15 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 160/14251/20
адміністративне провадження № К/9901/11158/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року
у справі №160/14251/20 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Державної установи «Урядовий контактний центр», Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , про встановлення компетенції, зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року, яку залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, заяву про забезпечення позову повернуто заявнику.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, ОСОБА_1 втретє звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 КАС України, подавши її 30 березня 2021 року за допомогою підсистеми «Електронний суд».
Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Касаційне оскарження ухвал суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвал, зазначених в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 КАС України, можливе у разі їх оскарження одночасно з постановою суду апеляційної інстанції, прийнятою за результатом апеляційного перегляду відповідної ухвали.
За правилами абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, прийнятих у справах, є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими підставами, викладеними у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга містить посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Однак, Суд звертає увагу скаржника, що посилання на пункти 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України є доречним у випадку звернення до Суду із касаційною скаргою на судові рішення, визначені частиною першою статті 328 КАС України.
Так, у межах справи №160/14251/20 оскаржується ухвала суду першої інстанції про повернення заяви про забезпечення позову після її перегляду в апеляційному порядку, що передбачено частиною другою статті 328 КАС України.
Отже, відповідно до положень абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен указати у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваних судових рішень.
Однак, всупереч вимогами статті 330 КАС України указані відомості у тексті касаційної скарги відсутні.
З огляду на викладене, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі №160/14251/20.
Одночасно Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.
Ураховуючи викладене та керуючись статтею 328, 330, 332 КАС України Суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі №160/14251/20 - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
Суддя Верховного Суду