Справа № 357/6335/19
2-др/357/91/21
13 квітня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого Ярмола О. Я.
при секретарі Сінчук С. Л.,
розглянувши заяву відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші», третя особа Товариство з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», про розірвання договору оренди земельної ділянки,-
07.06.2019 року ОСОБА_2 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Ухвалою судді ОСОБА_3 від 10 червня 2019 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання.
18.07.2019 року суддею Кошель Л.М. було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
17.07.2020 року ухвалою судді Кошель Л.М. було зупинено провадження у справі для залучення до участі у справі правонаступника померлого позивача по справі ОСОБА_2 .
28.09.2020 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано для розгляду судді Ярмолі О.Я., в зв'язку із закінченням повноважень та відставкою судді ОСОБА_3
30.09.2020 року ухвалою судді Ярмоли О.Я. справу було прийнято та відновлено провадження, призначено справу до розгляду.
14.12.2020 року ухвалою суду було залучено до участі у справі ОСОБА_1 , як правонаступника сторони позивача, ОСОБА_2 та повідомлено про розгляд справи.
22.03.2021 ухвалою суду було залишено позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші», третя особа Товариство з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», про розірвання договору оренди земельної ділянки- без розгляду.
06.04.2021 року представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» адвокат Тетеря С.І. подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, де просить суд вирішити питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші», в розмірі 52058,21 грн.
Заяву мотивує тим, що ухвалою суду від 22.03.2021 року у справі № 357/6335/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші», третя особа Товариство з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», про розірвання договору оренди земельної ділянки - залишено без розгляду, у зв'язку з повторною безпричинною неявкою позивача та її представника у судові засідання (Т.2 а.с. 206-207), але в зв'язку з розглядом даної справи відповідач поніс витрати на професійну правничу допомогу. Також, представник відповідача у своїй заяві зазначає, відповідачем понесені витрати на професійну правничу (правову) допомогу під час апеляційного перегляду ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.06.2019 у справі № 357/6335/19 обґрунтоване тим, що на стадії розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду про забезпечення позову розподіл судових витрат не проводиться, а може бути здійсненим судом першої інстанції після ухвалення рішення за результатами розгляду спору, про що безпосередньо зазначено у постанові Київського апеляційного суду від 05.11.2019 року про відмову в ухвалені додаткового рішення.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу визначені умовами договору про надання правової допомоги №17/08-03 від 07.08.2017 року, додаткової угоди №31/12/20-1 від 31.12.2020 року до Договору про надання правової допомоги № 17/08-03 від 07.08.2017 року, роздруківкам із офіційних веб-сайтів видань «Юридична практика» та «Юридична газета» щодо топ-50 провідних юридичних фірм країни у 2020 році та із офіційного веб-сайту видання «Юридична газета» щодо погодинної ставки у юридичних компаніях, та доповнення до детального опису наданих послуг та здійснення витрат в процесі надання професійного (правової) допомоги від 09.09.2019 року, поданого адвокатом Танцюрою Ю.Б. до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 12.09.2019 року.
Сторони в судове засідання не з'явились про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» адвокат Тетеря С.І. засобами електронного зв'язку направила клопотання про розгляд заяви без участі представника відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги на рахунок держави.
Відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок НЕОБГРУНТОВАНИХ дій позивача.
У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантоване статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Однак, в даному випадку залучений в справу, як праовноступник сторони позивача, ОСОБА_1 жодного разу не з'являвся до суду, не повідомив свою позицію по справі та не підтримав позов.
За змістом ч. 5 ст. 142 ЦПК України стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов'язком доказування необхідно було довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Із заяви вбачається, що представник відповідача посилається на те, що необґрунтованість дій позивача ОСОБА_1 полягає у тому, що спочатку позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою, неодноразово заявляв клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю подання письмових пояснень, а також про призначення почеркознавчої експертизи, забезпечення позову та зловживання процесуальними правами, які вчиняються відповідачем, а згодом неодноразово не з'являвся на судові засідання. Окрім цього, правонаступник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , взагалі не повідомив суду своєї позиції щодо предмета спору, як і не складав та не подавав жодних процесуальних документів. Представник відповідача зазначає, що такі умисні дії позивача суперечать завданням цивільного судочинства визначеним чт. 2 ЦПК України, та свідчать про протидію правильному та своєчасному вирішенню спору, розпочатому за його ж ініціативою на підставі поданої ним заяви.
Так, згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Нормою ч. 5 ст. 142 ЦПК України, на яку відповідач посилається як на підставу стягнення судових витрат з позивача, передбачено право відповідача заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Тобто, відповідачу необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійсненні.
Така ж позиція висловлена у п. 38 постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», а саме, що в разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач.
При цьому, слід зазначити, що той факт, що позивач, не зміг забезпечити проведення судової експертизи не може свідчити про необґрунтовані його дії.
В даному випадку, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів та постановлених судом ухвал в порядку Глави 9 «Заходи процесуального примусу» щодо зловживання позивачем чи її представником процесуальними правами, чи неправильних дій позивача при звернення до суду з вказаним позовом, враховуючи обставини даної справи, зокрема, враховуючи, що позивач, який безпосередньо оскаржував договір оренди помер, - суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів заяви про ухвалення додаткового рішення, а вказані у заяві обставини не були встановлені судом при розгляді справи, адже рішення суду по суті спору не приймалось. Необґрунтованих дій з боку позивача ОСОБА_1 , як то систематичне протидіяння правильному та швидкому вирішенню спору, умисність дій та винна поведінка, заявником не доведено, а неявка в судове засідання та неповідомлення позиції у справі не може бути розцінено як необґрунтовані дії позивача.
Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення заяви відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» з огляду на те, що судом не встановлено підстав, передбачених ч. 5 ст. 142 ЦПК України та не встановлені необґрунтовані дії позивача, як підстава для стягнення витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Керуючись ст.ст. 137, 142, 246, 270, 257, 258, 260, 353, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші», третя особа Товариство з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Ухвала складена 13.04.2021 року.
СуддяО. Я. Ярмола