15 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 340/5488/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Волкової К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кісельової Віталіни Володимирівни та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Лізинг Україна» про приєднання до апеляційної скарги
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року (суддя Кармазина Т.М.) у справі №340/5488/20 за позовом Физичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кісельової Віталіни Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Лізинг Україна» про визнання протиправними та скасування постанов,-
ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.11.2020, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кісельовою В.В. по ВП №63594509;
- скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 11.11.2020, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кісельовою В.В. по ВП №63594509;
- скасувати постанову про розмір мінімальних витратвиконавчого провадження від 11.11.2020, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кісельовою В.В. по ВП №63594509.
В обґрунтування заявлених вимог посилалась на те, що відповідачем протиправно прийняті постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №63594509 від 11.11.2020, про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, оскільки на її думку, приватним виконавцем порушено приписи статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», прийнявши до виконання виконавчий документ за відсутності доказів того, що в межах виконавчого округу міста Києва наявнене майно, що належить позивачу та не врахував, що місцем реєстрації та проживання позивача є АДРЕСА_1 .
РішеннямПостановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах
його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов'язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або виходячи з місцезнаходження майна боржника.
У спірному випадку судом встановлено, що місцем проживання позивача є АДРЕСА_1 . При цьому, доказів знаходження/перебування боржника (позивача) за адресою, розташованою у м.Києві, на момент прийняття відповідачем оспорюваних постанов, або доказів на підтвердження наявності у позивача (боржника) майна у м. Києві (в межах виконавчого округу відповідача) судом не встановлено, а відповідачем суду не надано.
Встановивши такі обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що прийнявши до виконання виконавчий напис приватного нотаріуса, за яким боржником є фізична особа, місце проживання якої не належить до виконавчого округу відповідача (м. Київ) та майно боржника відсутнє у межах вказаного виконавчого округу, відповідач допустив порушення вимог ст.24 Закону №1404 та ст.25 Закону №1403 щодо місця виконання виконавчого напису та правил територіальних меж діяльності приватного виконавця.
З цих підстав суд першої інстанції позов задовольнив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач вказує на те, що у спірному випадку виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого документу - виконавчого напису нотаріуса, в якому визначено боржника та який не скасовано в установленому порядку. При цьому, як зазначає відповідач, на дату відкриття виконавчого провадження приватному виконавцю було надано інформацію та її документальне підтвердження того, що майно боржника, яке зазначено у виконавчому документі, має зареєстроване місце знаходження на території міста Києва, у зв'язку з чим приватний виконавець мав право на прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження.
До апеляційної скарги відповідача приєдналась третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Лізинг Україна», подавши відповідну заяву. У вказаній заяві третя особа висловлює свою незгоду з рішенням суду першої інстанції та вказує на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, які визначають місце виконання рішення. Так, третя особа посилається на те, що задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з положень ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», яка не підлягала застосуванню з огляду на порядок виконання виконавчого напису нотаріуса, яким не було звернуто стягнення на майно боржника, а зобов'язано боржника передати майно - об'єкт фінансового лізингу ТОВ «Альфа-Лізинг Україна». За позицією третьої особи застосуванню у спірних відносинах підлягала ч.3 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», вимоги якої були дотриманні відповідачем під час вирішення питання щодо відкриття виконавчого провадження.
У відзивах на апеляційну скаргу та заяву про приєднання до апеляційної скарги позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С. 11.11.2020 року вчинено виконавчий напис про вилучення у лізингоодержувача (боржника) - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , та передачу лізингодавцю (стягувачу) - ТОВ “Альфа-Лізинг Україна” об'єктів фінансового лізингу, а саме:
1) Комбайна зернозбирального New Holland ТС5.90, заводський № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 ;
2) Пристрою спостереження Teltonika FM B920;
3) Жниварки зернової New Holland 8P20VB, заводський №838160033, 2019 року випуску, що були передані в користування Лізингоодержувачу (Боржнику) на підставі Договору фінансового лізингу №162-ЗП-МСБ-Ф-074 від 24.06.2019 року та підлягають поверненню Лізингодавцю (Стягувачу). Загальна залишкова вартість Об'єктів фінансового лізингу становить 1554515,97 грн. (а.с.39).
Вказаний виконавчий документ 11.11.2020 року пред'явлений стягувачем ТОВ “Альфа-Лізинг Україна” для виконання до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кісельової В.В. разом із заявою, в якій стягувач повідомив, що об'єкти лізингу зареєстровані в місті Києві (а.с.37-38).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кісельовою В.В. від 11.11.2020 відкрито виконавче провадження №63594509 із виконання виконавчого напису №7013, виданого 11.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С. про вилучення у лізингоодержувача (боржника) - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , та передачу лізингодавцю (стягувачу) - ТОВ “Альфа-Лізинг Україна” об'єктів фінансового лізингу (а.с.50-51).
11.11.2020 у виконавчому провадженні №63594509 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кісельовою В.В. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 155451,60 грн. (а.с.53-54).
11.11.2020 у виконавчому провадженні №63594509 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кісельовою В.В. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 500,00 грн. (а.с.155-56).
Не погодившись з вказаними постанови приватного виконавця, позивача звернулася до суду з позовом.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Так, з огляду на положення Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов'язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або виходячи з місцезнаходження майна боржника.
Як зазначено вище, підставою для задоволення позову стало те, що позивач (боржник) не проживає, а майно боржника не знаходиться у межах виконавчого округу, де здійснює свою діяльність відповідач.
Той факт, що позивач не проживає/перебуває у межах вказаного виконавчого округу, учасниками справи не заперечується.
В той же час, за позицією відповідача, на дату відкриття виконавчого провадження йому було надано інформацію та її документальне підтвердження того, що майно боржника, яке зазначено у виконавчому документі, має зареєстроване місце знаходження на території міста Києва, у зв'язку з чим він мав право на прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження.
Наявність такої інформації відповідач пов'язує з технічними паспортами на рухоме майно Комбайна зернозбирального New Holland ТС5.90, Жниварки зернової New Holland 8P20VB, яке зазначено у виконавчому напису нотаріуса. При цьому, із вказаних технічних паспортів, як зазначає відповідач, вбачається, що місцезнаходження (реєстрація) транспортних засобів є м.Київ пр..Героїв Сталінграду. 25-б.
З такими аргументами відповідача погодитися не можливо, оскільки в технічних паспортах (реєстраційних документах), на які посилався відповідач, зазначається не місце знаходження транспортних засобів, а місце проживання/знаходження (реєстрації) особи (фізичної чи юридичної) за якими такий транспортний засіб зареєстрований (п.24 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07 вересня 1998 року №1388).
Отже, вказані аргументи відповідача судом апеляційної інстанції, як підстава для скасування рішення суду першої інстанції, до уваги не приймаються.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, відповідачем не було надано доказів фактичного знаходження майна, відносно якого вчинено виконавчий напис, у межах виконавчого округу, де здійснює свою діяльність відповідач.
Щодо аргументів третьої особи, яка приєдналася до апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
У свою чергу, ч.3 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.
Посилаючись на вказані норми права, третя особа вказує на те, що місце виконання рішення залежить від встановленого законом порядку виконання рішення.
Обгрунтовуючи свою позицію третя особа вказує на те, що у спірному випадку виконавчим документом (виконавчий напис нотаріуса) не було звернуто стягнення на майно боржника, а було зобов'язано боржника вчинити певні дії, а саме: передати лізингодавцю (стягувачу) - ТОВ «Альфа-Лізинг Україна», місцезнаходження якого є: м.Київ пр.-т Степана Бандери,9, об'єкти фінансового лізингу, що були передані в користування лізингоодержувачу (боржнику) на підставі Договору фінансового лізингу №162-ЗП-МСБ-Ф-074 від 24.06.2019 та підлягають поверненню лізингодавцю (стягувачу).
З цих підстав, вказуючи на те, що оскільки виконавчим документом було зобов'язано боржника вчинити певні дії, то місце виконання рішення повинно визначатися виходячи із положень ч.3 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження». А оскільки лізингове майно повинно бути передано лізингодавцю (стягувачу) - ТОВ «Альфа-Лізинг Україна», місцезнаходження якого є: м.Київ пр.-т Степана Бандери,9, то відповідачем правомірно було відкрито виконавче провадження з урахуванням правил щодо визначення місця виконання рішення.
Надаючи оцінку такій позиції третьої особи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що така позиція третьої особи не узгоджується як з положеннями Закону України «Про виконавче провадження» так не узгоджується і з фактичними обставинами справи.
Так, виходячи з положень Закону України «Про виконавче провадження», то частиною 2 статті 24 Закону врегульовано місце прийняття виконавчого документу, а частина 3 статті 24 Закону визначає місце виконання рішень, які зобов'язують боржника вчинити певні дії. У свою чергу, «місце прийняття виконавчих документів» та «місце виконання рішень» є різними правовими категоріями.
Отже, аргументи третьої особи про те, що вирішуючи питання щодо відкриття виконавчого провадження приватний виконавець правильно виходив з положень ч.3 ст.24 Закону, без застосування положень ч.2 ст.24 Закону, є необґрунтованими.
Що стосується фактичних обставин справи, то виконавчим написом нотаріуса не було зобов'язано боржника вчинити будь-які дії. Виконавчий напис вчинено про вилучення у боржника об'єктів фінансового лізингу та передачі їх лізингодавцю (стягувачу) - ТОВ «Альфа-Лізинг Україна».
Отже, аргументи третьої особи про те, що місце виконання рішення, у спірному випадку, слід визначати виходячи з положень ч.3 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», є безпідставними.
Таким чином, дослідивши аргументи відповідача та третьої особи, з якими вони пов'язують необгрунтованість та незаконність рішення суду, приймаючи до уваги те, що встановлені у цій справі обставини справи свідчать про те, що на час відкриття виконавчого провадження позивач (боржник) не проживав, а майно боржника не знаходилося у межах виконавчого округу, де здійснює свою діяльність відповідач, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кісельової Віталіни Володимирівни, до якої приєдналося Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Лізинг Україна», залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі №340/5488/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у строки, визначені ст. 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 15.04.2021р.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк