14 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 520/11308/19
адміністративне провадження № К/9901/3736/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у справі №520/11308/19 за позовом ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби в якому просив суд визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 17 вересня 2019 року №UA807000/2019/003018/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807190/2019/02091; зобов'язати відповідача вчинити дії щодо повернення позивачу надмірно сплачених ним митних платежів.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано рішення Харківської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 17 вересня 2019 року №UA807000/2019/003018/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807190/2019/02091. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 29 січня 2021 року звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2021 року касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оскільки касаційна скарга подана після закінчення процесуальних строків і особа, яка її подала не ставить питання про їх поновлення; статті 330 КАС України, у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі меншому ніж визначено законом, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом та надати документ про доплату судового збору.
Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 02 березня 2019 року, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102932480171.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху позивачем на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування заяви про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень позивач зазначає, що вже звертався з касаційними скаргами до Верховного Суду, однак ухвалами від 02 вересня 2020 року, від 06 листопада 2020 року касаційні скарги були повернуті заявнику, як такі, що не містили підстав касаційного оскарження судових рішень. На думку позивача, повернення касаційної скарги заявнику не позбавляє права на повторне звернення до суду касаційної інстанції, при цьому строк на касаційне оскарження має бути поновлено судом незалежно від причин його пропуску.
Крім того, позивач зазначає, що своєчасне подання касаційної скарги при первинному зверненні до суду касаційної інстанції, повторне звернення з належно оформленою касаційною скаргою (щодо зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень) у найкоротший термін є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного провадження.
На підтвердження зазначеного позивачем надано конверт Другого апеляційного адміністративного суду в якому було направлено копію оскаржуваної постанови.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України (в редакції від 03 жовтня 2017 року) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України (в редакції від 03 жовтня 2017 року) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання
Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Варто зазначити, що надаючи оцінку обставинам, щодо поважності підстав пропуску строку в інтервалах між поверненням касаційної скарги та повторним зверненням до суду з новою касаційною скаргою, суд встановив позивачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення після постановлення Верховним Судом ухвали від 06 листопада 2020 року про повернення касаційної скарги до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки. Наданий позивачем конверт, як доказ може свідчити лише про отримання копії постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року та не стосуються іншого періоду.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених позивачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними
Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України, -
Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у справі №520/11308/19.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у справі №520/11308/19 за позовом ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, зобов'язання вчинити певні дії.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова