіх кімнат будинку, вільно користувався господарськими речами, помітив під стріхою ямного туалету вказаного господарства грошові кошти в сумі 3500 грн., після чого у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Далі ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, користуючись тим, що його ніхто не бачить, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, викрав з-під даху ямного туалету грошові кошти в сумі 3500 грн., що належать ОСОБА_5 . Викрадені кошти ОСОБА_4 витратив на власні потреби, чим розпорядився ними у повному обсязі на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_4 01 вересня 2020 року, проживаючи у будинку своєї баби ОСОБА_6 та її чоловіка ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , мав вільний доступ до усіх кімнат будинку, вільно користувався господарськими речами, близько 21 години 00 хвилин, з дозволу ОСОБА_5 , взяв його мобільний телефон марки «Нокіа-1280» з сім-карткою оператора «Водафон» з абонентським № НОМЕР_1 . Після чого у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Далі, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, користуючись тим, що його ніхто не бачить, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, дістав з вище вказаного мобільного телефону сім-картку оператора «Водафон» з абонентським № НОМЕР_1 , яку вставив у свій мобільний телефон марки «Ксіомі Редмі 5» та на яку в подальшому приходили пін-коди доступу до банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_5 , таким чином о 21 годині 28 хвилин з банкомату, що знаходиться за адресою: вул. Гурамішвілі, 14а, м. Карлівка, Полтавської області, здійснив зняття коштів в сумі 4002 грн., наслідок чого вчинив крадіжку коштів ОСОБА_5 у вище вказаній сумі, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду. Викрадені кошти ОСОБА_4 витратив на власні потреби, чим розпорядився ними у повному обсязі на власний розсуд.
Також, ОСОБА_4 03 вересня 2020 року, проживаючи у будинку своєї баби ОСОБА_6 та її чоловіка ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , мав вільний доступ до усіх кімнат будинку, вільно користувався господарськими речами, близько 07 години 00 хвилин, помітив на столі швейної машинки у приміщенні будинку мобільний телефон марки «Нокіа-1280» з сім-карткою оператора «Водафон» з абонентським № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 . Після чого у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Далі, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, користуючись тим, що його ніхто не бачить, умисно, таємно, повторно з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, дістав з вище вказаного мобільного телефону сім-картку оператора «Водафон» з абонентським № НОМЕР_1 , яку вставив у свій мобільний телефон марки «Ксіомі Редмі 5» та на яку в подальшому приходили пін-коди доступу до банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_5 , таким чином двома транзакціями з банкомату, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , здійснив зняття коштів о 07 годині 25 хвилин в сумі 2502 грн. та о 07 годині 27 хвилин у сумі 2602 грн., наслідок чого вчинив крадіжку коштів ОСОБА_5 на загальну суму 5104 грн., чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вище вказану суму. Викрадені кошти ОСОБА_4 витратив на власні потреби, чим розпорядився ними у повному обсязі на власний розсуд
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, та повністю підтвердив час, обставини та спосіб вчинення кримінальних правопорушень. У скоєному щиро розкаюється. Цивільний позов потерпілого визнає в повному обсязі.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомив, що гроші у нього було викрадено в минулому році. Коли саме відбулися крадіжки, він не пам'ятає. Заявлений позов підтримав в повному обсязі.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_7 , знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а його дії органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, кваліфіковані правильно.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно 67 КК України, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого: його вік; стан здоров'я; соціальне становище; відсутність даних перебування на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога; раніше тричі судимого за корисливі злочини, останній раз 16 березня 2018 року Машівським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України, з застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, до трьох років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на два роки, знятий з обліку 30 березня 2020 року по відбуттю покарання; позитивну характеристику за місцем проживання.
Згідно з висновком досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, складеною Карлівським районним відділом філії державної установи «Центр пробації» в Полтавській області від 16 березня 2021 року, ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий; ризик небезпеки для суспільства або окремих осіб оцінюється як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства (у тому числі окремих осіб).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Під час судового розгляду, проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчинення кримінальних правопорушень, його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, наслідки суспільно небезпечних діянь, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
Застосувавши ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В зв'язку з тим, що на досудовому слідстві відносно ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за недоцільне обирати відносно нього міру запобіжного заходу.
Прийняти визнання ОСОБА_4 цивільного позову та задовольнити його в повному обсязі на підставі положень ст. 1166 ЦК України.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України суд, -
ОСОБА_4 визнати винними у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.
Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов'язки протягом іспитового строку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В зв'язку з тим, що відносно ОСОБА_4 на досудовому слідстві запобіжний захід не обирався, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за недоцільне обирати відносно нього міру запобіжного заходу.
Прийняти визнання цивільного позову ОСОБА_4 .
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , матеріальну шкоду в сумі 9106 (дев'ять тисяч сто шість) гривень 00 копійок.
Речові докази - банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 ; мобільний телефон «Нокіа-1280», ІМЕІ: НОМЕР_5 , з сім-карткою оператора «Водафон» № НОМЕР_1 , які передані на відповідальне збереження потерпілому ОСОБА_5 , вважати повернутим законному власнику.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя