79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
м. Львів
11.05.2010 р. № 2а-2439/10/1370
о 15 год., 10 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.
секретар судового засідання Черній Ю.Л.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-2439/10/1370
за позовом Приватного підприємства «Юридично -консалтингова компанія «КОДЕКС», представник -Яковлєв Ю.О. (довіреність від 26.04.2010 року)
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, представник -Кармелюк Т.Б. (довіреність № 233/0/10-008 від 20.10.2008 року)
про скасування податкового повідомлення -рішення від 02.03.2010 року № 0000991510/0
Позивач -Приватне підприємство «Юридично -консалтингова компанія «Кодекс»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення рішення № 0000991510/0 від 02.03.2010 року.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що податкове повідомленням - рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова № 0000991510/0 від 02.03.2010 року підлягає скасуванню, оскільки відповідачем 20.01.2010 року відмовлено в прийомі звітності, у зв'язку з чим звітність відправлена поштою.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити повністю.
Позиція відповідача викладена в заперечені, у якому відповідач просить суд в задоволені позовних вимог відмовити повністю з підстав, що аргументи наведені в позовній заяві не спростовують наявності порушення зафіксованого ДПІ у Шевченківському районі м. Львова в акті перевірки
Представник відповідача в судовому засіданні заперечення на позовні вимоги підтримав, просив суд в позовних вимогах відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні фактичні обставини:
11.01.2010 року позивачем складено та підписано розрахунок сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за IV квартал 2009 року.
20.01.2010 року згідно квитанції рекомендованого відправлення, позивачем розрахунок сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за IV квартал 2009 року надісланий до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова
22.01.2010 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова за вхідним № 906 отримано розрахунок сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за IV квартал 2009 року позивача, із штампом відповідача 25.01.2010 року.
Оригінали вказаних доказів оглянуто судом.
02.03.2010 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова складено акт № 24/15-1 про порушення податкового законодавства, на предмет порушення терміну подачі податкової звітності позивачем, яким встановлено порушення п. 4 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», а саме, позивачем несвоєчасно подано розрахунок сплати єдиного податку за IV квартал 2009 року, граничний строк подання якого 19.01.2010 року, дата фактичного подання 25.01.2010 року.
02.03.2010 року, на підставі акту перевірки № 24/15-1 від 02.03.2010 року, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, прийнято податкове повідомлення -рішення № 0000991510/0, згідно якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, за платежем -єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб в розмірі 170,00, у тому числі, за основним платежем -0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -170,00 грн.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», № 2181 від 21.12.2000 року із змінами і доповненнями, Указом Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»№ 727/98 від 03.07.1998 року із змінами і доповненнями, КАС України.
Згідно ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 4 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.
Згідно п.п. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.
Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.
Згідно п.п. 4.1.4., п. 4.1 ст. 4 цього ж Закону України, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно п.п. 4.1.7., п. 4.1. ст. 4 цього ж Закону, платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно
з підпунктом 4.1.4 цього ж пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.
Згідно п.п. «а»п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 цього ж Закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.
Згідно п.п. 17.1.1., п. 17.1., ст. 17 цього ж Закону, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Судом не приймаються до уваги твердження позивача про подання звітності в останній день строку, оскільки розрахунок сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за IV квартал 2009 року позивачем надіслано до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова по пошті лише 20.01.2010 року, що підтверджується квитанцією, тобто з порушенням вказаних вимог законодавства.
Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Твердження позивача щодо неприйняття податкової звітності не підтверджується заявою на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складеною у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. Позивачем не оскаржено такі дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.
Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем не зроблено.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, з врахуванням ст. 162 КАС України, податкове повідомлення -рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова за № 0000991510/0 від 02.03.2010 року, згідно якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, за платежем -єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб в розмірі 170,00, у тому числі, за основним платежем -0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -170,00 грн. не є протиправним і не підлягає скасуванню, оскільки судом не встановлено порушення позивачем вимог п.п. «а» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 4 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», щодо порушення строків подачі розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за IV квартал 2009 року.
Правила ст. 94 КАС України про розподіл судових витрат не застосовується.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 17.05.2010 року.
Суддя Гавдик З.В.