Справа № 357/3892/21
2/357/2658/21
14.04.2021 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. розглянувши позовну заяву з додатками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Узинська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
12 квітня 2021 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Узинська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якому просили суд:
- визнати право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 ;
- визнати право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 .
Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана позовна заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду, як справа позовного провадження після формування статистичних звітів.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 квітня 2021 року головуючим суддею по справі було визначено суддю Орєхова О.І.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 184 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Вивчивши позовну заяву з додатками, було встановлено, що вона не відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства з наступних підстав.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Дослідивши позовну заяву з додатками, встановлено, що позивачі звернулись до суду із позовною заявою, що містить вимогу майнового характеру (визнання права власності на спадкове майно). В позові позивачі зазначили ціну позову у розмірі 160000 грн. На підтвердження ціни позову, позивачами було додано до позовної заяви роздруківки оголошень продажу аналогічного майна в районі місця знаходження спірного майна.
За правилами пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна.
Згідно роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014р., розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Згідно ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що звіт про оцінку майна є документом, який містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 цього Закону оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Відбиття в позовній заяві ціни позову має значення в першу чергу для захисту прав самих позивачів, оскільки від визначеної ціни позову залежить і розмір судового збору.
Отже, системний аналіз чинного законодавства дає підстави для висновку, що тягар доказування вартості майна несе саме позивач.
З огляду на вищевикладене, вбачається, що позивачі в порушення вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України не надали належних та допустимих доказів дійсної вартості спірного майна, із якої необхідно визначити ціну позову та сплатити судовий збір.
У зв'язку із не визначенням дійсної (реальної) вартості спірного майна, суд позбавлений можливості перевірити правильність сплаченого позивачем судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177цьогоКодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позивачам необхідно надати до суду підтвердження визначення дійсної вартості майна (висновок суб'єкта оціночної діяльності). У разі необхідності доплатити судовий збір у розмірі передбаченому чинним законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач згідно ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись, ст.ст. 185, 259-261, 353 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Узинська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, - залишити без руху.
Надати позивачам строк для усунення зазначених вище недоліків у строк який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяО. І. Орєхов