264/824/21
2/264/643/2021
"15" квітня 2021 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А. М. , за участю секретаря судового засідання Дереклєєвої А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, посилаючись на те, що 11.11.2017 року він зареєстрував шлюб з відповідачкою у Приморському районному у місті Маріуполі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 705. Від шлюбу дітей не мають. Вказав, що подружні стосунки між ним та дружиною фактично припинені і вони не мешкають разом більше півроку, оскільки стосунки погіршились, зникло взаєморозуміння. Вважає, що збереження їх родини неможливе, а тому просив їх шлюб розірвати.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про можливість слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив розірвати їх шлюб з відповідачкою.
Від відповідачки надійшла заява про розгляд справи без її участі, в якій позовні вимоги вона визнала у повному обсязі.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про можливість розірвання шлюбу.
Згідно із статті 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз чоловіка і жінки, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки.
Судом встановлено, що 11.11.2017 року сторони зареєстрували шлюб у Приморському районному у місті Маріуполі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 705.
Статтею 56 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки між сторонами склалися відносини, що виключають спільне проживання, родина розпалася, підстав для її збереження немає і подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.
Керуючись ст.ст. 12, 76, 81,247, 259, 263-265 ЦПК України та ст.ст. 104, 105, 112 СК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 11.11.2017 року у Приморському районному у місті Маріуполі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 705, - розірвати.
Після розірвання шлюбу присвоїти відповідачці прізвище чоловіка - « ОСОБА_4 ».
Роз'яснити сторонам, що шлюб припиняється з моменту набрання чинності даним рішенням, а документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Копію даного рішення після набрання ним законної сили надіслати до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану.
На рішення може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: А. М. Іванченко