Єдиний унікальний номер 225/243/21
Номер провадження 33/804/145/21
13 квітня 2021 року м. Бахмут
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Савкова С.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 24 лютого 2021 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Торецьку Донецької області, громадянина України, ФОП, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому вимірі становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,-
Судом встановлено, що 15.01.2021 року о 00.45 год. біля будинку №10 по вул. Євгена Седнєва м. Торецька Донецької області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки Mercedes G500, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, порушення мови); від проходження огляду на місці за допомогою газоаналізатора Alcotest DRAGGER ARBL 0611 та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
З таким рішенням не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 зазначив, що дійсно не проходив огляд на стан сп'яніння, оскільки на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення він не керував автомобілем.
Звертає увагу, що протокол стосовно нього складено о 02-00 год. 15.01.2021 року, і на цей той час автомобіль ОСОБА_1 перебував на автомобільній стоянці більше години.
Стверджує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 керував автомобілем. Наполягає, що у день події був саме пасажиром, а за кермом його авто був раніше невідомий йому чоловік, ім'я якого він одразу не запам'ятав у зв'язку із травмою голови та шоковим станом, пов'язаними із тим, що у той день на ОСОБА_1 було здійснено напад невідомих осіб, про що останній склав відповідну заяву, яку подав працівникам поліції.
Звертає увагу на відеозаписи правопорушення та зазначає, що з відео видно, як ОСОБА_1 виходить саме з пасажирського сидіння, більш того, вважає, що вказані відеофайли є лише нарізкою подій, і не містять повної інформації того, що відбувалося.
ОСОБА_1 зауважує, що ніхто зі свідків не підтвердив той факт, що саме він керував автомобілем, при цьому свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він у той вечір був водієм автомобіля ОСОБА_2 за проханням останнього, однак, суд, на переконання апелянта, необґрунтовано не взяв до уваги покази свідка.
Крім того, ОСОБА_1 стверджує, що не пройшов медичний огляд не з власної провини, а у зв'язку з тим, що працівники поліції проігнорували його неодноразові прохання про виклик швидкої допомоги і доставку ОСОБА_1 до медичного закладу, щоб там пройти обстеження, в тому числі здати аналіз крові.
В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не надходили. Апеляційний суд вважає його таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи з огляду на таке.
Так, судом апеляційної інстанції тричі, на адресу, що вказав в апеляційній скарзі особисто ОСОБА_1 , направлялися повістки/повідомлення про виклик до суду у справі про адміністративне правопорушення. (а.с. 59,63,70).
Крім того, в матеріалах справи містяться телефонограми (а.с. 64,71), що належним чином зареєстровані в журналі телефонограм по кримінальним справам (провадженням) та справам про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду (справа №3.6-09), з яких вбачається, що ОСОБА_1 повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
Також судом розміщено оголошення на сторінці Донецького апеляційного суду сайту Судова влада України, відповідно якого ОСОБА_1 повідомлено, що його апеляційна скарга на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 24 лютого 2021 року призначена до розгляду в суді апеляційної інстанції на 13-30 год. 13 квітня 2021 року (а.с. 75).
Крім того, помічником судді Поляковою Я.В. складено доповідну записку про те, що за допомогою додатка WhatsApp (система миттєвого обміну текстовими повідомленнями для мобільних і інших платформ з підтримкою голосового зв'язку і відеозв'язок), повідомлено громадянина ОСОБА_1 , що 13 квітня 2021 року о 12-30 год., в приміщенні Донецького апеляційного суду за адресою: м. Бахмут, вул. Свободи,10, відбудеться розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 24 лютого 2021 року (а.с. 78).
За наслідками голосового зв'язку складено відповідну телефонограму, що належним чином зареєстрована в журналі телефонограм) (а.с. 71,72-74).
Крім того, за допомогою додатка WhatsApp, ОСОБА_1 направлено текстове повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, в якому також зазначено активне гіперпосилання, що дозволяє перейти на Веб-сторінку Донецького апеляційного суду сайту Судова влада України, де розміщено оголошення для ОСОБА_1 з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи стосовно останнього.
Вказане текстове повідомлення доставлено ОСОБА_1 07 квітня 2021 року о 10:47 год., та прочитано останнім того ж дня об 11:09 год. (а.с. 77).
Слід звернути увагу, що повістки, направлені ОСОБА_1 , останнім не отримано. Вказане підтверджується фактом повернення конверту з повісткою на адресу апеляційного суду (а.с. 65), а також відомостями, що містяться на офіційному сайті Укрпошта (а.с.79,80).
Вказані обставини свідчать про неналежну процесуальну поведінку ОСОБА_1 .
Також слід звернути увагу, що судовий розгляд адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 , що був призначений на 22 березня 2021 року, відкладено за клопотанням останнього на два тижні, однак, 06 квітня 2021 року правопорушник повторно, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився, будь-яких клопотань не надсилав.
Статтею 268 КУпАП встановлено, що під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Оскільки участь ОСОБА_1 в даному випадку не є обов'язковою, і є дані про належне та своєчасне сповіщення останнього про місце і час розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 без участі останнього.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Ця норма правового акту є імперативною, не допускає жодних виключень.
Як правильно встановив суд першої інстанції, порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху і, як наслідок, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №094505 від 15.01.2021 року, поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також відеозаписами правопорушення, що містяться в матеріалах справи.
Згідно до протоколу ААБ №094505 від 15.01.2021 року 15.01.2021 року о 00.45 год. біля будинку №10 по вул. Євгена Седнєва м. Торецька Донецької області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки Mercedes G500, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, порушення мови); від проходження огляду на місці за допомогою газоаналізатора Alcotest DRAGGER ARBL 0611 та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Суд апеляційної інстанції перевірив відеозапис правопорушення та достеменно встановив, що в темний час доби автомобіль Mercedes G500, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухається по дорозі та заїжджає на територію автостоянки. На зазначеному відео також видно чоловіка, який стоїть біля воріт. Далі, з автомобіля ОСОБА_1 виходить останній, при цьому будь-яких інших осіб, що виходили б з автомобіля апелянта, на відео не видно.
Як пізніше, безпосередньо в судовому засіданні суду першої інстанції, пояснював свідок ОСОБА_4 , це він відчиняв ворота автостоянки, коли почув сигнал автомобіля та побачив авто ОСОБА_1 , який регулярно ставив свій автомобіль саме на цій стоянці та навіть мав своє постійне місто паркування, на яке й був припаркований автомобіль у той день. Крім того, вказаний свідок суду пояснював, що хоча не бачив, хто саме керував у день події автомобілем ОСОБА_1 , але після того, як всі учасники події, в тому числі працівники поліції, роз'їхались, з машини ОСОБА_1 не виходили треті особи. Зазначені пояснення в повній мірі узгоджуються з інформацією, що міститься на відеозаписі правопорушення.
Також з відеозапису правопорушення вбачається, що під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 спочатку підтверджує факт того, що саме він доставив свій автомобіль на стоянку, при цьому скаржиться, що йому було складно їхати, оскільки машину пошкоджено невідомими особами, які, начебто, здійснили на нього напад, потім вказує, що за кермом його авто був невідомий чоловік, потім каже, що чоловік, який був за кермом - є його товаришем на ім'я ОСОБА_7 , стверджує, що водій встиг піти. Крім того, ОСОБА_1 повідомляє працівникам поліції, що вживав спиртні напої з приводу святкування свого дня народження.
З письмових пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які у повному обсязі вони підтвердили в суді першої інстанції, вбачається, що у присутності двох понятих, як того вимагає чинне законодавство, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі, на що останній відповів відмовою.
Зазначена інформація також міститься на відеозаписі правопорушення, що, як зазначалось у цій постанові вище, перевірений у повному обсязі судом апеляційної інстанції.
Аналізуючи наведені обставини справи та докази, що містяться в матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджуються матеріалами справи, в тому числі показами свідків, що свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обговорюючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.
Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності у матеріалах справи доказів на підтвердження факту керування ним автомобілю, суд апеляційної інстанції вважає не підтвердженимим з підстав, наведених у цій постанові вище. Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що враховуючи всі докази, в тому числі відеозапис правопорушення та пояснення свідків, факт керування ОСОБА_1 автомобілю є доведеним поза розумних сумнівів.
Твердження ОСОБА_1 , що суд безпідставно не взяв до уваги пояснення свідка ОСОБА_3 , апеляційний суд не може визнати обґрунтованими, оскільки суд першої інстанції мотивував у цій частині своє рішення.
