Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
15 квітня 2021 р. справа № 520/18582/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради (просп. Гагаріна, буд. 7,м. Харків,61001) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 03196630) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- зобов'язати Управління соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплаченої суми.
Від представника відповідача - Шевченко С.М., через канцелярію суду, надійшло клопотання з проханням залишити без розгляду позовну заяву у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Ухвалами суду позовна заява була залишена без руху, надано строк для усунення недоліків.
Проте, в ході розгляду матеріалів справи судом встановлено, що наявні підстави для поновлення розгляду справи.
Суд зазначає, що предметом даної позовної заяви є нарахування та виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік, відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Обґрунтовуючи своє клопотання представник відповідача зазначив, що оскільки право у позивача на звернення до суду з адміністративним позовом виникло під час отримання виплати у розмірі, з яким він не погоджується, проте адміністративний позов поданий до суду лише 21.12.2020 року, а поважних причин пропуску строку позивачем не зазначено.
Суд не погоджується із такою позицією представника відповідача та зазначає, що статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (п. 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абз. 7 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, суд зазначає, що вирішальним для визначення строків звернення до адміністративного суду є встановлення факту, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі 826/5240/18.
Разом з цим, предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.
Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17.
Матеріалами справи встановлено, що позивач звернувся до суду із адміністративним позовом у грудні 2020 року та оспорює бездіяльність відповідача щодо невиплати йому грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплачених сум.
Слід зазначити, що спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення своїх прав позивач міг дізнатись при отриманні щорічної допомоги до 5 травня 2020 року.
Поряд з тим, судом не встановлено жодних обставин, які б свідчили про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом про отримання ним допомоги до 5 травня за 2020 рік.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 17-1 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
30 вересня 2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.
Аналогічну правову позицію щодо обрахунку строку звернення до суду висловлено Верховним Судом у постанові від 10.05.20218 у справі № 389/1042/17.
Суд зазначає, що сама по собі назва «виплата одноразової грошової допомоги до 5 травня», не дає підстави для висновку щодо відліку строку звернення до суду саме з 05.05.2020 року.
Крім того, відповідно до вимог ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Аналогічна норма закріплена також у ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" відповідно до якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.
Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на зазначене та враховуючи, що відповідна позовна заява подана до суду позивачем 26 листопада 2020 року, тобто в межах визначеного КАС України шестимісячного строку, суд зазначає про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.3 ст.80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про повторне витребування у відповідачів додаткових доказів по справі.
Керуючись положеннями статей 122, 123, 240, 243, 244, 294 КАС України, суд, -
Продовжити розгляд справи №520/18582/2020.
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Мар'єнко Л.М.