Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
08 квітня 2021 року № 520/19345/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Зоркіна Ю.В.
при секретарі судового засідання Пройдак С.М.
у присутності
представника позивача Нежельської О.С.
представника відповідача Моїсеєнко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКСИС-ГРУП" (вул. Танкопія, буд. 14/А, кв. 70,м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 37366235) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 43332958) про визнання протиправним та скасування рішення,-
установив
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/001416/2 від 31.07.2020; стягнути судові витрати.
Ухвалою від 04.01.2021 у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.
Протокольною ухвалою суду від 04.03.2021 продовжено строк підготовчого судового засідання на один місяць; протокольною ухвалою від 08.04.2021 закрито підготовче судове засідання та з урахуванням положень ч.7 ст.181 КАС України розпочато розгляд справи по суті.
В обґрунтування позову зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/001416/2 від 31.07.2020 є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/001416/2 від 31.07.2020 є законним та таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.
Заслухавши пояснення представників сторін дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.
30.07.2020 року подано до митного контролю та митного оформлення електронна митна декларація № UA807180/2020/003320 на товари «Шини пневматичні, шини гумові литі, камери для покришок с/г техніки. Виробник: Eastman Industries Ltd. Країна виробника: IN. Торгівельна марка: ADDO», який надійшов на адресу ТОВ «ТЕКСИС-ГРУП» за зовнішньоекономічним контрактом від 30.09.2015 №22/04 з EASTMAN INDUSTRIES LTD (Індія). У вказаній ЕМД митна вартість була визначена декларантом - за першим методом (за ціною договору) на рівні: товар №1 - 41,2143 дол. США за штуку (2,4589 дол. США за 1 кг товару), №2 - 2,2432 дол. США за 1 кг товару, №3 - 1,8510 дол. США за штуку (2,0199 дол. США за 1 кг товару).
Разом з митною декларацією декларантом були надані документи, зазначені в графі 44 вказаної ЕМД: пакувальний лист б/н від 09.06.2020; рахунок - фактура (інвойс) від 09.06.2020 №EXPIN000063/2021; коносамент від 23.06.2020 №600-95-2006-000; товарно-транспортна накладна від 29.07.2020 А№038653; сертифікат про походження товару форми А від 22.06.2020 № EI51016024-EI51016025; платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 07.02.2020 №27JBKLK2; платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 28.04.2020 №31JBKLK4; платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 22.06.2020 №35JBKLK6; платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 15.07.2020 №36JBKLK7; платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 17.07.2020 №37JBKLK7; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 28.07.2020 №UA00031256; документ, що підтверджує вартість перевезення, довідка про вартість перевезення від 28.07.2020 №SUIEV0004516; прайс-лист виробника від 09.06.2020; додаткова угода від 14.01.2020 №7; специфікація від 21.01.2020 №6; зовнішньоекономічний контракт від 30.09.2015 №22/04; договір про надання брокерських послуг від 15.09.2016 №15/09-7; договір про перевезення від 15.07.2020 №GRC-01183; лист від 12.02.2017 №12/02; опис товару від 09.06.2020.
31.07.2020 року відповідачем винесено рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №UA807000/2020/001416/2 від 31.07.2020 року, яким здійснено коригування митної вартості ввезеного позивачем товару за другорядним (резервним методом) у відповідності до статті 64 МК України вартість складає: товар №1( код УКТЗЕД 4011800000) - 3.00 дол. США кг: товар №2( код УКТЗЕД 4012902000) - 3.00 дол. США/кг; товар №3( код УКТЗЕД 4013900000) - 2.05 дол. США, що призвело до збільшення митної вартості товарів, імпортованих TOB «ТЕКС1С - ГРУП», на загальну суму 16 682.97 дол. США. саме: товару №1 код УКТЗЕД 4011800000 - на 4 276.99 дол. США , що становить 118 415,74 грн за офіційним курсом НБУ на дату прийняття рішення; товару№2 код УКТЗЕД 4012902000-на 12 397.25дол. США , що становить 343 238,94 грн за офіційним курсом НБУ на дату прийняття рішення; товару №3 код УКТЗЕД 4013900000 - на 8.73 дол. США , що становить 247.71 грн за офіційним курсом НБУ на дату прийняття рішення. Курс на дату прийняття рішення - 27,6867 грн/долар США, що призвело до збільшення розміру митних платежів на 147833.59 грн, з них митний збір -46198 та ПДВ , що сплачується при імпорті товару на митну територію України-101635.59 грн.
Прийняття Слобожанською митницею Державної митної служби України рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2020/001416 обґрунтовано невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, визначеним у главі 9 МК України в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також у зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також у зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст. 53 МК України; за основу взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься у ціновій базі ЄАІС про товари, митне оформлення яких вже здійснено за ЕМД №UA100320/2020/622773 від 08.07.2020, №UA100440/2020/62016 від 02.06.2020, №UA807170/2020/037665 від 28.07.2020
По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.
Положеннями ст.49, п.1 ч.1 ст.50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Цілі використання відомостей про митну вартість товарів. Відомості про митну вартість товарів в тому числі використовуються для нарахування митних платежів.
Частинами 1-3 ст.54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно приписів ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Приписами ч.6 ст.54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1-3 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні : а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Судовим розглядом встановлено, що позивачем визначено митну вартість товару за першим методом-ціною договору. Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), закріплено в статті 58 МК України.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
В судовому засіданні представник позивача зазначила, що враховуючи положення контракту № 24/04 від 30.09.2015р., умови поставки (FOB - морський порт Ченнаи, Індія), та положення ст. 58 МК України митна вартість імпортованого товару складалася з наступних складових: ціни, яка була сплачена за товар код УКТЗЕД 40118000 - 18974.00 дол. США; код УКТЗЕД 40118000 - 35768.30 дол. США; код УКТЗЕД 40118000 - 575,00 дол. США; витрати на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України - 1167.00 дол. США; витрати на страхування - 420 дол. США. Будь-які інші витрати у митну вартість оцінюваного товару не включалися.
В той же час із долучених до матеріалів справи документів та документів, наданих до митного оформлення, встановлено наявність розбіжностей в умовах поставки між контрактом та специфікацією, інвойсом, митною декларацією та коносаментом.
Так, позивачем в судовому засіданні з посиланням на додаткову угоду № 7 від 28.12.20219 до контракту № 22/04 від 30.09.2015 зазначено, що поставка здійснена на умовах FOB (продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту).
В той же час суд зауважує, що згідно п.2.7. контракту № 22/04 від 30.09.2015 право власності на товар переходить від продавця до покупця на умовах поставки CIF (тобто продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Однак, за умовами терміну CIF на продавця покладається також обов'язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати і ушкодження товару під час перевезення).
Пунктом 6 додаткової угоди №7 від 28.12.2019 до контракту №22/04 від 30.09.2015, яка надана суду та контролюючому органу при митному оформленні товару, визначено « Принять пункт 12.1 в следующей редакции: 2.1 Продавец должен доставить товар в морских контейнерах на условиях СIF - морской порт Одесса (Украина), в соответствии с международными правилами толкования торговых терминов Инкотермс-2010», тоді як у специфікації від 21.01.2020, інвойсі від 09.06.2020, коносаменті №600-95-2006-000 та ЕМД №UA807180/2020/003320 від 30.07.2020 умови поставки вказані FOB.
Суд також звертає увагу на те, що згідно наданого до митного контролю та митного оформлення договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 15.07.2019 №GRC-01183 послуги щодо кожного окремого перевезення надаються Експедитором на підставі укладеної Сторонами Заявки та/або Додаткової угоди (надалі - Заявка). За фактом надання послуг Сторони складають та підписують Акт приймання-передачі наданих послуг. Платежі здійснюються Замовником у національній валюті України згідно наданих Експедитором рахунків-фактур протягом 3 (трьох) календарних днів з дати виставлення відповідного рахунку-фактури.» (п.2.1.1-2.1.2, 6.2 Договору).
Також, ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Разом з цим разом з ЕМД №UA807180/2020/003320 від 30.07.2020 декларантом до Слобожанської митниці Держмитслужби надані наступні транспортні (перевізні) документи: коносамент від 23.06.2020 №600-95-2006-000; товарно-транспортна накладна від 29.07.2020 А№038653; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 28.07.2020 №UA00031256; документ, що підтверджує вартість перевезення, довідка про вартість перевезення від 28.07.2020 №SUIEV0004516; договір про перевезення від 15.07.2020 №GRC-01183.
Отже, до митного оформлення на підтвердження понесених транспортних витрат заявка та/або додаткова угода, акт приймання-передачі наданих послуг не подавались, хоча зазначені документи містять відомості про дійсну вартість послуги з перевезення товарів.
До матеріалів справи позивачем надано акт здачі-приймання робіт №10733 (SIEV0004516), лист ТОВ «ДСВ Логістика» від 27.07.2020 №0727 та заявка на організацію перевезення та експедирування вантажів від 09.06.2020, проте суд зазначає, що вказані документи підприємством до митного оформлення не надавалися, про що свідчить їх відсутність у гр. 44 декларації.
Згідно з частиною 4, 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту, іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту, іншого місця ввезення на митну територію України. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належного документального підтвердження вартості наданих транспортно-експедиційних послуг.
Як вже зазначалося вище, згідно пункту 1 частини 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснити контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Щодо обрання неналежного методу визначення митної вартості товару, як підстави задоволення позовних вимог, то суду зазначає наступне.
Частиною 1 ст.64 МК України визначено, що у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Kpім того, митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватись на раніше визнаних митними органами митних вартостях.
Підстави обрання другорядного (резервного) методу визначення митної вартості, джерела зазначені у графі 33 рішення про коригування митної вартості.
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовувався в зв'язку з вимогами статті 59 МК України, а саме: при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник.
Згідно вимог п.2.4 Методичних рекомендацій, під час порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари, виявлено, що в ціновій базі ЄАІС відсутні факти митних оформлень товарів того ж виробника, тобто не виконуються всі умови щодо ідентичності в розумінні МК України.
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовувався в зв'язку з вимогами статті 60 МК України, згідно з якою під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку».
Згідно з вимогами пункту 2.4 Методичних рекомендацій під час порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари, виявлено, що в ціновій базі ЄАІС відсутні факти митних оформлень товарів з такими ж торговими марками, тобто не виконуються всі умови щодо аналогічних товарів в розумінні МК України.
Митний Кодекс України для застосування до імпортованих товарів основного методу визначення митної вартості товарів ставить ряд вимог, недотримання яких має наслідком неможливість його використання декларантом. Зокрема, частинами другою, дев'ятою та двадцять першою статті 58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Розрахунки при визначенні митної вартості товарів за основним методом робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
Аналізуючи наведені норми права, зважаючи на наявність підстав вважати подані декларантом документи необ'єктивними і такими, що не підтверджують в повному обсязі складові митної вартості заявленого товару, колегія суддів доходить висновку про неможливість використання основного методу визначення митної вартості товару - за ціною договору, а тому й про вимушеність коригування Відповідачем заявленої митної вартості за другорядним методом згідно з положеннями статті 64 МК України.
Так, згідно заданих критеріїв пошуку, ЄАІС сформовано рівень цін по ЦБД, що підтверджується наданими разом з відзивом на позов витягами з ЄАІС про митні оформлення товарів у максимально наближений термін по за ЕМД №UA100320/2020/622773 від 08.07.2020, №UA100440/2020/62016 від 02.06.2020, №UA807170/2020/037665 від 28.07.2020.
Посилання позивача на різні умови поставки згідно правил Інкотермс, в даному випадку також не є слушним, оскільки відповідно до ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включались до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України (п.5 ч.10 ст.58 МК України).
Таким чином, для цілей визначення митної вартості товарів не має різниці сплачуються витрати на транспортування товарів продавцем чи покупцем, оскільки вони у будь-якому разі мають бути включені до складу митної вартості товару.
Отже, оскільки в ЄАІС відображаються відомості саме щодо митної вартості товарів, не мають значення розбіжності в умовах поставки, оскільки незалежно від таких умов витрати на транспортування товарів включені до складу митної вартості товару.
Відповідно до ч. 1-2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росі) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст. 72-78, 90 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,
вирішив
Адміністративний позов залишити без задоволення.
Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 19.04.2021 року на 09-30 год. у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за адресою: м.Харків, майдан Свободи, 6, зал № 10 та встановити строк позивачу для надання до суду доказів щодо розміру понесених ним судових витрат до 13.04.2021.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі рішення виготовлено 15.04.2021
Суддя Зоркіна Ю.В.