Справа № 595/449/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/817/140/21 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ч.1 ст.122 КК України
14 квітня 2021 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Тернопільського апеляційного суду в складі:
Головуючого - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю - секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
потерпілого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210060000056 від 27 лютого 2020 року за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_8 на вирок Бучацького районного суду Тернопільської області від 03 лютого 2021 року,
цим вироком
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, який не працює, раніше не судимого,
визнано в винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до ст.76 КК України покладено на ОСОБА_7 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Згідно вироку суду, 14 січня 2020 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи неподалік приміщення кафе-бару ПП «Червінський», що по АДРЕСА_1 , на ґрунті неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_8 два удари кулаком в обличчя та удар ногою в праву ногу, в результаті чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді синця на правій гомілці та закритого перелому зовнішньої кісточки правої малогомілкової кістки, який за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_8 не погоджується з вироком суду першої інстанції через занадто м'яке покарання та призначену тривалість іспитового строку, які є недостатніми для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
На обґрунтування своїх доводів посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_7 не примирився з потерпілим, заподіяної шкоди не відшкодував, вибачення не просив, каяття є нещирим.
Вважає, що відстуні підстави щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки обвинувачений вчинив умисний злочин середньої тяжкості і шкоди ним не відшкодував.
Просить вирок Бучацького районного суду від 03 лютого 2021 року скасувати та призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 роки.
До початку апеляційного розгляду потерпілий ОСОБА_8 подав заяву, в якій відмовився від поданої апеляційної скарги і просить скасувати оскаржуваний ним вирок суду та закрити провадження у справі на підставі ст.284, 417 КПК України у зв'язку із відмовою потерпілого від приватного обвинувачення ОСОБА_7 щодо вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
Заслухавши доповідача - суддю апеляційного суду; потерпілого ОСОБА_8 , який підтримав подану ним заяву про відмову від апеляційної скарги, повідомив, що йому повністю відшкодована ОСОБА_7 шкода, заподіяна злочином, і тому просить закрити провадження у справі у зв'язку з його відмовою від обвинувачення та примиренням з обвинуваченим ОСОБА_7 ; обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтвердив факт відшкодування шкоди і примирення з потерпіоим; прокурора, який підтримали заяву потерпілого про закриття кримінального провадження; перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, яке згідно положень ч.1 ст.477 КПК України здійснюється у формі приватного обвинувачення.
До початку апеляційного розгляду потерпілий ОСОБА_8 подав заяву про закриття кримінального провадження на підставі п. 7 ч.1 ст.284 КПК України, тобто за відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 пояснив суду, що немає жодних претензій до обвинуваченого, розуміє правові наслідки свого клопотання і просить скасувати вирок суду першої інстанції і закрити кримінальне провадженні відносно ОСОБА_7 .
Згідно ч.7 ст.284 КПК України якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
У відповідності до положень ст.417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст.284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.284, 404, 405, 417, 419 КПК України, колегія суддів,
Заяву потерпілого ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення - задовольнити.
Вирок Бучацького районного суду Тернопільської області від 03 лютого 2021 року відносно ОСОБА_7 скасувати, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 122 КК України закрити на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України за відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.