12 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 160/9839/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадженняі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 року в адміністративній справі №160/9839/20 за позовом ОСОБА_1 до Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
18 серпня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування наказу Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 03.08.2020 № 1236 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Пономаренка Сергія Олександровича".
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що, на думку позивача, в його діях, щодо яких було проведено службове розслідування та винесений оскаржений наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відсутній склад дисциплінарного правопорушення, а саме: відсутнє порушення службової дисципліни та неналежне виконання вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2 п. 1 розділу VIII Інструкції з організації чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440 (далі - Інструкція № 440). Оскаржений наказ містить неправильне формулювання вчиненого правопорушення, адже як вбачається з вищенаведеного наказу позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за «неналежне ведення журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених», а Інструкція № 440 передбачає обов'язок чергового провести перевірку наявності означеного журналу та здійснювати контроль за його веденням. Також, позивач вважає, що відповідачем порушений порядок притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, визначений Дисциплінарним статутом Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут НПУ), а оскаржений наказ від 03.08.2020 № 1236 не містить достатніх доказів вчинення дисциплінарного проступку. Позивач також зазначає, що матеріали службового розслідування, на підставі яких винесений оскаржений наказ, не містять наказу про створення дисциплінарної комісії, а дисциплінарне стягнення у виді зауваження накладене з пропуском місячного строку, що є порушенням ч.1 ст.16 Дисциплінарного статуту НПУ та підставою визнання його незаконним.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування наказу Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 03.08.2020 № 1236 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського Металургійного ВП Криворізького ВП ГУНП" відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому наводить аналіз нормативно-правовим актам, які регламентують діяльність працівника поліції відносно обставин цієї справи, висловлює згоду з мотивувальною частиною судового рішення і просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Позивач старший лейтенант поліції ОСОБА_1 проходить службу на посаді інспектора-чергового чергової частини Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Наказом Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 26 червня 2020 року № 1053 призначено службове розслідування за фактом неналежного виконання службових обов'язків інспектором-черговим чергової частини Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 .
Пунктом 2 вищенаведеного наказу проведення службового розслідування доручено дисциплінарній комісії у складі:
голови дисциплінарної комісії: начальника Металургійного ВП Криворізького ВП ГУНП полковника поліції ОСОБА_2 ;
членів дисциплінарної комісії: начальника ВМ Криворізького ВП ГУНП підполковника поліції Мішеніна В.П., начальника ЧЧ Металургійного ВП Криворізького ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_3 та інспектора СКЗ Криворізького ВП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_4 .
За результатами службового розслідування складено висновок про результати службового розслідування за фактом неналежного виконання службових обов'язків інспектором-черговим чергової частини Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 від 24 липня 2020 року.
Вказаним висновком запропоновано:
1. Відомості за фактом неналежного виконання службових обов'язків інспектором-черговим чергової частини Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 вважати такими, що знайшли своє об'єктивне підтвердження. Службове розслідування вважати закінченим.
2. За порушення службової дисципліни, неналежне виконання вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2 п. 1 розділу VIII Інструкції № 440, що виразилось у неналежному веденні журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених, застосувати до інспектора-чергового чергової частини Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді зауваження.
Наказом Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 03 серпня 2020 року № 1236 за порушення службової дисципліни, неналежне виконання вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2 п. 1 розділу VIII Інструкції № 440, що виразилось у неналежному веденні журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених, застосувати до інспектора-чергового чергової частини Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді зауваження.
Під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено таке.
23.06.2020 року до керівництва Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов рапорт начальника Металургійного ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області полковника поліції ОСОБА_2 про те, що 23.06.2020 року під час перевірки журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Металургійного ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 28.04.2020 №670н/т було виявлено, що 22.06.2020 інспектор-черговий чергової частини Металургійного ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 у графі 5 не проставив прізвище особи, якою було запрошено гр. ОСОБА_5 .
Опитаний інспектор-черговий чергової частини Металургійного ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 пояснення щодо вказаної службової перевірки надавати відмовився, оскільки порушення ним не вчинялося.
Як пояснив інспектор-черговий чергової частини Металургійного ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , 22.06.2020 року він заступив в добовий наряд в якості старшого інспектора-чергового чергової частини Металургійного ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області. На пост заступив інспектор-черговий чергової частини старший лейтенант поліції ОСОБА_1 . Останній в книзі обліку доставлених та запрошених в графі «до кого прибув» не вказав прізвище співробітника, до кого прибув громадянин ОСОБА_5 .
Встановлені комісію висновки підтверджуються поясненнями старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 від 20.07.2020 року, поясненнями старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 від 23.07.2020 року, копією журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених від 28.04.2020 року № 670, які містяться в матеріалах справи.
Позивач вважає що службове розслідування проводилось мало упереджений характер та проводилось з порушенням вимог діючого законодавства.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для визнання протиправним та скасування наказу Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 03.08.2020 № 1236 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 ".
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, регламентовано Законом України Про Національну поліцію.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII Про Національну поліцію (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 580-VIII) поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина перша та друга статті 19 Закону № 580-VIII).
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 337-VIII.
Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).
Згідно із статтею 2 Дисциплінарного статуту, за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.
Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов'язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.
Статтею 3 Дисциплінарного статуту визначено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний: 1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського; 2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій; 3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків поліцейського; 4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; 5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності; 6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; 7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; 8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником (частина перша статті 16 Дисциплінарного статуту).
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.
Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов'язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.
Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь до поліцейських, які мають первинні спеціальні звання, та у виді звільнення з посади до поліцейських, які обіймають посади найнижчого рівня, не застосовується.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893.
Згідно з розділом VI Порядку № 893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: - обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; - посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; - пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; - пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; - пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; - документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; - обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; - причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: - висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; - вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; - відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; - запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Відповідно до пункту 4 Розділу 1 Порядку № 893 зазначено, що в наказі про призначенні - службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії - визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно і проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування не відомо). Проект наказу про призначення службового розслідування та пропозиції щодо складу дисциплінарної комісії готує структурний підрозділ, яким установлено наявність підстав для проведення службового розслідування.
За рішенням уповноваженого керівника в межах повноважень підготовку проект наказу про призначення службового розслідування може бути доручено іншому органу (підрозділу) поліції.
Відповідно до оскаржуваного наказу наказу Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 26.06.2020 №1053 «Про організацію проведення службового розслідування», було видано з метою повного та всебічного з'ясування обставин вказаної події, на підставі статей 14-16 Дисциплінарного статуту НПУ та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893.
Пунктом 2 даного наказу проведення службового розслідування доручено дисциплінарній комісії посадовий і кількісний склад та порядок формування якої, здійснено на підставі та в межах повноважень, визначених Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим наказом МВС України від 07.11.2018 № 893.
Під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було досліджено журнал обліку доставлених, відвідувачів та запрошених від 28.04.2020 року № 670н/т, відібрано пояснення у старшого інспектора-чергового чергової частини Металургійного ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта ОСОБА_6 від 20.07.2020 року, відібрано пояснення у позивача від 23.07.2020, що узгоджується з вимогами статей 14-15 Дисциплінарного статуту та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України.
Встановлено, що позивач під час проведення службового розслідування, відмовився від надання пояснень щодо вказаної перевірки посилаючись на те, що вказане порушення ним не вчинялося, отже скористався своїм правом, передбаченим частиною 3 статті 18 Дисциплінарного статуту.
Службове розслідування було призначено наказом від 26.06.2020 року, висновки про результати службового розслідування винесено та затверджено начальником Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області 24.07.2020 року, а отже службове розслідування проведене та затверджене в межах строку, визначеного частиною 1 статті 16 Дисциплінарного статуту.
Колегія суддів зауважує на тому, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Водночас, суспільством висуваються підвищені вимоги до поліцейського через те, що він є носієм влади.
Отже, поліцейський в будь-який час та за будь-яких обставин зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики та чинного законодавства, бути взірцем для громадян, та не допускати зі свого боку дій, які підривають авторитет та довіру громадян до поліції.
Обов'язок поліцейського полягає у тому, щоб неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини та дотримуватися службової дисципліни.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Колегія суддів зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого наказу про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб'єкта владних повноважень.
Оскаржуваний наказ прийнятий за висновками службового розслідування, матеріали якого є такими, що беззаперечно свідчать про наявність у позивача вини у вчиненні проступку, за яке він притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Отже, під час розгляду справи відповідачем належними доказами підтверджено факт вчинення дисциплінарного проступку позивачем.
За таких умов, враховуючи встановлені обставини у їх сукупності, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваний наказ прийнято відповідачем з дотриманням вимог законодавства, в зв'язку з чим відсутні підстави для його скасування.
Суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, доводи сторін спору, врахувавши вищезазначені норми матеріального права та процесуального права, зокрема, щодо оцінки доказів, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 року в адміністративній справі №160/9839/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя В.В. Мельник
суддя Д.В. Чепурнов