Справа № 304/73/21
Закарпатський апеляційний суд
05.04.2021 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/33/21, за апеляційною скаргою, яку подав захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 22 січня 2021 року задоволено клопотання слідчого СВ Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_7 (далі - слідчий), погоджене з прокурором ОСОБА_8 (далі - прокурор ) про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з повною професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, учасника АТО, раніше не судимого.
Цією ухвалою щодо підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту без застосування електронного засобу контролю.
На підозрюваного ОСОБА_5 строком до 23 березня 2021 року покладені такі обов'язки: - прибувати до слідчого СВ Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_7 , прокурора та слідчого судді на першу їхню вимогу; - не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого чи прокурора.
Встановлено строк дії ухвали до 23 березня 2021 року.
З матеріалів клопотання убачається, що 21 січня 2021 року до Перечинського районного суду Закарпатської області надійшло погоджене з прокурором клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 cт. 289 КК України ОСОБА_5 . Відповідно до клопотання, 20 січня 2021 року приблизно о 08.54 год ОСОБА_5 , перебуваючи в с. Т.Ремета по вулиці Радванка Перечинського району, побачивши автомобіль марки «ВАЗ 2101», р/н НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_9 , мешканцю АДРЕСА_2 , який було припарковано на вулиці біля будинку з увімкненим двигуном, сів за кермо автомобіля та поїхав у напрямку села Раково Перечинського району, де на відстані приблизно 2 км залишив транспортний засіб на проїзній частині дороги. Вказаний автомобіль вилучено з місця події, у тому числі вилучено сліди бурого кольору, схожі на кров та три змиви, виявлені у салоні автомобіля; у кримінальному провадженні проводяться подальші слідчі дії. Того ж дня відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР ) за № 12021071130000010 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 289 КК України. У клопотанні також вказується на те, що у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , якому 20 січня 2021 року повідомлено про підозру, що підозра підтверджується зібраними у кримінальному провадження доказами, зокрема протоколом огляду місця події від 20 січня 2021 року, протоколами допиту потерпілого ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Окрім того, у клопотанні вказується на те, що в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, усвідомлюючи, яке покарання йому загрожує у разі визнання винуватим, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тим самим перешкоджати встановленню істини у справі. Слідчий зазначає, що оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та з метою виконання покладених на підозрюваного обов'язків, особисте зобов'язання, особиста порука чи застава будуть недостатньо ефективними, що відповідно дає підстави для обрання щодо ОСОБА_5 такого запобіжного заходу як домашній арешт. На підставі наведеного слідчий просить задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на шістдесят діб, поклавши на підозрюваного обов'язки прибувати до нього, прокурора або суду за першою вимогою та цілодобово не залишати місце постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду.
В ухвалі слідчого судді вказується на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за яке, у разі визнання його винним, може бути призначено покарання у виді обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, про що свідчать зібрані органом досудового розслідування та надані слідчому судді докази. При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 слідчий суддя взяв до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, за яке може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, що може стимулювати підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, підозрюваний може перешкоджати встановленню істини по справі, зокрема впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань та продовжити злочинну діяльність, оскільки ОСОБА_5 , будучи особою молодого віку, ніде не працевлаштований, не навчається, вищу освіту не здобуває, власної родини не створив, а проживає лише з матір'ю у місті Ужгороді, батько проживає окремо у селі Раково Перечинського району, родина батьків є розділена, що у сукупності свідчить про його слабкі соціальні зв'язки. Крім цього у підтвердження наявності вказаних ризиків, слідчий суддя також взяв до уваги неадекватну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 у день події, що скоріш за все була спровокована станом сп'яніння, внаслідок вживання наркотичних речовин (стимуляторів), що підтверджено протоколом медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння № 1215/75 від 20 січня 2021 року (а. с. 32, зворот), письмовими поясненнями самого ОСОБА_5 (а. с. 33-34), потерпілого ОСОБА_9 (а. с. 20-22), а також показами свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_11 (а. с. 26-28, 29-31), останній з яких зазначав, що виявив підозрюваного у себе у підвалі біля обігріваючого пристрою у одній лише спідній білизні, які узгоджуються між собою, перебувають у логічному та послідовному взаємозв'язку та не є взаємосуперечливими. Беручи до уваги у сукупності усі обставини, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту узгоджується і відповідає вимогам вищевказаних норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ, та є достатнім і дієвим механізмом контролю поведінки підозрюваного під час здійснення досудового розслідування і відповідає завданням кримінального провадження.
В апеляційній скарзі та доповненнях до апеляційної скарги адвокат ОСОБА_6 вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що сторона обвинувачення не довела існування жодного ризику. Стверджує, що суд не врахував позитивну характеристику підозрюваного, брав участь в АТО та відсутність фактів його притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності. Вказує і на те, що факт тимчасового офіційного не працевлаштування не вказує на те, що ОСОБА_5 не працює, та не є негативною ознакою особи, підозрюваний займається самоосвітою, а тому звинувачення у не навчанні, не здобуванні вищої освіти є недоречним. Стверджує, що слідчий суддя застосував до підозрюваного домашній арешт на більший строк, ніж це передбачено законодавством України, - 61 день. Просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із таких підстав.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності прокурора, підозрюваного ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_6 , неявка яких, з огляду на положення ст. 405 цього Кодексу, не перешкоджає її розгляду. При цьому береться до уваги, що: прокурор, підозрюваний та захисник належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги; від них не надходило заяв чи клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший день та відомостей про поважність причин їхньої неявки; в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення становища підозрюваного і його явка на розгляд апеляційної скарги обов'язковою не визнавалась ; від адвоката ОСОБА_6 надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі сторони захисту.
Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, а відповідно до ч. 6 даної статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію, і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам ст. 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
Із журналу судового засідання вбачається, що у розгляді клопотання брали участь як підозрюваний ОСОБА_5 , так і його захисник - адвокат ОСОБА_6 , що свідчить про дотримання права підозрюваного ОСОБА_5 на захист.
Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про те, що органом досудового розслідування доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Указаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання доказами, зокрема протоколом огляду місця події від 20 січня 2021 року, протоколами допиту потерпілого ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , та іншими матеріалами кримінального провадження, на підставі яких ОСОБА_5 повідомлено про підозру в скоєнні передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України кримінального правопорушення. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів також бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання докази підтверджують причетність ОСОБА_5 до скоєння кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг учинити кримінальне правопорушення - незаконно заволодіти транспортним засобом. Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Також, на переконання апеляційного суду, обґрунтованим є і висновок слідчого судді про доведеність органом досудового розслідування передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, зокрема того, що підозрюваний ОСОБА_5 , з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, а саме схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань у ході досудового розслідування, а також продовжити злочинну діяльність. Погоджуючись із указаним висновком, колегія суддів вважає, що тяжкість покарання, яке може бути призначено підозрюваному ОСОБА_5 , у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (позбавлення волі на строк до 5 років) та обставини, за яких скоєно діяння, може призвести до настання будь-якого із передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків. При цьому, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, дійшовши висновку про наявність передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, дав належну оцінку й урахував те що, ОСОБА_13 , будучи особою молодого віку, ніде не працевлаштований, не навчається, вищу освіту не здобуває, власної родини не створив, а проживає лише з матір'ю у місті Ужгороді, батько проживає окремо у селі Раково Перечинського району, родина батьків є розділена, що у сукупності свідчить про його слабкі соціальні зв'язки.
Разом із тим, апеляційний суд погоджується і з висновками слідчого судді про те, що слідчим та прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж цілодобовий домашній арешт, не зможе запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам. Погоджуючись з указаним висновком, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дав належну оцінку наявним у матеріалах кримінального провадження й вищезгаданим відомостям про особу підозрюваного ОСОБА_5 , а також обґрунтовано взяв до уваги встановлений факт неадекватної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 у день події, яка скоріш за все була спровокована станом сп'яніння, внаслідок вживання наркотичних речовин (стимуляторів), що підтверджено протоколом медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння № 1215/75 від 20 січня 2021 року (а. с. 32, зворот), письмовими поясненнями самого ОСОБА_5 (а. с. 33-34), потерпілого ОСОБА_9 (а. с. 20-22), а також показами свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_11 (а. с. 26-28, 29-31), останній з яких зазначав, що виявив підозрюваного у себе у підвалі біля обігріваючого пристрою у одній лише спідній білизні, які узгоджуються між собою, перебувають у логічному та послідовному взаємозв'язку та не є взаємосуперечливими.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що слідчим та прокурором доведено, що інший, більш м'який запобіжний захід, ніж цілодобовий домашній арешт, буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання покладених на нього обов'язків як підозрюваного, а також запобігання передбаченим ст. 177 КПК України ризикам.
При прийнятті судового рішення беруться до уваги положення, які містяться у п. п. 3 і 4 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Тому, колегія суддів доходить висновку про те, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є достатнім і необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні.
Із вищенаведених підстав, доводи апеляційної скарги про те, що сторона обвинувачення не довела існування жодного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним вище.
Посилання сторони захисту на дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 (позитивно характеризується, брав участь в АТО, раніше не притягувався до адміністративної чи кримінальної відповідальності), - апеляційний суд, з огляду на наведене вище, визнає такими, що не спростовують висновків слідчого судді про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту й, відповідно, не дають підстав для відмови в задоволенні клопотання в повному обсязі та незастосування щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Як такі, що не впливають на висновки слідчого судді про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, апеляційний суд не бере до уваги й доводи апеляційної скарги про те, що факт тимчасового офіційного не працевлаштування не вказує на те, що ОСОБА_5 не працює, та не є негативною ознакою особи, підозрюваний займається самоосвітою, а тому звинувачення у ненавчанні, не здобуванні вищої освіти є недоречним. При цьому, апеляційний суд вважає, що вказані факти слідчий суддя врахував у сукупності з іншими, наведеними в судовому рішенні, обставинами, які свідчать про доведеність стороною обвинувачення передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, запобіганню яким є необхідним і достатнім застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя застосував до підозрюваного домашній арешт на більший строк, ніж це передбачено законодавством України, - 61 день, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження, оскільки запобіжний захід застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_5 з 22.01.2021 до 23.03.2021, тобто на 60 днів.
На інші доводи в обґрунтування незаконності судового рішення в апеляційній скарзі захисника не вказується, і таких даних у ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Колегія суддів також вважає, що слідчим суддею обґрунтовано, з огляду на положення ч. 6 ст. 181 КПК України, визначено строк дії постановленої ним ухвали, а також обґрунтовано, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено на підозрюваного ОСОБА_5 передбачені п. п. 1-2 ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів доходить висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б могли вплинути на висновки слідчого судді чи спростувати їх.
Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 22 січня 2021 року, якою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й, відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: