15 квітня 2021 року
Київ
справа №810/3382/18
адміністративне провадження №К/9901/10893/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
розглянув заяви про самовідвід суддів у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року
у справі №810/3382/18
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства внутрішніх справ України в особі ліквідаційної комісії МВС України
про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства внутрішніх справ України в особі ліквідаційної комісії МВС України, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України в особі ліквідаційної комісії МВС України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу по день фактичного повного розрахунку та видачі трудової книжки;
- визнати недійсним у встановленому порядку раніше зроблений запис у трудовій книжці під номером запису "02" про звільнення 06 липня 2011 року з органів внутрішніх справ ОСОБА_1 на підставі наказу МВС №871 о/с від 06 липня 2011 року;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ в особі ліквідаційної комісії МВС України видати новий наказ, у якому зазначити нову дату звільнення - дату фактичного повного розрахунку та видачі трудової книжки ОСОБА_1 , а також внести зміни до трудової книжки ОСОБА_1 із зазначенням нової дати звільнення - дати фактичного повного розрахунку та видачі трудової книжки;
- зобов'язати нарахувати та стягнути з Міністерства внутрішніх справ України в особі ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу по день фактичного повного розрахунку та видачі трудової книжки.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року позов задоволено частково.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
22 березня 2021 року позивачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі №810/3382/18.
15 квітня 2021 року судді Желєзний І. В., Берназюк Я. О., Чиркін С. М. заявили самовідводи від участі у розгляді справи за цією касаційною скаргою у зв'язку з порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), а саме: такий здійснено без врахування спеціалізації.
Вказана справа згідно із Загальним класифікатором спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженим наказом ДСА України від 21 грудня 2018 року № 622, повинна бути віднесена до категорії 106000000 розділу 106030000: справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби.
Так, за приписами пункту 5 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частинами 1-3 статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у Касаційному адміністративному суді обов'язково створюються окремі палати для розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів; захисту соціальних прав; виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.
За змістом частини першої статті 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду, - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється з урахуванням спеціалізації.
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06 грудня 2017 року № 5 було утворено судові палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначено спеціалізації суддів і судових палат, їх кількісний склад.
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21 вересня 2020 року № 4 визначено персональний склад постійних колегій суддів, резервних суддів для постійних колегій суддів у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
Відповідно до Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21 вересня 2020 року № 4 суддя-доповідач Желєзний І.В., судді Берназюк Я.О. та Чиркін С. М. входять до складу Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
Враховуючи вищевикладене, зазначена адміністративна справа не належить до категорії адміністративних справ, розгляд яких віднесено до спеціалізації суддів Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, натомість така належить до категорії справ, розгляд яких віднесено до спеціалізації Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.
Сталою є практика заявлення суддями самовідводів у випадку порушення порядку визначення суддів для розгляду справи без урахування спеціалізації у подібних правовідносинах, зокрема в ухвалах від 11 липня 2019 року у справі № 819/3567/15 та від 06 квітня 2020 року у справі № 803/63/16.
При прийнятті рішення про самовідвід, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який виходить з того що "суд" розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві ("Lavents v. Latvia", № 58442/00, пункт 81); фраза "заснований на законних підставах" означає не лише законні підстави для існування суду, а також відповідність суду специфічним правилам, що регламентують його діяльність ("Сокуренко і Стригун проти України", № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24). "Закон" у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) включає не лише законодавство щодо заснування і компетенцію судових органів, а також будь-яке інше положення національного законодавства, яке в разі його порушення спричинило б незаконну участь одного чи більше суддів у розгляді справи ("DMD Group, a.s. v. Slovakia", № 19334/03, пункт 59).
Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї палати є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики.
Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) у виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 "Про верховенство права" (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року на основі зауважень її членів П'єтера Ван Дзіка (Нідерланди), Грет Халлер (Швейцарія), Джефрі Джоуела (Сполучене Королівство), Каарло Туорі (Фінляндія); п. 44-50).
Враховуючи викладене, зазначені положення законодавства, а також з метою забезпечення єдності судової практики щодо розгляду справ, пов'язаних з отриманням одноразової грошової допомоги при звільненні, заяви суддів Желєзного І.В., Берназюка Я.О. та Чиркіна С. М. про самовідвід підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 31, 36, 39, 40 КАС України,
Задовольнити заяви суддів Желєзного І. В., Берназюка Я. О., Чиркіна С. М. про самовідвід.
Відвести суддів Желєзного І. В., Берназюка Я. О., Чиркіна С. М. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі №810/3382/18.
Передати справу №810/3382/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в особі ліквідаційної комісії МВС України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити дії до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Суддя Я. О. Берназюк
Суддя С. М. Чиркін