Так, слід звернути увагу, що пояснення свідка ОСОБА_3 суперечать іншим доказам у справі, а саме: свідок пояснював, що коли він, начебто, в'їжджав на територію автостоянки, йому ворота ніхто не відчиняв, в той же час, судом достеменно встановлено, що ворота відчиняв свідок ОСОБА_4 , який також не бачив, що хтось сторонній виходив з автомобіля ОСОБА_1 та взагалі з території стоянки. Також особисто ОСОБА_1 поліцейським пояснював, і це вбачається з відеозапису правопорушення, що чоловік, який, начебто, керував його автомобілем, пішов, однак сам свідок ОСОБА_3 зазначав, що на момент, коли на стоянку прибули поліціянти, він з машини не виходив.
Такі суперечності в поясненнях свідка ОСОБА_3 свідчать про те, що свідок має на меті допомогти ОСОБА_1 уникнути адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, а тому суд, враховуючи інші докази у справі в сукупності, обґрунтовано не взяв їх до уваги.
Також апеляційний суд не може погодитись з твердженням ОСОБА_1 , що він не пройшов огляд на стан сп'яніння в медичному закладі у зв'язку з тим, що працівники поліції не викликали на його вимогу швидку допомогу.
Так, відповідно ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
З відеозапису правопорушення та талону-повідомлення ЄО №452 (а.с. 18) вбачається, що ОСОБА_1 спілкувався зі слідчим Торецького ВП та повідомив, що на нього здійснили напад, він отримав травму і хоче звернутися за медичної допомогою, однак, в межах події адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 на пропозицію поліцейських пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі, відповів відмовою. Вказане підтвердили свідки.
Слід також звернути увагу, що з відеозапису правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 самостійно пересувався, не втрачав свідомості, розмовляв, поводив себе активно.
Крім того, слід зауважити, що ОСОБА_1 стверджує, що напали на нього ввечері 14 січня 2021 року, а згідно медичної довідки про направлення особи на консультацію в діагностичний кабінет, що міститься в матеріалах справи (а.с. 17), вказана довідка датована 18.01.2021 р., тобто ОСОБА_1 , не будучи обмеженим в своїх діях, фактично звернувся за медичною допомогою через декілька днів після подій.
Більш того, у зв'язку з повідомленням ОСОБА_1 про факт вчинення стосовно нього 14 січня 2021 року близько 21-00 год. кримінального правопорушення, проведено першочергову перевірку і обставини, викладені у заяві, що зареєстрована в ЖЄО за №452, не знайшли свого підтвердження, що в свою чергу, стало підставою внесення 15 січня 2021 року до ЄРДР відомостей за номером 12021050220000041, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України, тобто завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, про що свідчить відповідний витяг з ЄРДР ( а.с. 35).
Твердження апелянта, що відеозапис правопорушення є неналежним доказом, не може визнати суд апеляційної інстанції обґрунтованим, оскільки, як пояснював працівник поліції ОСОБА_6 , якого судом допитано в якості свідка, технічний запис правопорушення проводився декількома камерами, а у зв'язку з технічними особливостями боді-камер, які іноді погано працюють на морозі, відеофіксація правопорушення здійснюється шляхом використання відеокамери телефону. Вказані пояснення свідка суд визнає логічними, більш того, особисто ОСОБА_1 не заперечує того факту, що на відеозаписі зафіксовано саме його.
Апеляційний суд звертає увагу, що пункт 1 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція) визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
У пункті 2 та 3 Розділу І Інструкції вказано, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність за вказане правопорушення настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналізуючи вказані норми права, апеляційний суд доходить висновку, що для складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП особа, що керує транспортним засобом повинна або перебувати в стані сп'яніння, або відмовитись від проходження огляду на відповідний стан сп'яніння.
Апеляційний суд зазначає, що у працівників поліції були всі законні підстави вважати, що громадянин ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, оскільки у останнього малися ознаки такого сп'яніння.
При цьому слід зауважити, що факт керування ОСОБА_1 автомобілем у день та час подій, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, достеменно встановлено та підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а позиція ОСОБА_1 з приводу того факту, що останній не керував автомобілем, визнається судом апеляційної інстанції обраною лінією захисту, але в даному випадку спростовується доказами, які детально викладені у цій постанові вище.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що істотних порушень законодавства, що тягнуть беззаперечне скасування постанови суду першої інстанції, не встановлено, тому постанову необхідно залишити без змін як законну та обґрунтовану, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 24 лютого 2021 року - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: