15 квітня 2021 року Чернігів Справа № 620/3382/21
Чернігівський окружний адміністративний суд:
під головуванням судді Соломко І.І.,
за участю секретаря Пархомчука Д.А.,
від позивача Горенська О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Головного управління Пенсійний фонду України в Чернігівській області (далі також - ГУ ПФУ, позивач) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі також - Управління, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , третя особа), про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн від 19.03.2021 у виконавчому провадження № 63093530.
Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначив, що оскільки рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 у справі №620/297/19 виконано позивачем у повному обсязі, у відповідача були відсутні підстави для винесення постанови про накладення штрафу на боржника в сумі 5100,00 грн.
Ухвалою суду від 06.04.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами розгляду окремої категорії термінових адміністративних справ.
Відповідач подав відзив, в якому позов не визнає та зазначив, що виконавець здійснює заходи для своєчасного і в повному обсязі рішення суду. Рішення суду у справі 620/297/19 позивачем не виконано, тому постанову про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн винесено з додержанням вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.04.2021 закрито підготовче провадження справу призначено до судового розгляду на 15.04.2021.
Представник позивача в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги та просить задовольнити позов в повному обсязі з доводів, наведених у позові.
Від відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
15.04.2021 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, здійснено заміну неналежного відповідача - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на належного - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми)
Дослідивши матеріали справи суд встановив таке.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 у справі № 620/297/19 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області врахувати додаткову вислугу років від часу призову ОСОБА_1 на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення в календарному обчисленні 1 рік 03 місяці 08 днів, в пільговому обчисленні 1 рік 10 місяців 08 днів.
На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебуває виконавче провадження № 63093530 з виконання вказаного рішення суду.
Так, 21.09.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63093530 та надано боржнику строк для виконання 10 робочих днів.
19.03.2021 державним виконавцем складений акт про невиконання боржником рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 у справі № 620/297/19 та винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Зазначені обставини слугували підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частиною другою статті 63 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Також обов'язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб'єктами наділеними владними повноваженнями, покладається Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції" від 17.07.1997. Отже, її положення є обов'язковими для виконання Україною.
Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься і Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Відтак, рішення суду, яке набрало законної сили, повинно бути виконане, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не беруться. У протилежному випадку, матиме місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини.
Відповідно до змісту позову, ГУ ПФУ в Чернігівській області вважає, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 у справі № 620/297/19 ним виконано у повному обсязі, про що відповідача повідомлено листом від 05.10.2020 № 2500-0325-8/38300. До листа надано копію розрахунку вислуги років військовослужбовця сержанта ОСОБА_1 , наданого Чернігівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки № 836 від 04.07.2018 та розрахунку УМВС в Чернігівській області від 26.05.2000.
Водночас суд зазначає, що пунктом 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі по тексту - Порядок №22-1) визначено, що орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови.
Тобто, наведеною нормою встановлено певні обов'язки, зокрема, органи Пенсійного фонду України повинні винести відповідне рішення у тому числі щодо перерахунку пенсії, видати або направити відповідне повідомлення адміністрації підприємства, установи, організації або особі.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Крім того, відповідно до частини другої статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Проте позивачем не надано копії відповідного рішення (розпорядження) про проведення відповідного перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 у справі № 620/297/19, що дозволяє суду зробити висновок, що таке рішення взагалі позивачем не виносилось.
При цьому суд відхиляє посилання позивача на копії розрахунків вислуги років ОСОБА_1 № 836 від 04.07.2018 та від 26.05.2000, додані до листа від 05.10.2020 № 2500-0325-8/38300 на підтвердження виконання рішення суду у справі № 620/297/19, оскільки у цих розрахунках значиться різна дата народження ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що унеможливлює ідентифікувати особу і, відповідно, перевірити обставини справи.
Інші докази позивачем суду не надано.
Вказані обставини свідчать, що позивачем не виконано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.04.20219 у справі № 620/297/19 в спосіб, встановлений у цьому рішенні, тому оскаржувана постанова є правомірною.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, суд встановив, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваної постанови, тому з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку статей 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вул.П'ятницька, 83а,м.Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 21390940.
Відповідач: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) просп.Миру, 43,м.Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 43316700.
Третя особа: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 15 квітня 2021 року.
Суддя І.І. Соломко