Справа № 461/493/21 Головуючий у 1 інстанції: Фролова Л.Д.
Провадження № 33/811/489/21 Доповідач: Галапац І. І.
14 квітня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі:
судді Галапаца І.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Сторонського Івана Олександровича на постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 17 березня 2021 року,
з участю правопорушника - ОСОБА_1 ,
захисника правопорушника - адвоката Сторонського І.О.
цією постановою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДСА України судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Згідно постанови судді, 16 січня 2021 року, близько 21 год. 20 хв. в м. Львові, по вул. Стрийській, 20, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Citroen н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, що підтвердилось приладом Drager Alcotest 5820. Дані дії особи що притягається до адміністративної відповідальності, органом поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_1 - адвокат Сторонський І.О. покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необгрунтованою, винесена не об'єктивно та однобічно при неповному дослідженні всіх обставин по справі, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції не з'ясував усі фактичні обставини справи, що потягло за собою необгрунтоване застосування стягнення. Вказує, що місцевим судом грубо порушено ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а саме судом застосовано до ОСОБА_1 стягнення у розмірі 17000 гривень без врахування того, що на момент складення відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення діяв Закон, що встановлював відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння у розмірі 10200 гривень, та який у відповідності до ст. 8 КУпАП має зворотну дію в часі. Крім того, адвокат зазначає, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, останній одразу погодився на пропозицію поліцейських пройти огляд на стан сп'яніння, однак попередив їх про вживання разової дози настойки валеріани після ДТП. Проведеним оглядом працівниками поліції за допомогою технічного засобу «Драгер» на місці результат показав 1,09 проміле, з яким ОСОБА_1 категорично не погодився, про що одразу повідомив працівників поліції. Вказує, що працівники поліції не зупинили ОСОБА_1 за керуванням транспортним засобом, а прибули на місце ДТП, учасником якого був водій, через деякий проміжок часу. Звертає увагу на те, що відеозапис не є безперервним, що є грубим порушенням інструкції.
Просить скасувати дану постанову, прийняти нову, якою закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення правопорушення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Сторонського І.О. про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Такий висновок суду підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 189791 від 16 січня 2021 року, де викладена фабула вчиненого правопорушення; відеозаписом з нагрудних камер поліцейських; роздруківкою з приладу «Драгер», згідно якого встановлено у гр. ОСОБА_1 наявний вміст алкоголю - 1,09 проміле; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з яких вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння, результат тесту позитивний; даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПО 18 № 977515 від 16 січня 2021 року та іншими наявними в матеріалах справи доказами, яким суддя районного суду дав належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобам у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.9а Правил дорожнього руху України, яким водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Що стосується доводів адвоката Сторонського І.О. щодо порушення проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , то такі суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Порядок огляду водія на стан сп'яніння, встановлений ст. 266 КУпАП, розкритий в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 від 09.11.2015.
Згідно з п.2 розділу І зазначеної інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
А тому, на переконання апеляційного суду, з наданих суду матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції дотримано вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
При цьому, апеляційним судом враховується також і те, що правопорушник ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Сторонського І.О. щодо необґрунтованого застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень заслуговують на увагу.
У відповідності до п.п. 13) п. 1 ч. І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» № 1231-IX від 16.02.2021, який набрав чинності 17 березня 2021 року, у Кодексі України про адміністративні правопорушення стаття 130 викладена в новій редакції.
Зокрема, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, починаючи з 17 березня 2021 року передбачена можливість накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як слідує з ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Частиною 2 ст. 8 КУпАП визначено, що закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 , як учасник дорожнього руху, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння 16 січня 2021 року, тобто до набрання чинності 17 березня 2021 року Законом № 1231-IX від 16 лютого 2021 року, який посилив відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, збільшивши можливість накладення штрафу на водіїв та інших осіб з шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки ч. 2 ст. 8 КУпАП визначено, що закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають, відповідно дії ОСОБА_1 повинні бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП в редакції Закону № 720-ІХ, який діяв під час і за місцем вчинення правопорушення, тобто як такі, що виразилися у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, обставини, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність, апеляційний суд вважає за необхідне накласти йому адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП в редакції Закону № 720-ІХ у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Сторонського І.О. - задоволити частково.
Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 17 березня 2021 року стосовно ОСОБА_1 - змінити в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.
Накласти на ОСОБА_1 стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
В решті постанову судді залишити без змін.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя Галапац І.І.