Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
07 квітня 2021 року № 520/528/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бабаєва А.І.,
за участі:
секретаря судового засідання Муравської І.Ю.,
представника позивача Артюх Ю.В.,
представника відповідача Саблукова Д.Є.,
представника відповідача Гужовської О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство "Форсаж" до відокремленого підрозділу Державної податкової служби України Головне управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство "Форсаж" звернлось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 19.10.2018 року № 00005211307, від 19.10.2018 року № 00005221307, від 19.10.2018 року № 00004001403, від 19.10.2018 року № 00004011403, від 04.01.2019 року № 00000051403, від 04.01.2019 року № 00000041403 в частині донарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 798840,59 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 199710,15 грн., які винесені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство "Форсаж".
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2097 року по справі №520/528/19 аміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство "Форсаж" до Головного управління ДФС у Харківській області задоволено в повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 19.10.2018 року № 00005211307, від 19.10.2018 року № 00005221307, від 19.10.2018 року № 00004001403, від 19.10.2018 року № 00004011403, від 04.01.2019 року № 00000051403, від 04.01.2019 року № 00000041403 в частині донарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 798840,59 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 199710,15 грн., які винесені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство "Форсаж" стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство "Форсаж" (пров. Каплунівський, буд. 14,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 33480844) витрати по оплаті судового збору у розмірі 15297,81 грн.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на рішення ХОАС від 10.04.2019 повернуто скаржнику. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2019 року по справі № 520/528/19 залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 02.11.2020 Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Харківській області, задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 520/528/19 скасовано в частині задоволених позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 4 січня 2019 року № 00000041403, № 00000051403, а також в частині здійсненого розподілу судових витрат, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 520/528/19 в частині задоволених позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 19 жовтня 2018 року № 00005211307, № 00005221307, № 00004001403 залишено без змін.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 року адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство "Форсаж" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - прийняти до розгляду в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 4 січня 2019 року № 00000041403, № 00000051403 прийнято до розгляду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 року замінено відповідача по адміністративній справі № 520/528/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство "Форсаж" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень на належного відповідача Головне управління Державної податкової служби у Харківській області.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 року замінено відповідача Головне управління Державної податкової служби у Харківській області по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство "Форсаж" до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень на правонаступника відокремлений підрозділ Державної податкової служби України Головне управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 року провадження у справі №520/528/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство "Форсаж" до відокремленого підрозділу Державної податкової служби України Головне управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень в частині позовних вимог про оскарження податкового повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 04.01.2019 року №00000051403 щодо донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 804,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 201,00 грн. закрито.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначено, що податкове повідомлення - рішення від 04.01.2019 року № 00000041403 в частині донарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 798840,59 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 199710,15 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
В судове засідання представник позивача прибув, позов підтримав та просив його задовольнити.
В судове засідання представники відповідача прибули, проти позову заперечували та просили відмовити в його задоволенні.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області на підставі наказу від 25.07.2018 року №5356 з повідомленням від 25.07.2018 року №714 було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ВКП "Форсаж" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, валютного - за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 30.06.2018.
За результатами проведеної перевірки було складено акт від 28.09.2018 № 4065/20-40-14-03-07/33480844.
Висновками зазначеного акту перевірки встановлено, зокрема, наступні порушення позивачем:
- п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, ст. 137, п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України, п. 3 П(С)БО №1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затвердженого наказом Мінфіну України від 07.02.2013 №73, п. 15 П(С)БО №15 “Дохід”, затвердженого наказом Мінфіну України від 29.11.1999 №290, п. 5 П(С)БО №11 “Зобов'язання”, затвердженого наказом Мінфіну України від 31.01.2000 №20, Національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку “Витрати” П(С)БО 16, затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.1999 №318, п. 4, 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість”, затвердженого наказом Мінфіну України від 08.10.1999 №237, ст. 1, п. 2 ст. 3, ст. 4 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Наказу Мінфіну України від 24.05.1995 №88 “Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку” на загальну суму 5864673 грн., у тому числі: на суму 792614 грн. за 1 півріччя 2018 року, в результаті не включення до складу інших операційних доходів суми безнадійної кредиторської заборгованості по вищевказаним контрагентам-постачальникам, за якою минув строк позовної давності та такою, що не підлягає погашенню; на суму 1308675 грн., в результаті завищення суми витрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку, без доведення реальності факту отримання товарів від постачальників ПКВП “Промкомплект”, ТОВ фірма “Харківагроснаб”, ТОВ “Агрокомпостач-2016”; на різниці, які виникають відповідно до п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України, у сумі 3763384 грн. за 1 півріччя 2018 року; що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1055641 грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 29933 грн., за 1 квартал 2016 року у сумі 5146 грн., за 2 квартал 2016 року у сумі 90772 грн., за 1 квартал 2017 року у сумі 109710 грн., за 1 півріччя 2018 року в сумі 820080 грн.;
- п. 44.1 ст. 44, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємство занизило податок на додану вартість всього в загальній сумі 262539 грн., у тому числі за березень 2015 року - 1500 грн., за травень 2015 року - 750 грн., за липень 2015 року - 1000 грн., за серпень 2015 року - 450 грн., за вересень 2015 року - 9333 грн., за лютий 2016 року - 25944 грн., за квітень 2016 року - 100858 грн., за лютий 2017 року - 120787 грн., за березень 2017 року - 1917 грн., та зменшення “Суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду” (ряд. 21 Декларації) в сумі 6502 грн. за серпень 2018 року;
- п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266, п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємство не нарахувало податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки всього в сумі 9062,82 грн., в тому числі за 1 квартал 2018 року в сумі 4531,41 грн., за 2 квартал 2018 року в сумі 4531,41 грн.;
- п.п. б, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого не повідомлено податкову інспекцію про доходи, отримані фізичними особами, як додаткове благо у 2 кварталі 2016 року, у 2, 4 кварталі 2017 року, у 2 кварталі 2018 року, визначеному у порядку, встановленому п. 170.1 Податкового кодексу України (п.п. 164.2.17 Податкового кодексу України);
- п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся, на суму 1173,92 грн.;
- ст. 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, підприємством у лютому 2018 року занижено суму нарахування єдиного внеску на суми заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок, на 737,07 грн., яку було самостійно відкориговано платником у березні 2018 року;
- ст. 16-1 Підрозділу 10 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з військового збору при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся, на суму 97,82 грн.
19.10.2018 року ГУ ДФС у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення:
- № 00005211307 про нарахування ТОВ "ВКП "Форсаж" грошових зобов'язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1173,92 грн., штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 964,57 грн. та пені в розмірі 159,91 грн.;
- № 00005221307 про нарахування ТОВ "ВКП "Форсаж" грошових зобов'язань зі сплати військового збору в розмірі 97,83 грн., штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 57,88 грн. та пені в розмірі 13,32 грн.;
- № 00004001403 про нарахування ТОВ "ВКП "Форсаж" грошових зобов'язань зі сплати податку на нерухоме майно в розмірі 9062,82 грн., штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2265,71 грн.;
- № 00004011403 про зменшення ТОВ "ВКП "Форсаж" суми від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 6502,00 грн.;
- № 00003971403 про нарахування ТОВ "ВКП "Форсаж" грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 1055461,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 256427,00 грн.;
- № 00003981403 про нарахування ТОВ "ВКП "Форсаж" грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 259289,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 64822,25 грн. (т. 1 а.с. 139-146).
За результатами адміністративного оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень ДФС України було прийнято рішення про розгляд скарги №42250/6/99-99-11-04-01-25 від 29.12.2018 року (т. 1 а.с. 147-162), яким, зокрема, були скасовані податкові повідомлення - рішення від 19.10.2018 року №00003971403, №00003981403 в частині визначення податкових зобов'язань та зменшення від'ємного значення податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПКВП “Промкомплект”, ТОВ фірма “Харківагроснаб”, ТОВ “Агрокомпостач-2016” та застосування штрафних санкцій у відповідному розмірі.
На підставі вказаного рішення ДФС України, 04.01.2019 року ГУ ДФС у Харківській області були винесені податкові повідомлення - рішення:
- № 00000041403 про нарахування ТОВ "ВКП "Форсаж" грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 820080,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 205020,00 грн.;
- № 00000051403 про нарахування ТОВ "ВКП "Форсаж" грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 804,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 201,00 грн. (т. 1 а.с. 163-166).
Позивач, вважаючи податкове повідомлення - рішення від 04.01.2019 року № 00000041403 в частині донарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 798840,59 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 199710,15 грн., просить суд скасувати вказане рішення.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (в редакції чинній на момент проведення перевірки) об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з пунктами 44.1 і 44.2 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій). Відповідно до пункту 7 цього Положення до складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства. Пункт 21 Положення встановлює, що дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню. Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.
Відповідно до пункту 5 П(С)БО № 11 “Зобов'язання”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20, зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291, на рахунку 71 "Інший операційний дохід" ведеться узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). До інших операційних доходів відносяться, зокрема: доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності.
Відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.
Отже, в розумінні Податкового кодексу України безнадійна заборгованість, у тому числі кредиторська, трактується, зокрема, як заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Відповідно до частини першої статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За загальним правилом, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша ст.261 Цивільного кодексу України).
Частиною 5 вказаної статті визначено, що за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Відповідно до положень статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
На момент проведення перевірки, на думку контролюючого органу, ТОВ "ВКП "Форсаж" мало в наявності непогашену кредиторську заборгованість перед контрагентами-постачальниками, перелік яких наведено в акті перевірки (т. 1 а.с. 30-33), які або було ліквідовані у встановленому порядку, або по відношенню до якої сплив строк позовної давності, в загальному розмірі 1557055,54 грн., з них заборгованість у сумі 764440,57 грн. відображена у акті перевірки №112/20-40-14-01-07/33480844 від 14.03.2016 року. Таким чином, контролюючим органом визначено, що залишок протермінованої кредиторської заборгованості по рахунку 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” станом на 30.06.2018 року складає 792614,48 грн.
Позивач пояснив, що висновки відповідача по частині кредиторської заборгованості в розмірі 117996,71 грн. є вірними, а в іншій частині - в розмірі 674617,29 грн. спростовуються документами, які були додані до позовної заяви.
З огляду на викладені позивачем обставини, він оскаржує податкове повідомлення - рішення від 04.01.2019 року № 00000041403 частково.
Щодо контрагентів в межах позовних вимог, які були відображені в акті перевірки позивача, строк позовної давності або переривався, або заборгованість перед ними була погашена, а саме:
- ОСОБА_1 - заборгованість погашена, що підтверджується банківською випискою (т. 1 а.с. 167);
- СПДФО ОСОБА_2 - заборгованість погашена, що підтверджується банківською випискою (т. 1 а.с. 167);
- ТОВ Агродилер - заборгованість погашена зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 30.06.2016 року (т. 1 а.с. 170);
- СПДФО ОСОБА_3 - з боку ТОВ "ВКП "Форсаж" 11.05.2016 року наданий гарантійний лист на погашення заборгованості (т. 1 а.с. 169), строк позовної давності був перерваний та почав свій перебіг знову;
- СПДФО ОСОБА_4 - з боку ТОВ "ВКП "Форсаж" 08.06.2016 року наданий гарантійний лист на погашення заборгованості, строк позовної давності був перерваний та почав свій перебіг знову (т. 1 а.с. 168).
Таким чином, сплив строку позовної давності у взаємовідносинах між ТОВ "ВКП "Форсаж" та його контрагентів: ОСОБА_1 , СПДФО ОСОБА_2 , ТОВ Агродилер, СПДФО ОСОБА_3 , СПДФО ОСОБА_4 спростовується наявними в матеріалах справи доказами.
Крім того, згідно висновків контролюючого органу в акті перевірки (таблиця на стор. 15-18 Акта перевірки) СПДФО ОСОБА_5 є припиненим.
За змістом підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України не передбачено визнання заборгованості безнадійною в тому випадку, якщо припиняється фізична особа-підприємець, а тільки в випадку припинення юридичної особи. При цьому, по відношенню до фізичної особи-підприємця, як фізичної особи заборгованість буде визнана безнадійною тільки в випадку її смерті.
Таким чином, заборгованість по відношенню до СПДФО ОСОБА_4 була визнана контролюючим органом безнадійною, в зв'язку з його припиненням, протиправно.
Щодо заборгованості перед ТОВ фірма «ВАП» на суму 1100,00 грн., ТОВ «КОМОС» на суму 1350,00 грн., ТОВ «АВТЕК-Київ» на суму 2020,42 грн. строк позовної давності переривався в 2016 році внаслідок направлення позивачем гарантійних листів №20/06 від 20.06.2016 року, №25/06 від 25.06.2016 року, №25/06 від 25.06.2016 року вказаним контрагентам щодо оплати вказаної суми заборгованості.
Таким чином, на момент проведення перевірки строк позовної давності по відношенню до вказаної заборгованості не сплив, тому вказана заборгованість була неправомірно визнана безнадійною.
Верховний Суд у постанові від 02.11.2020 року по даній справі прийшов до висновку, що не з'ясованим у цій справі залишилося питання, з якого моменту контролюючий орган вважає кредиторську заборгованість безнадійною, враховуючи наведені у таблиці дати виникнення заборгованості. Суди не встановили, що це за дата - граничний термін виконання зобов'язань чи дата визнання контролюючим органом заборгованості безнадійною. Як наслідок, не перевіреними залишилися висновки контролюючого органу, що встановлене порушення мало вплив на фінансовий результат до оподаткування саме за перше півріччя 2018 року, в той час як це має суттєве значення для правильного вирішення справи з урахуванням вимог пункту 102.1 статті 102 ПК України. Відповідно, від цього залежить, яка редакція нормативно-правових актів, зокрема Податкового кодексу України, регулює спірні правовідносини і підлягає застосуванню.
Судом у відповідача неодноразово витребовувалась інформація, а саме з якого моменту контролюючий орган вважає кредиторську заборгованість безнадійною, враховуючи наведені у таблиці дати виникнення заборгованості та що це за дата - граничний термін виконання зобов'язань чи дата визнання контролюючим органом заборгованості безнадійною.
Проте, відповідачем не було надано до суду вказаної інформації.
Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено того, що встановлене порушення мало вплив на фінансовий результат до оподаткування саме за перше півріччя 2018 року.
Крім того, в акті перевірки (стор. 33-45) податковий орган дійшов висновку про заниження податку на прибуток за рахунок заниження різниць, а саме різниць на які збільшується резерв сумнівних боргів на загальну суму 3763384,00 грн., що є порушенням п.п. 139.2.1. п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України, п.п. 4, 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.99 р. № 237.
Відповідно до підпункту 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО № 10 “Дебіторська заборгованість”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 № 237.
Відповідно до п. 5 ПСБО 10 дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.
Згідно з п. 4 ПСБО 10 чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів. Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.
Відповідач вважає, що дебіторська заборгованість за зобов'язаннями, за яким минув строк позовної давності підлягає включенню до резерву сумнівних боргів та на розмір такого резерву повинен збільшитись фінансовий результат до оподаткування і, як наслідок, розмір податку на прибуток підприємств.
Згідно п. 4 ПСБО 10 безнадійна дебіторська заборгованість - поточна” дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.
Отже, ПСБО 10 розрізняє сумнівний борг та безнадійну дебіторську заборгованість. Різниця між ними полягає в тому на суму сумнівного боргу створюється резерв сумнівних боргів, а на безнадійну дебіторську заборгованість - ні.
Як вбачається з п. 8 ПСБО 10, величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів: застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості; застосування коефіцієнта сумнівності.
За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.
Відповідно до п. 15 наказу позивача від 03.01.2018 року №1 «Про облікову політику» встановлено, що величина резерву сумнівної заборгованості визначати на підставі аналізу дебіторської заборгованості виходячи з платоспроможності дебіторів (т.7 а.с. 160-163).
Відтак, у позивача величина резерву сумнівної заборгованості повинна була визначатись за методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості.
В Акті перевірки (стор. 33-45) наведена таблиця з датами виникнення, на думку податкового органу, заборгованості від 2011 року до 2014 року. Тобто, станом на дату проведення перевірки - 2018 рік вказана заборгованість підпадала під ознаки безнадійної заборгованості за критерієм спливу строку позовної давності, а не сумнівної, як то визначено відповідачем.
Таким чином, в даному випадку відсутні правові підстави вважати наявними саме порушення передбачені підпунктом 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 ПК України.
Верховний Суд у постанові від 02.11.2020 року по даній справі прийшов до висновку, що не з'ясованим у цій справі залишилося питання, з якого моменту контролюючий орган вважає дебіторську заборгованість сумнівною, враховуючи наведені у таблиці дати виникнення заборгованості. Суди не встановили, що це за дата - граничний термін виконання зобов'язань чи дата визнання контролюючим органом заборгованості безнадійною. Відповідно, суди попередніх інстанцій не з'ясували, з чим саме контролюючий орган пов'язує порушення позивачем норм податкового законодавства: не створення резерву сумнівних боргів на суму дебіторської заборгованості, яка відповідала ознакам поточної чи списання позивачем цієї дебіторської заборгованості. Як наслідок, не перевіреними залишилися висновки перевіряючих осіб, що встановлене порушення мало вплив на фінансовий результат до оподаткування саме за перше півріччя 2018 року, в той час як це має суттєве значення для правильного вирішення справи з урахуванням вимог пункту 102.1 статті 102 ПК України. Відповідно, від цього залежить, яка редакція нормативно-правових актів, зокрема Податкового кодексу України, регулює спірні правовідносини і підлягає застосуванню.
Судом у відповідача неодноразово витребовувалась інформація, а саме з якого моменту контролюючий орган вважає дебіторську заборгованість сумнівною, враховуючи наведені у таблиці дати виникнення заборгованості, що це за дата - граничний термін виконання зобов'язань чи дата визнання контролюючим органом заборгованості безнадійною та з чим саме контролюючий орган пов'язує порушення позивачем норм податкового законодавства: не створення резерву сумнівних боргів на суму дебіторської заборгованості, яка відповідала ознакам поточної чи списання позивачем цієї дебіторської заборгованості.
Проте, відповідачем не було надано до суду вказаної інформації.
Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено того, що встановлене порушення мало вплив на фінансовий результат до оподаткування саме за перше півріччя 2018 року.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 04.01.2019 року № 00000041403 в частині донарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 798840,59 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 199710,15 грн., винесено контролюючим органом всупереч приписів чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство "Форсаж" (пров. Каплунівський, буд. 14, м. Харків, 61002) до відокремленого підрозділу Державної податкової служби України Головне управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.01.2019 року № 00000041403 в частині донарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 798840,59 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 199710,15 грн., яке винесено відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство "Форсаж".
Стягнути з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська пл., 8) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство "Форсаж" (код ЄДРПОУ 33480844, пров. Каплунівський, буд. 14, м. Харків, 61002) сплачений судовий збір в сумі 14978 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 26 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.
Повний текст рішення складено 15.04.2021 року.