14 квітня 2021 року
Київ
справа №640/8656/19
адміністративне провадження №К/9901/10349/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київська поліграфічна фабрика «Зоря»
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства «Київська поліграфічна фабрика «Зоря»
до Міністерства аграрної політики та продовольства України,
третя особа Державне підприємство «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин»
про визнання протиправними та нечинними окремих пунктів Порядку №642 від 04 грудня 2017 року,
22 березня 2021 року Приватне акціонерне товариство «Київська поліграфічна фабрика «Зоря» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги, предметом розгляду у цій справі є визнання протиправним та нечинним Зразок бирки вушної для ідентифікації великої рогатої худоби, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28 березня 2019 року №163, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2019 року за № 410/33381, визнання протиправним та нечинним абзац другий та третій підпункту 3 пункту 1 Змін до Порядку ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28 березня 2019 року №163, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2019 року за №410/33381.
08 лютого 2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.
У зв'язку з цим, відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права.
На підтвердження своїх доводів, у касаційній скарзі відповідач вказує, що в оскаржуваних судових рішеннях суди неправильно застосували положення статей 9, 21 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11 вересня 2003 року № 1160-IV (далі - Закон № 1160-IV) та пункту 9 «Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 № 731 (далі - Положення № 731), у зв'язку з чим дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на те, що позивачем на підтвердження доводів стосовно порушення його прав, внаслідок прийняття оскаржуваних змін, не надано жодного документального та нормативного підтвердження. Також позивачем не доведено обставин надання привілейованого становища конкурентам або порушення правил конкуренції взагалі у зв'язку з прийняттям оскаржуваних змін.
Скаржник стверджує, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі № 640/7583/19, який полягає у тому, що процедурні порушення при прийнятті регуляторного акта є такими, що істотно впливають на правомірність прийнятих відповідачем рішень.
До того ж, скаржник зазначає, що подібний висновок також був висловлений Верховним Судом у постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 210/3268/15-а. У цій справі Верховний Суд також зазначив, що законодавчі приписи не передбачають можливості прийняття регуляторних актів без їх оприлюднення, оскільки такий припис спрямований на забезпечення права особи на участь у процесі прийняття рішення суб'єктом владних повноважень та використання обсягу наданих прав, зокрема щодо надання зауважень та пропозицій.
З огляду на вищевказані висновки, скаржник зазначає, що на сайті Міністерства аграрної політики України дійсно був оприлюднений наказ для обговорення, проте спірні пункти у наказі, що був оприлюднений, суттєво відрізняються від проєкту цього наказу.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, доводи скаржника зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року, з метою з'ясування правильності застосування судами статей 9, 21 Закону № 1160-IV та пункту 9 Положення № 731, а також необхідності застосування у спірних правовідносинах висновків Верховного Суду, висловлених у постановах від 11 лютого 2020 року у справі № 210/3268/15-а та від 29 липня 2020 року у справі № 640/7583/19.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Київська поліграфічна фабрика «Зоря» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київська поліграфічна фабрика «Зоря» до Міністерства аграрної політики та продовольства України, третя особа Державне підприємство «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» про визнання протиправними та нечинними окремих пунктів Порядку №642 від 04 грудня 2017 року.
2. Витребувати з Окружного адміністративного суду м. Києва справу № 640/8656/19.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи строк до 04 травня 2021 року для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз'яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Я.О. Берназюк
І.В. Желєзний
С.М. Чиркін