Справа № 357/147/21
1-кп/357/704/21
15.04.2021 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі судового засідання №6 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, обвинувальний акт з угодою про примирення (кримінальне провадження № 12020110030003646) за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Карамкен Магаданської області, Російської Федерації, громадянина України, із середньо освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, -
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
потерпілий - ОСОБА_5
обвинувачений- ОСОБА_3 ,
18.11.2020 року близько 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , діючи умисно, таємно від оточуючих, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку планшету марки «Huawei Media pad Т 5» модель AGS2-L09, ІМЕІ: НОМЕР_1 вартістю 4440 гривень 77 копійок, належного ОСОБА_5 .
Після цього, ОСОБА_6 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядившись на власний розсуд, завдавши своїми умисними діями потерпілому ОСОБА_5 майнової шкоди на суму 4440 гривень 77 копійок.
Крім цього, 26.11.2020 близько 12 години 00 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи на спортивному майданчику, що розташований на території Білоцерківської загальноосвітньої школи № 1 за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Логінова, 28, повторно, умисно, маючи намір незаконного збагачення за рахунок чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_5 , попросив останнього під приводом викупити з ломбарду ПТ «Найкращий» планшет марки «Huawei Media pad Т 5» модель AGS2-L09, ІМЕІ : НОМЕР_1 , який він напередодні 18.11.2020 року викрав у ОСОБА_5 з його помешкання за адресою: АДРЕСА_3 . надати грошові кошти.
Потерпілий ОСОБА_5 , добросовісно помиляючись у намірах ОСОБА_3 , надав останньому грошові кошти в сумі 950 гривень 00 копійок.
Після цього, ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись грошовими коштами на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 майнової шкоди на суму 950 гривень.
Між сторонами кримінального провадження - потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , досягнуто та підписано угоду про примирення від 29.12.2020року, яку подано разом із обвинувальним актом.Сторони погоджуються на те, що під час підготовчого судового засідання ОСОБА_3 публічно вибачиться перед потерпілим ОСОБА_5 за вчинені щодо нього кримінальних правопорушень.
Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого:
- ч. 1 ст. 185 КК України, у виді двох років обмеження волі;
- ч. 2 ст. 190 КК України у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та покласти обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 після роз'яснення йому суті обвинувачення, визнав свою вину у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України. Також пояснив суду, що він розуміє права, надані йому законом, угоду укладає добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі, готовий виконати умови угоди та понести визначене в ній покарання. Просив затвердити зазначену угоду. Обвинувачений в судовому засіданні публічно вибачився перед потерпілим ОСОБА_5 за вчинені щодо нього кримінальні правопорушення. Вибачення потерпілим прийняті.
В судовому засіданні потерпілий просив затвердити угоду про примирення та заявив, що зазначену угоду укладено добровільно, наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КК України та КПК України, просить угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про примирення , суд виходить з наступного.
Згідно з п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні, суд має право затвердити угоду про примирення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468, ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим.
Судом встановлено, що дана угода про примирення за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 471 КПК України.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесені до кримінального проступку та до нетяжкого злочину, а отже угода відповідає вимогам закону.
Суд переконався, що укладення угоди є добровільною, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого.
Крім того, обвинуваченому роз'яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме: права на судовий розгляд, під час якого прокурорзобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме: можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою-сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК України обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачений не заперечував проти затвердження угоди.
Потерпілому ОСОБА_5 відповідно до умов угоди роз'яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме: можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення. Виходячи з умов угоди, наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, потерпілому зрозумілі.
Також, в даній угоді відсутні підстави для відмови в її затвердженні, що передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, сторони та інші учасники процесу не заперечують проти затвердження даної угоди.
Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення обвинуваченого, відповідає вимогам і загальним засадам призначення покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до п. 1,2 ч. 1 ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про примирення між сторонами кримінального провадження потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України і ухвалення обвинувального вироку.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. .314, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 395, 468, 471, 473, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду від 29.12.2020 року про примирення, між сторонами судового провадження потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України.
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити узгоджену в угоді міру покарання
- ч. 1 ст. 185 КК України, у виді2 (двох) років обмеження волі;
- ч. 2 ст. 190 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п.п. 3, 4 ч. 3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не застосовувати.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Процесуальні витрати витрати відсутні.
Речові докази: планшет марки «Huawei Media pad Т 5» модель AGS2-L09, ІМЕІ : НОМЕР_1 , грошові кошти в сумі 585 гривень, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 , залишити потерпілому.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Суддя: ОСОБА_1