Постанова
Іменем України
07 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 642/3832/16-ц
провадження № 61-23164 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,ОСОБА_5 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Бровченка І. О., Бурлака І. В., Колтунової А. І.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про виділ у натурі частки із спільного майна та визначення порядку користування земельною ділянкою.
Позовна заява мотивована тим, що їй та відповідачу ОСОБА_2 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 21 січня 2015 року на праві власності належить по 508/1600 часток житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батьків: ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та матері ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На момент відкриття спадщини спадкова маса складалась з частини будинку літ. А-1 та літ. А-1-1.
На 1016/1600 частин будинку фактично припадають приміщення 3-1 площею 10,3 кв. м, 3-2 площею 10,6 кв. м, 4-1 площею 12,2 кв. м, 4-2 площею
12,7 кв. м, 4-4 площею 12 кв. м, 4-4 площею 12,5 кв. м, 4-5 площею 5,5 кв. м, ІІІ площею 6 кв. м, VI площею 2,7 кв. м, ІV площею 3,8 кв. м, V площею 3,8 кв. м та надвірні побудови - гараж літ. «У», сарай літ. «Н», льох літ. «М».
Зазначала, що з відповідачем вони є членами різних сімей і між ними виникають сварки з приводу користування цим домоволодінням, які закінчувалися зверненнями до правоохоронних органів.
З урахуванням проведеної будівельно-технічної експертизи, просить розподілити житловий будинок згідно першого варіанту експертизи та визначити відповідно до цього варіанту порядок користування земельною ділянкою, вважаючи, що саме цей варіант, запропонований експертом, буде забезпечувати максимальну ізоляцію співвласників домоволодіння.
Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд
виділити належну їй частину в домоволодінні АДРЕСА_1 , а саме: 1/2 частину жилої кімнати 4-1, 1/2 частину кімнати 4-2, жилу кімнату 4-4 площею 12,0 кв. м, жилу кімнату 4-4 площею 12,5 кв. м, жилу кімнату 4-5 площею 5-5 кв. м, приміщення 1У площею 3,8 кв. м та приміщення У площею 3,8 кв. м, гараж літ. «У», що становить 508/1600 частин, визначити порядок користування земельною ділянкою згідно з ідеальними частками співвласників із максимальною ізоляцією.
У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернулась з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про виділ у натурі частки із спільного майна та визначення порядку користування земельною ділянкою.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що між сторонами склався певний порядок користування спірним будинком. Вона проживає разом з повнолітнім сином ОСОБА_5 в кімнаті 3-2, площею 10,6 кв. м.
Між нею та ОСОБА_1 виникають непорозуміння стосовно користування житловим будинком та частиною земельної ділянки.
Просила суд розподілити житловий будинок відповідно до четвертого варіанту будівельно-технічної експертизи та визначити порядок користування земельною ділянкою також за цим варіантом, оскільки такий варіант, на її думку, буде забезпечувати максимальну ізоляцію співвласників і матиме мінімальний відступ від ідеальних часток.
Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_2 просила суд розділити житловий будинок за четвертим варіантом висновку судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи, складеного 20 грудня 2017 року та виділити їй в домоволодінні АДРЕСА_1 жилу кімнату 3-1 площею 10,3 кв. м, жилу кімнату 3-2 площею 10,6 кв. м, жилу кімнату № 4-1 площею 12, 2 кв. м, жилу кімнату 4-2 площею 12,7 кв. м, сіни Ш площею 6 кв. м, сіни 1У площею 3,8 кв. м, комору У1 площею 2,7 кв. м, ганок «а-5», гараж У, 1/2 частину хвіртки № 4 та 1/4 частину воріт № 7, що ставить 508/1600 частин, та стягнути з ОСОБА_1 на її користь 13 410 грн грошової компенсації різниці вартості часток.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 02 березня
2018 року позов ОСОБА_1 задоволено, зустрічний позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Виділено в натурі ОСОБА_1 наступні приміщення: 4-1, 4-3, 4-4, 4-5, 1У, У, У1, гараж літ. «У», хвіртку № 4, вбиральню літ. «О»; ОСОБА_2 - приміщення 3-1, 3-2, 4-2, Ш, льох літ. «М», сарай літ. «Н», душ літ. «Ц»; ворота залишені в загальному користуванні співвласників.
Ідеальні частки змінено: ОСОБА_1 належатиме 450/1600 замість 508/1600, ОСОБА_2 - 310/1600 замість 508/1600.
Постановлено, що для здійснення запропонованого першого варіанту необхідно здійснити наступні переобладнання: у перегородках між приміщеннями 4-1 та 4-2, 4-2 та 4-3 - демонтувати дверні блоки та закласти дверні прорізи; у перегородці між приміщеннями Ш та 1У - демонтувати дверний блок та залишити дверний проріз; демонтувати перегородку між приміщеннями У1 та 1У, відновивши сіни; між приміщеннями 3-2 та 4-2 улаштувати дверний проріз (передбачити технічні заходи з посилення несучих конструкцій та заходи по забезпеченню міцності, стійкості будинку в цілому, його окремих елементів та конструкцій) та встановити дверний блок; рекомендується приміщення 3-1 використовувати як кухню, обладнавши варочною піччю; улаштувати самостійні мережі електропостачання, газопостачання та опалення для кожної квартири; розподіл горищного приміщення робити по лінії розподілу житлового будинку без зведення перегородок; розібрати душ літ. «Ц» та перенести (встановити) його біля сараю літ «Н»; побудувати другу вбиральню.
Встановлено порядок користування земельною ділянкою із встановленням земельних сервітутів: № 1 - площею 16 кв. м для прокладання та експлуатації трубопроводів газу (води) на користь співвласника ОСОБА_2 у відповідності до пункту «В» статті 99 ЗК України; № 2 - площею 44,4 кв. м для проїзду та проходу до гаражу літ. «У» на користь співвласника ОСОБА_1 у відповідності до пунктів «а», «б» статті 99 ЗК України.
Виділено земельні ділянки: у користування ОСОБА_1 - площею 194,5 кв. м, позначену в додатку № 3 до висновку експертизи синім кольором; ОСОБА_2 - площею 194,5 кв. м, в тому числі 1/3 частину земельної ділянки загального користування, площею 14,8 кв. м, і земельну ділянку, площею № 179,7 кв. м, позначену в додатку № 3 до висновку експертизи зеленим кольором. Земельний сервітут № 1 позначено червоною штриховкою, земельний сервітут № 2 позначено чорною штриховкою в додатку № 3 до висновку експертизи.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 48 385 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що згідно висновку судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи від 20 грудня 2017 року запропоновано п'ять варіантів виділу 508/1600 домоволодіння АДРЕСА_1 . Проте суд дійшов висновку, що перший варіант розподілу найбільш відповідає інтересам кожного співвласника.
Короткий зміст судових рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій
Постановою апеляційного суду Харківської області від 05 вересня
2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 02 березня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні заявлених позовів.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 05 червня 2019 року касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову апеляційного суду Харківської області від 05 вересня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 02 березня 2018 року скасовано та ухвалено нову постанову.
У задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено; позов ОСОБА_2 задоволено.
Виділено у натурі ОСОБА_1 приміщення 4-3, 4-4, 4-5, V, а також надвірні споруди: ганок літ. «а6», сарай літ. «Н», льох літ. «М», душ літ. «Ц», вбиральні літ. «О», 1/2 хвіртки № 4, 1/4 воріт № 7.
Виділено у натурі ОСОБА_2 приміщення 3-1, 3-2, 4-1, 4-2, ІІІ, IV, VI, а також надвірні споруди ганок літ. «а5», гараж літ. «У», 1/2 хвіртки № 4, 1/4 воріт № 7.
Змінено ідеальні частки співвласників: у ОСОБА_1 замість 508/1600 на 400/1600; у ОСОБА_2 замість 508/1600 на 360/1600.
Постановлено, що для здійснення запропонованого четвертого варіанту, необхідно здійснити наступні переобладнання: у перегородках між приміщеннями 4-1 та 4-4, 4-2 та 4-3 демонтувати дверні блоки, закласти дверні прорізи; перегородці між приміщеннями V та IV демонтувати дверний блок, дверний проріз зашити; демонтувати перегородку між приміщеннями VI та IV, відновивши сіни, площею 6, 5 кв. м; між приміщеннями 4-4 та 4-3 улаштувати (відновити) дверний проріз, встановити дверний блок; приміщення 3-1 використовувати як кухню, облаштувавши варочною піччю; улаштувати самостійні мережі електропостачання, газопостачання та опалення для кожної з квартир; розподіл горищного приміщення робити по лінії розподілу житлового будинку, без зведення перегородок; побудувати другу вбиральню.
Встановлено наступний порядок користування земельною ділянкою згідно четвертого варіанту висновку судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи від 20 грудня 2017 року № 1442/8371/25000: виділено у користування ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 194,5 кв. м, згідно додатку 8 висновку експертизи, в тому числі: 1/2 частину земельної ділянки загального користування, площею 18,2 кв. м; 1/4 частину земельної ділянки загального користування, площею 11,1 кв. м; земельну ділянку, площею 165,1 кв. м; виділено у користування ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 194,5 кв. м, згідно додатку 8 висновку експертизи, в тому числі: 1/2 частину земельної ділянки загального користування, площею 18,2 кв. м; 1/4 частину земельної ділянки загального користування, площею 11,1 кв. м; земельну ділянку, площею 165,1 кв. м.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсації у зв'язку зі зміною ідеальних часток співвласників у розмірі 13 410 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що четвертий варіант виділу частки з майна та порядку користування земельною ділянкою відповідно до висновку судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи від 20 грудня 2017 року, на якому наполягала ОСОБА_2 , найбільш наближений до ідеальних часток співвласників та не потребує втручання у несучі конструкції будинку, на відміну від першого варіанту розподілу. При цьому судом враховано, що згідно висновку експертизи виділ належних сторонам 508/1600 частин з урахуванням фактично займаних ними приміщень можливий з відступом від ідеальних часток співвласників. Врахувавши, що за четвертим варіантом експертизи змінюються ідеальні частки співвласників - у ОСОБА_1 з 508/1600 на 400/1600, у ОСОБА_2 з 508/1600 на 360/1600, суд дійшов висновку, що виділ частки із спільного майна має здійснювався із виплатою ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації за відхилення від розміру часток кожного власника у розмірі 13 410 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року й залишити в силі рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 02 березня
2018 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2020 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 642/3832/16-ц із Ленінського районного суду м. Харкова.
У вересні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2020 року зупинено виконання постанови Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 березня 2021 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги пояснення експерта ОСОБА_8 , яка зазначила, що виділ в натурі часток із спільного майна, запропонований у першому варіанті висновку судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи від 20 грудня 2017 року, технічно можливий, проте, потребує певних висновків відповідних органів, пов'язаних з переобладнанням і переплануванням. Заявник вказувала, що на підтвердження переліку технічних робіт, які необхідно провести згідно з першим варіантом висновку експертизи, нею надано технічний висновок від 15 жовтня 2019 року, який не враховано при розгляді справи у суді апеляційної інстанції.
Вказувала, що висновки апеляційного суду про те, що виділ часток із спільного майна, запропонований у четвертому варіанті висновку експертизи, є найбільш наближений до ідеальних часток співвласників та відповідає інтересам кожного співвласника, є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, такий варіант поділу, на думку заявника, порушує її права.
Зазначала, що ефективний засіб правового захисту, у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, однак, апеляційним судом при ухваленні оскаржуваної постанови не здійснено забезпечення ефективного правого захисту позивача ОСОБА_1 у розумінні статті 13 Конвенції.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2020 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, у зв'язку з тим, що доводи скарги є безпідставними, а оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції є мотивованим, законним й ґрунтується на належних та допустимих доказах, апеляційним судом вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин та відповідно до вимог частини першої статті 417 ЦПК України виконано вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 05 червня 2019 року.
Вказувала, що судом апеляційної інстанції правильно прийнято до уваги висновок судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи від 20 грудня 2017 року та з урахуванням пояснень експерта, правильно здійснено виділ часток у спірному майні та встановлено порядок користування земельною ділянкою по четвертому варіанту висновку експертизи, який, на відміну від першого варіанту, не вимагає втручання в несучі конструкції будинку, є менш витратним та більш наближений до ідеальних часток у власності.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі заочних рішень Ленінського районного суду м. Харкова від 21 січня 2015 року та від 28 квітня 2015 року. Кожному із співвласників належить по 508/1600 частин.
344/1600 часток вказаного будинок належить ОСОБА_4 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 09 жовтня 2009 року, а власником 240/1600 спірного майна є ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 16 серпня 2016 року.
За домоволодінням по АДРЕСА_1 на підставі рішення Харківської міської ради від 21 грудня 2001 року зареєстровано земельну ділянку, площею 842 кв. м.
Відповідно до кадастрової зйомки площа земельної ділянки складає
824 кв. м.
На 1016/1600 частин будинку фактично припадає приміщення 3-1 площею 10,3 кв. м, 3-2 площею 10,6 кв. м, 4-1 площею 12,2 кв. м, 4-2 площею 12,7 кв. м, 4-4 площею 12 кв. м, 4-4 площею 12,5 кв. м, 4-5 площею 5,5 кв. м, ІІІ площею 6 кв. м, VI площею 2,7 кв. м, ІV площею 3,8 кв. м, V площею 3,8 кв. м та надвірні побудови: гараж літ. «У», сарай літ. «Н», льох літ. «М».
