Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
19 травня 2010 р. № 2-а- 6331/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Свіргун О.О.
за участю:
представника позивача -Мажуліна А.В., діє на підставі доручення від 14.01.2010р.
відповідача -ОСОБА_1
перекладача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом
Харківського прикордонного загону
до Громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1
про видворення у примусовому порядку за межі України,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог, прийнятих судом, просив суд затримати та видворити в примусовому порядку з території України до країни походження громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1, затримати на період, необхідний для підготовки видворення за межі території України в примусовому порядку, але не більше шести місяців.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в обґрунтування яких зазначив наступне. 12.05.2010р. на контрольованому прикордонному районі біля автостанції «Вовчанськ» без документів, що посвідчують особу та дають право на перебування на території України було виявлено та затримано прикордонним нарядом відділу прикордонної служби «Вовчанськ» громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1. На підставі ст. 263 КУпАП за незаконне перетинання державного кордону України, відповідач був затриманий в адміністративному порядку до 3-х діб з метою встановлення особи та з'ясування обставин правопорушення. 13.05.10р. Вовчанським районним судом Харківської області громадянина Афганістану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП у вигляді 7 діб адміністративного арешту. Представник позивача просив суд видворити відповідача в примусовому порядку з території України до країни походження, оскільки наявні підстави вважати, що відповідач буде ухилятися від виїзду.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 є громадянином Ісламської Республіки Афганістан.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 04.02.1994р. за № 3929-XII іноземці та особи без громадянства можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або прибути для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на іншій законній підставі, вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні. Вони зобов'язані в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, зареєструвати свої паспортні документи і виїхати з України після закінчення відповідного терміну перебування.
Судом встановлено, що 12.05.2010р. у групі осіб відповідач незаконно перетнув державний кордон України поза пунктом пропуску «Плетенівка» з метою уникнення митного та прикордонного контролю в районі с. Гатище - в межах інформаційно-попереджувального знака № 192/1, а саме на напрямку с. Н. Товаложанка (РФ) - с. Гатище (Україна).
Із матеріалів справи вбачається, що громадянин Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 за незаконну перетину державного кордону України поза пунктом пропуску «Плетенівка» з метою уникнення митного та прикордонного контролю в районі с. Гатище - в межах інформаційно-попереджувального знака № 192/1, а саме на напрямку с. Н. Товаложанка (РФ) - с. Гатище (Україна), у групі осіб, був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, що підтверджується копією постанови Вовчанського районного суду Харківської області від 13.05.2010р. (а.с. 16).
Відповідно до п.п. 2, 5 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" від 03.04.2003р. № 661-IV основними функціями Державної прикордонної служби України є здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення; участь у боротьбі з організованою злочинністю та протидія незаконній міграції на державному кордоні України та в межах контрольованих прикордонних районів.
Згідно з п. 14 ст. 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" від 03.04.2003р. № 661-IV органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов'язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право здійснювати адміністративне затримання осіб на підставах і на строки, визначені законами, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перетнули державний кордон України, стосовно яких прийнято в установленому порядку рішення про передачу їх прикордонним органам суміжної держави, на час, необхідний для такої передачі.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 04.02.1994р. за № 3929-XII іноземець та особа без громадянства, які вчинили злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України. Рішення про видворення його за межі України після відбуття ним покарання чи виконання адміністративного стягнення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення вказаного рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України. Крім випадків, зазначених у частині першій цієї статті, іноземець та особа без громадянства можуть бути видворені за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України. Іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця або особи без громадянства за межі України в її паспортному документі негайно анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні. Іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до 30 днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення.
Згідно з ч. 5 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 04.02.1994р. за № 3929-XII орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Зібрані по справі докази дають підстави суду вважати, що відповідач буде ухилятися від виїзду з території України.
Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідач звертався з питань отримання статусу біженця до відділу національностей та міграції Харківської обласної державної адміністрації, а тому суд приходить до висновку, що перебування відповідача на території України без належної реєстрації є порушенням правил перебування іноземців в Україні.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що громадянин Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 порушує вимоги ст. 32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, Постанови КМУ „Про правила в'їзду в Україну іноземних громадян, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію” і підлягає видворенню в примусовому порядку з території України.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 256 КАС України суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
З огляду на встановлені у судовому засіданні факти вчинення відповідачем адміністративного правопорушення та його неналежної поведінки під час перебування на території України, суд приходить до висновку про необхідність звернути до негайного виконання постанову про примусове видворення іноземця на підставі п. 3 ч. 2 ст. 256 КАС України.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 04.02.1994р. за № 3929-XII іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України (в порушення заборони щодо в'їзду в Україну, за відсутності визначених законодавством та міжнародними договорами України підстав для перебування в Україні (транзитного проїзду через її територію), у тому числі перебування за чужими, підробленими, зіпсованими або такими, що не відповідають встановленому зразку, візою (дозволом), паспортним документом), розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж шість місяців.
Відповідно до п. 3 Постанови КМУ "Про затвердження Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні" від 17.07.2003р. за № 1110 поміщення іноземців до пункту перебування здійснюється за направленням МВС, Адміністрації Держприкордонслужби чи СБУ або їх територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі на період, необхідний для підготовки їх адміністративного видворення за межі держави, але, як правило, не більше ніж на 6 місяців. У виключних випадках (за наявності поважних причин - хвороба, офіційне повідомлення про конкретний строк надходження паспортних документів чи коштів для повернення тощо) цей строк може бути продовжено на період існування зазначених обставин. У разі коли з об'єктивних причин (відсутність паспортних документів, відмова держави походження іноземця приймати його тощо) протягом установленого строку адміністративне видворення здійснити не вдалося, іноземці вибувають з пункту перебування до визначеного місця тимчасового проживання.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 3, 32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” № 3929-XII від 04.02.1994р., Постанови КМУ „Про правила в'їзду в Україну іноземних громадян, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію” від 29.12.1995 за № 1074, ст.ст. 51, 94, ч. 1 ст. 112, ст.ст. 160-164, 167, 254, п. 3 ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов Харківського прикордонного загону до Громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 про видворення у примусовому порядку за межі України - задовольнити в повному обсязі.
2. Затримати та видворити громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України в примусовому порядку до країни походження. Затримати на період необхідний для підготовки видворення за межі території України у примусовому порядку, але не більше шести місяців.
3. Постанова суду в частині видворення громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає негайному виконанню. < Сума задоволення > < Текст >
4. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 21 травня 2010 року.
Суддя Волкова Л.М.