15.04.2021
Провадження №2-а/389/15/21
ЄУН 389/752/21
Рішення
іменем України
15 квітня 2021 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання Солонько К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в місті Знам'янка Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , до поліцейського відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Білого Д.В., Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою і просить винести рішення, яким скасувати постанову поліцейського відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Білого Д.В. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3950187 від 21.03.2021 про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Свої позовні вимоги мотивував тим, що 21.03.2021 він рухався по вул. вул.Віктора Голого в м.Знам'янка Кіровоградської області, керуючи транспортним засобом FORD FOCUS, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час чого його зупинив відповідач та повідомив, що він порушив вимоги п.18.1 ПДР - не пропустив пішохода, що наближаються до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи. Зазначає, що викладені обставини не відповідають дійсності, в зв'язку з тим, що він наближаючись до пішохідного переходу зменшив швидкість та оцінив дорожню обстановку, на пішохідному переході нікого не було. Вважає, що адміністративне провадження за наслідками якого винесена оскаржувана постанова, було розпочато за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення оскільки обставини та суть правопорушення зазначені в постанові не відповідають змісту п.18.1 ПДР. Зазначає, що висновок поліцейського про створення перешкоди чи небезпеці пішоходу також є припущенням. Відповідач в постанові не зазначив дані пішохода, не опитав пішохода, не зазначив будь-яку особу із статусом потерпілого, постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності на власних припущеннях виніс оскаржувану постанову. Під час складання постанови він оспорював допущене правопорушення і накладення на нього адміністративного стягнення, але поліцейський на його заперечення не звертав уваги.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач поліцейський відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Білий Д.В. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача ГУНП в Кіровоградській області судове засідання не з'явився, але надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказав, що постанова серії ЕАН №3950187 від 21.03.2021 винесена правомірно з дотриманням вимог Закону України «Про Національну поліцію», вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена наказом МВС від 07.11.2015 №1395. При здійсненні патрулювання 21.03.2021 екіпажем був зафіксований факт адміністративного правопорушення, а саме відповідач не пропустив пішохода на нерегульованому пішохідному переході, чим порушив п.18.1 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАН №3950187 від 21.03.2021 вбачається, що 21.03.2021 о 12 годині 49 хвилин позивач, керуючи транспортним засобом FORD FOCUS, державний номер НОМЕР_1 , по вул.Віктора Голого в м. Знам'янка Кіровоградської області наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, чим порушив п.18.1 ПДР - водій не пропустив пішоходів, що наближаються до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення відносно позивача по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, була винесена поліцейським відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Білим Д.В.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Зі змісту ст.9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ст. 7 КУпАП).
Як передбачено ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно зі ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ст.31 Закону № 580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Так, 26.04.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №338/855/17, адміністративне провадження №К/9901/18195/18 (ЄДРСРУ №73700356) вказав, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Окремо необхідно наголосити, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст.251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
Відповідно до статті 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відеозапис, поданий відділом поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова серії ЕАН №3950187 від 21.03.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.
Частиною 3 статті 283 КУпАП прямо передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною 2 цієї статті повинна містити відомості, зокрема, про технічний засіб, яким здійснено фото вбо відеозапис.
Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, в постанові від 24.01.2019 у справі №428/2769/17.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Разом з тим, позивачем пред'явлено позов до двох відповідачів, а саме - поліцейського відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Білого Д.В. та Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.
Суд зазначає, що частиною третьою статті 288 КУпАП передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтею ч.1 ст.122 КУпАП поліцейські відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Отже, відповідні поліцейські не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені в тому числі ч.1 ст.122 КУпАП.
Використання у зазначених вище нормах формулювань від імені центрального органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №724/716/16-а від 26.12.2019. Тобто, поліцейський відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Білий Д.В. не може бути належним відповідачем у даній справі.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов задоволено на користь позивача, та враховуючи те, що останнім здійснена сплата судового збору у розмірі 454 грн., вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області як юридичної особи та головного розпорядника бюджетних коштів.
На підставі викладеного, керуючисьч.1 ст.122, ст.ст.247, 251, 280, 288, 293 КУпАП, ст.ст. 72, 73, 75, 76 ,77, 139, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , до поліцейського відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Білого Д.В., Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити частково.
Постанову поліцейського відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Білого Дмитра Валерійовича про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН №3950187 від 21.03.2021, скасувати.
У задоволенні позовних вимог до поліцейського відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Білого Д.В., відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , сплачений судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області.
З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області О.В. Савельєва