Власниками решти приміщень вказаного будинку є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Між співвласниками домоволодіння склався фактичний порядок користування земельною ділянкою, відповідно до якого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 користуються земельною ділянкою, площею 435 кв. м, яка розташована з лівої сторони від огорожі № 8.
З правої сторони від огорожі земельною ділянкою, площею 389 кв. м, користуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
На частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припадає по 194,5 кв. м.
Спору між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 стосовно користуванням приміщеннями житлового будинку, земельною ділянкою немає.
Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склалися неприязні стосунки, що підтверджується чисельними зверненнями їх до правоохоронних органів. Дійти згоди в добровільному порядку щодо користування житловим приміщенням, надвірними будівлями та земельною ділянкою їм не вдалося.
Показами допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_9 та
ОСОБА_10 підтверджено, що батьком сторін за життя був збудований гараж, який будувався для потреб ОСОБА_1 , яка разом з чоловіком мали у власності автомобіль. Для зберігання автомобіля в першу чергу і був збудований гараж.
Висновком судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи від 20 грудня 2017 року, проведеної в ході розгляду цієї справи, встановлено, що виділ належних сторонам 508/1600 частин з урахуванням фактично займаних ними приміщень, можливий з відступом від часток співвласників та із виплатою грошової компенсації за відхилення від розміру часток кожного власника. Експертом запропоновано п'ять варіантів виділу та визначення порядку користування земельною ділянкою.
За першим варіантом запропоновано виділити ОСОБА_1 приміщення 4-1, 4-3, 4-4, 4-5, 1У, У, У1, гараж літ. «У», хвіртку № 4, вбиральню літ. «О», а ворота № 7 залишити у загальному користуванні; ОСОБА_2 запропоновано виділити душ «Ц».
Співвласнику ОСОБА_1 пропонується виділити будівель і споруд на суму 189 046 грн, що на 29 528,50 грн більше, ніж покладено, з площею 52,3 кв. м, що на 6,35 кв. м більше, ніж покладено.
Співвласнику ОСОБА_2 пропонується виділити будівель і споруд на суму 129 989 грн, що на 29 528,50 грн менше, ніж покладено, з площею 39,9 кв. м, що на 6,35 кв. м менше, чим покладено.
Ідеальні частки за таким варіантом зміняться і ОСОБА_1 буде належати 450/1600 замість 508/1600, а ОСОБА_2 - 310/1600 замість 508/1600 часток.
Для здійснення запропонованого першого варіанту необхідно здійснити наступні переобладнання: у перегородках між приміщеннями 4-1 та 4-2, 4-2 та 4-3 демонтувати дверні блоки, закласти дверні прорізи; у перегородці між приміщеннями III та IV демонтувати дверний блок, дверний проріз зашити; демонтувати перегородку між приміщеннями VI та IV, відновивши сіни; між приміщеннями 3-2 та 4-2 улаштувати дверний проріз (передбачити технічні заходи з посилення несучих конструкцій та заходи по забезпеченню міцності, стійкості будинку в цілому, його окремих елементів і конструкцій), встановити дверний блок; рекомендується приміщення 3-1 використовувати як кухню, обладнавши варочною піччю; улаштувати самостійні мережі електропостачання, газопостачання та опалення для кожної з квартир; розподіл горищного приміщення робити по лінії розподілу житлового будинку, без зведення перегородок; розібрати літній душ літ «Ц» та перенести (встановити) його біля сараю літ «Н»; побудувати другу вбиральню.
За четвертим варіантом запропоновано виділити у натурі співвласнику ОСОБА_1 приміщення 4-3, 4-4, 4-5, V, а також надвірні споруди: ганок літ. «а6», сарай літ. «Н», льох літ. «М», душ літ. «Ц», вбиральні літ «О», 1/2 хвіртки № 4, 1/4 воріт № 7.
Виділити у натурі співвласнику ОСОБА_2 приміщення 3-1, 3-2, 4-1, 4-2, ІІІ, IV, VI, а також надвірні споруди: ганок літ. «а5», гараж літ. «У», 1/2 хвіртки № 4, 1/4 воріт № 7.
Змінити ідеальні частки співвласників у ОСОБА_1 з 508/1600 на 400/1600, у ОСОБА_2 з 508/1600 на 360/1600.
Для здійснення запропонованого четвертого варіанту необхідно здійснити наступні переобладнання: у перегородках між приміщеннями 4-1 та 4-4, 4-2 та 4-3 демонтувати дверні блоки, закласти дверні прорізи; у перегородці між приміщеннями V та IV демонтувати дверний блок, дверний проріз зашити; демонтувати перегородку між приміщеннями VI та IV, відновивши сіни площею 6,5 кв. м; між приміщеннями 4-4 та 4-3 улаштувати (відновити) дверний проріз, встановити дверний блок; приміщення 3-1 використовувати як кухню, облаштувавши варочною піччю; улаштувати самостійні мережі електропостачання, газопостачання та опалення для кожної з квартир. Розподіл горищного приміщення робити по лінії розподілу житлового будинку, без зведення перегородок; побудувати другу вбиральню.
Виділити у користування ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 194,5 кв. м, згідно додатку 8 висновку експертизи, в тому числі: 1/2 частину земельної ділянки, загального користування площею 18,2 кв. м; 1/4 частину земельної ділянки, загального користування площею 11,1 кв. м; земельну ділянку, площею 165,1 кв. м.
Виділити у користування ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 194,5 кв. м згідно додатку 8 висновку експертизи, в тому числі: 1/2 частину земельної ділянки, загального користування площею 18,2 кв. м; 1/4 частину земельної ділянки, загального користування площею 11,1 кв. м; земельну ділянку, площею 165,1 кв. м.
ОСОБА_1 наполягає на першому варіанті виділу частки домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою, а ОСОБА_2 - на четвертому.
Допитана у судовому засіданні апеляційної інстанції в якості свідка експерт ОСОБА_8 пояснила, що не має компетенції покладати на будь-яку із сторін обов'язок здійснення переобладнань згідно запропонованих експертизою варіантів виділу часток майна та порядку користування земельною ділянкою. Вказувала, що по другому-п'ятому варіантам, запропонованим експертизою, відповідних дозволів на переобладнання не потрібно, оскільки такі роботи не потребують вручання в несучі конструкції будинку та входять до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 406 переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Зазначила, що на аркуші 14 по першому варіанту експертизи вказано про необхідність влаштування дверного отвору та вжиття заходів по забезпеченню міцності і стійкості будинку та його конструкцій, встановлення дверного блоку. Такі заходи передбачають втручання в несучі конструкції - перегородку, на якій знаходиться балка перекриття, а тому потребують виконання відповідного проекту, який необхідно подати разом з будівельним паспортом до ДАБК, після чого необхідно отримати рішення щодо його виконання. Після узгодження ДАБК проектів рішень щодо виконання цього отвору потрібно задекларувати початок робіт і подати документи через сервісний центр. Для того, щоб отримати дозвіл на підключення до інженерних комунікацій, необхідно отримання кожним із співвласників дозволу технічних умов газових господарств, по водопостачанню - водоканалу. При обстеженні встановлено, що електропостачання є відокремленим, у кожного співвласника є свій лічильник. Каналізація відсутня. Опалення здійснюється електронагрівачами. Газопостачання відведено від будинку і у разі його відновлення необхідне отримання дозволів обома співвласниками будинку.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
У справі, яка переглядається, предметом позову є виділ часток у майні, що є у спільній частковій власності сторін, яким є домоволодінням по АДРЕСА_1 .
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном, визначено у статті 317 ЦК України.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Частиною першою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Згідно з частинами другою-третьою статті 358 ЦК України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майно, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Згідно з частиною другою статті 364 ЦК України якщо виділ в натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Статтями 364, 367 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності, в натурі або його поділ з дотриманням вимог статті 183 ЦК України.
За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна таке питання вирішується судом.
Відповідно до статей 183, 367 ЦК України виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.
Системний аналіз положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави дійти висновку, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним входом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.
Враховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна відповідно до статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі такої частки власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишається, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вхід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.
Висновком судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи від 20 грудня 2017 року, проведеної в ході розгляду цієї справи, встановлено, що виділ належних сторонам 508/1600 частин з урахуванням фактично займаних ними приміщень можливий з відступом від часток співвласників та із виплатою грошової компенсації за відхилення від розміру часток кожного власника. Експертом запропоновано п'ять варіантів виділу.
За першим варіантом, на якому наполягала ОСОБА_1 , на її користь слід виділити приміщення 4-1, 4-3, 4-4, 4-5, 1У, У, У1, гараж літ. «У», хвіртку № 4, вбиральню літ. «О», а ворота № 7 - залишити у загальному користуванні; ОСОБА_2 запропоновано виділити душ «Ц».
