Справа № 461/7725/20 Головуючий у 1 інстанції: Романюк В.Ф.
Провадження № 22-ц/811/359/21 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М.М.
Категорія: 39
15 квітня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - Шандри М.М.
суддів: Левика Я.А., Бойко С.М.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 листопада 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,
Позивач Публічне Акціонерне товариство «Ідея Банк», в подальшому перейменоване на Акціонерне товариство «Ідея Банк», звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в розмірі 73579,64 грн., а також 2102 грн. судового збору.
Свої вимоги мотивував тим, що 15.09.2016 між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк», котре згодом змінило найменування на Акціонерне товариство «Ідея Банк», та відповідачем було укладено Угоду №C01.120.12395 про відкриття кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки.
Згідно кредитного договору відповідач отримала кредит шляхом встановлення відновлювальної Кредитної лінії по поточному рахунку № НОМЕР_1 . Процентна ставка за користування коштами Кредитної лінії становить 42% річних. Максимальний ліміт Кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000,00 грн. Ліміт Кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення Угоди становить 36700,00 грн.
Позивач повність виконав свої зобов'язання згідно Кредитного договору, що підтверджується випискою по поточному рахунку.
Проте, відповідач не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатила нараховані інші платежі за кредитним договором. Останній платіж відповідачем здійснено 30.08.2018.
Сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 10.08.2020 становить 73 579,64 грн. Вказана заборгованість відповідача підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 10.08.2020.
Відтак, у зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, 02 травня 2019 року відповідачці було пред'явлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань протягом 30 календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги Банком будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора.
Проте, відповідачка у встановлений строк зобов'язання за кредитним договором не виконала, з огляду на що 13.06.2019 за заявою АТ «Ідея Банк» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. було вчинено виконавчий напис за №4828 про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором, включаючи витрати на вчинення останнього.
Однак, зазначений виконавчий напис в судовому порядку був визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Ураховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просив позов задовольнити.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 30 листопада 2020 року позов задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 73579,64 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Рішення суду оскаржила відповідач ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі посилається на неправильне застосування норм матеріального права, зокрема ст.ст. 1046, 1054 ЦК України, порушення норм процесуального права - ч.1 ст. 81, ч.5 ст. 82 ЦПК України. Так, відповідно до ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Зазначає, що за договором позики, як зазначає сам Банк у позові, вона отримала 36 700 грн, сплатила в рахунок погашення понад 38 000 грн, а тому позовні вимоги є необґрунтованими. Також, безпідставними і недоведеними є позовні вимоги про стягнення 35 056 грн 20 коп. процентів, оскільки відсутність заявленого до стягнення основного боргу, є підставою для відмови у задоволенні вимоги про стягнення процентів, які є похідними і які нараховані позивачем на неіснуючу суму боргу. Звертає увагу, що постановою Рівненського апеляційного суду від 02.07.2020 у справі за зверненням позивача про стягнення боргу за цим же кредитним договором, суд скасував виконавчий напис нотаріуса і встановив, що апелянтом сплачено 21 100 грн в рахунок погашення кредиту. Зазначена обставина є встановленою і не потребує доказування.
Стверджує, що суд не надав жодної правової оцінки доказам (квитанціям), які вона подала на підтвердження повного погашення заборгованості, натомість врахувавши при цьому розрахунки надані позивачем, з яких, на думку апелянта, неможливо встановити ні точної суми заборгованості, ні нарахованих процентів та ставок їх нарахування, а також сум внесених нею платежів на погашення суми боргу.
За таких обставин вважає, що суд не встановив обставин справи, які мають значення для вирішення спору, помилково погодився з доводами позивача, а відтак рішення суду є необґрунтованим, просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову Акціонерного товариства «Ідея Банк» про стягнення боргу за кредитним договором відмовити повністю.
31.03.2021 позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «Ідея Банк» подав відзив на апеляційну скаргу відповідачки.
У своєму відзиві позивач зазначає, що між сторонами було досягнуто згоди по істотних умовах кредитного договору, зокрема і щодо процентної ставки, цей правочин відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим до виконання сторонами, крім цього відповідачка підписала Довідку-повідомлення, у якій міститься детальний аналіз сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки. Доказів про те, що Банк не надав інформації про умови кредитування відповідачка не надала. Банк свої зобов'язання перед позичальником повністю виконав. Скасований виконавчий напис не спростовує наявної заборгованості відповідачки за кредитним договором.
Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 30.11.2020 без змін.
Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.
Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України).
Зважаючи на те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно із ч.1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6ст. 81 ЦПК України).
Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам повністю відповідає.
Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Пункт 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» містить визначення загальних витрат за споживчим кредитом, якими є витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору.
Судом встановлено, що 15.09.2016 між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк», котре згодом змінило найменування на Акціонерне товариство «Ідея Банк», та відповідачкою було укладено Угоду №C01.120.12395 про відкриття кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки (надалі Угода).
Згідно кредитного договору відповідач отримала кредит шляхом встановлення відновлювальної Кредитної лінії по поточному рахунку № НОМЕР_1 .
Згідно п. 3 даної Угоди Банк надає Клієнту кредит шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії по поточному рахунку на наступних умовах: п.3.1. - Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн.; п.3.2 - Ліміт Кредитної лінії, доступний Клієнту на момент укладення угоди, становить 36700,00 грн. Враховуючи, що зобов'язання Банку щодо встановлення ліміту Кредитної лінії є для нього відкличними та безризиковими, визначення суми кредитної лінії, що може бути доступна Клієнту, протягом строку дії відновлюваної кредитної лінії, здійснюється Банком в межах встановленого Угодою максимального ліміту Кредитної лінії без будь-яких обмежень.
Відповідно до п. 3.3 Угоди процентна ставка за користування коштами Кредитної лінії становить 42,0000% річних.
У відповідності до п. 3.4 Угоди розмір обов'язкового мінімального платежу встановлюється тарифами Банку. Дата сплати обов'язкового мінімального платежу за Кредитною лінією за попередній Розрахунковий період - до останнього Операційного дня платіжного періоду, який починається з дня , наступного за останнім днем попереднього розрахункового періоду, і закінчується на 30 день з моменту закінчення попереднього Розрахункового періоду.
Повернення заборгованості та сплата відсотків за користування Кредитною лінією та/або інших платежів за Угодою та договором здійснюватимуться згідно умов договору, Типового Графіку та Розрахунку сукупної вартості кредиту, а також тарифів, які розміщені на сайті банку. Підписанням угоди Клієнт підтверджує, що ознайомлений з типовим графіком і розрахунком сукупної вартості кредиту (п. 4 Угоди).
Згідно п.5.3. укладеної між сторонами даного спору угоди, клієнт заявляє та гарантує, що уся інформація, відомості та документи ( у тому числі ті, що містяться в даній угоді та кредитній справі клієнта у банку), які повідомлені та надані ним банку з метою одержання кредиту, є достовірними і відповідають дійсності; кредит одержується ним на поточні потреби та не пов'язаний із підприємницькою діяльністю; банк перед укладенням угоди повідомив йому в належній формі в повному обсязі інформацію, передбачену законодавством України, зазначена інформація йому відома та зрозуміла, він ознайомився з тарифами банку і згоден з ними; належний йому примірник оригіналу даної угоди вручено йому банком при підписанні даної угоди; умови даної угоди та договору він вважає справедливими і такими, що відповідають його інтересам, а також надає свою згоду на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації про нього, а також третім особам, у випадку невиконання клієнтом взятих на себе зобов'язань.
Пунктом 7. угоди передбачено, що ця угода є укладеною з дня її підписання сторонами та діє протягом строку кредитування, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за угодою.
Таким чином, сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов кредитного договору та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору, строки повернення коштів, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Підписавши договір, відповідач засвідчила, що вона погодилася з його умовами. Крім того, позичальник в подальшому виконувала умови кредитного договору та сплачувала відповідні кошти.
Враховуючи, що між сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим кредитний договір, згідно зі ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19.
Встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується випискою по поточному рахунку. Однак, відповідачка не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатила нараховані відсотки та інші платежі за кредитним договором.
Останній платіж ОСОБА_1 здійснено 30.08.2018.
У зв'язку із невиконанням умов кредитного договору утворилась заборгованість, яка згідно довідки - розрахунку заборгованості станом на 10.08.2020 становить 73 579,64 грн. та складається із наступного: 27 626,9 грн. основний борг, 10 833,92 грн. прострочений борг, 35 056,20 грн. прострочені проценти, 62,62 строкові проценти, 27 986 грн. плата за використання коштів понад витратний ліміт.
У зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, 02 травня 2019 року на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями списків про згрупування поштових відправлень. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов'язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором.
ОСОБА_1 належним чином не відреагувала на вимогу та зобов'язання за вищезгаданим договором кредиту не виконала, з огляду на що 13.06.2019 за заявою АТ «Ідея Банк» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. було вчинено виконавчий напис за №4828 про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором, включаючи витрати на вчинення останнього.
Зазначений виконавчий напис в судовому порядку був визнаний такий, що не підлягає виконанню з тих підстав, що приватний нотаріус не взяв до уваги те, що поданий відповідачем розрахунок заборгованості не може слугувати доказом дійсного розміру заборгованості та її безспірності (а.с. 76-79).
Водночас, скасування виконавчого напису не свідчить про відсутність заборгованості перед банком. У розрахунку заборгованості ОСОБА_1 банком враховано платежі, що вчинялись нею на погашення заборгованості за кредитом у розмірі 38050 грн. (а.с. 139-148).
Доводи апелянтки щодо необґрунтованого нарахування банком процентів за користування кредитними коштами є необґрунтованими, адже як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, укладеним між сторонами кредитним договором передбачено, що процентна ставка за користування коштами Кредитної лінії становить 42,0000% річних.
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 листопада 2020 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено: 15.04.2021
Головуючий
Судді