ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
12 квітня 2021 року м. Київ № 640/9672/21
Суддя Окружного адміністративного суду м.Києва Смолій І.В., розглянувши клопотання позивача у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві до Відкритого акціонерного товариства «Редукторний завод» про стягнення заборгованості,
встановив:
До Окружного адміністративного суду м.Києва звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (надалі також - позивач) з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Редукторний завод» про стягнення заборгованості.
Позивачем разом з позовом подано клопотання в якому просить звільнити від сплати судового збору.
Згідно ч.2 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України, ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
При цьому, особа, звернувшись із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази.
Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
У той же час представником позивача не надано жодного належного та допустимого доказу, який би доводив зазначений ним майновий стан підприємства та неможливість сплати судового збору під час подачі позову.
Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд звертає увагу на той факт, що відстрочення сплати судового збору не звільняє позивача від здійснення витрат на його відшкодування за наслідками розгляду справи у випадку відмови від задоволення позову.
Також, суд звертає увагу, що згідно зі ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З указаного вбачається, що позивач не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" установлений у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2 270,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості яка підлягає стягненню становить 158093,41грн., отже сума судового збору, яка підлягає сплаті становить 2371,48грн.
Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема документа про сплату судового збору в розмірі 2371,48грн.
При таких обставинах позовна заява повинна бути залишена без руху, а позивачеві наданий термін для усунення недоліків.
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання через канцелярію суду супровідним листом з посиланням на реквізити даної ухвали адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 133, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити Головному управління Пенсійного фонду України в м.Києві в задоволенні заяви про звільнення сплати судового збору.
Залишити позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви у п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали.
Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала, відповідно до змісту частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Смолій