За іншими чотирма варіантами запропоновано залишити у спільному користуванні сторін хвіртку № 4, ворота № 7, виділивши ОСОБА_1 вбиральню літ. «О» та душ літ. «Ц».
Для здійснення запропонованого першого варіанту необхідно здійснити наступні переобладнання: у перегородках між приміщеннями 4-1 та 4-2, 4-2 та 4-3 - демонтувати дверні блоки та закласти дверні прорізи; у перегородці між приміщеннями Ш та 1У - демонтувати дверний блок та залишити дверний проріз; демонтувати перегородку між приміщеннями У1 та 1У, відновивши сіни; між приміщеннями 3-2 та 4-2 улаштувати дверний проріз (передбачити технічні заходи з посилення несучих конструкцій та заходи по забезпеченню міцності, стійкості будинку в цілому, його окремих елементів та конструкцій) та встановити дверний блок; рекомендується приміщення 3-1 використовувати як кухню, обладнавши варочною піччю; улаштувати самостійні мережі електропостачання, газопостачання та опалення для кожної квартири; розподіл горищного приміщення робити по лінії розподілу житлового будинку без зведення перегородок; розібрати душ літ. «Ц» та перенести (встановити) його біля сараю літ. «Н»; побудувати другу вбиральню.
Відповідно до четвертого варіанту розподілу, на якому наполягала ОСОБА_2 , співвласнику ОСОБА_1 пропонується виділити будівель і споруд на суму 167 701 грн, що на 8 183,50 грн більше, ніж покладено, з площею 33,6 кв. м, що на 12,35 кв. м менше, ніж покладено; співвласнику ОСОБА_2 пропонується виділити будівель і споруд на суму 151 334 грн, що на 8 183,50 грн менше, ніж покладено, з площею 58,3 кв. м, що на 12,35 кв. м. більше ніж покладено. Ідеальні частки за вказаним варіантом зміняться наступним чином: ОСОБА_1 буде належати 400/1600 замість 508/1600; ОСОБА_2 - 360/1600 замість 508/1600.
Для здійснення запропонованого першого варіанту необхідно здійснити певні переобладнання.
Статтею 152 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК УРСР) передбачено, що виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.
Згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила), переобладнання - улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.
Указаними Правилами також визначено, що до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 406 затверджено перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, згідно якого це роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
Отже, отримання відповідних документів на переобладнання та перепланування жилого будинку необхідне лише у випадку втручання у несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування у іншому випадку дозвільна документація не є необхідною.
Урахувавши, що ОСОБА_1 бажає виділу у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, відповідно до першого варіанту висновку судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи від 20 грудня 2017 року, проте, такий варіант поділу передбачає переобладнання та перепланування житлового будинку із втручанням в несучі конструкції будинку, що потребує отримання відповідних документів, які дають право на їх виконання, на чому зауважила допитана у суді апеляційної інстанції експерт ОСОБА_8 , суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що четвертий варіант виділу частки з майна та визначення порядку користування земельною ділянкою, запропонований експертизою, на якому наполягала ОСОБА_2 , є найбільш наближений до ідеальних часток співвласників, потребує значно менших витрат на перебудову та не потребує втручання у несучі конструкції будинку, враховує інтереси обох сторін щодо можливості користуватися приміщеннями будинку.
Суд апеляційної інстанції, з урахуванням технічної можливості такого виділу, дійшов правильного висновку про задоволення позову ОСОБА_2 і виділення їй частки з майна зі зміною ідеальних часток співвласників і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась, із визначенням порядку користування земельною ділянкою, відповідно до четвертого варіанту розподілу, запропонованого експертом у висновку судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи від 20 грудня 2017 року.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
Колегія суддів вважає, що в силу положень частини третьої статті 89
ЦПК України суд апеляційної інстанції всебічно, повно та об'єктивно надав оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими.
При вирішенні спору судом апеляційної інстанції враховано положення частини п'ятої статті 411 ЦПК України про те, що висновки суду касаційної інстанції, в зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи, та виконано вказівки Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду, викладені у постанові від 05 червня 2019 року.
Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони
не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Колегія суддів враховує письмові пояснення ОСОБА_1 , у яких вона повідомляє, що почала частково виконувати постанову Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року, обладнавши для себе окремий вхід для своєї частки будинку.
Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Ураховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - залишенню без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року залишити без змін.
Поновити виконання постанови Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович