Справа № 420/5074/21
15 квітня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні в порядку ст. 287 КАС України справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65012, м.Одеса, вул. Канатна 83, код ЄДРПОУ 20987385) до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса: 65091, м.Одеса, вул. Разумовська, 37) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 10200 грн., -
01.04.2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 63165129 від 12.03.2021 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що покладені рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 року зобов'язання виконані пенсійним органом в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. При цьому, Управлінням забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не прийнято до уваги факт скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
05.04.2021 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.
12.04.2021 року позивач усунув недоліки, які стали підставою залишення позову без руху.
Ухвалою суду від 12.04.2021 року відкрито провадження у справі в порядку ст. 287 КАС України. Вказану ухвалу судом направлено засобами електронного зв'язку на офіційну електронну пошту відповідача.
15.04.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що боржником не виконано рішення суду яке набрало законної сили, а тому державним виконавцем правомірно прийнято постанову про накладення штрафу на пенсійний орган.
В судове засідання призначене на 15.04.2021 року сторони не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 року по справі №420/423/20 зобов'язано ГУ ПФУ здійснити з 01.01.2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з 90 % відповідних сум грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 та згідно довідки Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 05.03.2018 року №3.3/2270/Ярм та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 року із врахуванням раніше виплачених сум.
Судове рішення набрало законної сили 07.08.2020 року.
07.08.2020 року судом видано виконавчий лист №420/423/20.
Постановою від 06.10.2020 року відкрито виконавче провадження №63165129 з примусового виконання виконавчого листа №420/423/20.
Про виконання рішення суду ГУ ПФУ в межах повноважень повідомлено державного виконавця листом від 21.10.2020 року №1500-0424-5/80968, в якому зазначено, що ГУ ПФУ на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 по справі № 420/423/20, ОСОБА_1 26.05.2020 проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 01.01.2018 у розмірі 90% сум грошового забезпечення згідно довідки та з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року.
Нарахована доплата пенсії за період з 01.01.2018 по 25.05.2020 в сумі 48189,10 грн. підлягала виплаті згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1. Надані копії розрахунків та звернуто увагу на те, що рішення було виконано до відкриття виконавчого провадження. Також повідомлено про відсутність фінансування органів Пенсійного фонду та виплату нарахованої доплати після виділення коштів управлінню.
24.12.2020 року відповідачем прийнята постанова ВН №63165129 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. на ГУ ПФУ за невиконання без поважних причин рішення суду.
12.03.2021 року відповідачем прийнята постанова ВН №63165129 про накладення штрафу у розмірі 10200грн на ГУ ПФУ за повторне невиконання без поважних причин рішення суду.
Згідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За правилами ст.. 5 Закону№1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» та п.6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції від 02.02.2012 р. № 512/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За правилами ч. 1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно із пунктом першим частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
У відповідності до частини 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Відповідно до частин другої і третьої статті 63 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Разом з тим, згідно статтею 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення статті 75 Закону № 1404-VIII, суд дійшов до висновку про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення). Така відповідальність за умови, що судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлена державним виконавцем.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова складена відповідачем на підставі, зокрема статті 75 Закону № 1404-VIII, тобто за повторне невиконання рішення боржником без поважних причин.
Разом з тим, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 року по справі №420/666/21, яке набрало законної сили 23.02.2021 року, адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови - задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову від 24.12.2020 року ВП №63165129 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
При цьому, судом у рішенні від 09.02.2021 року по справі №420/666/21 встановлено, що відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин. З цих мотивів суд дійшов до висновку про визнання протиправною та скасуванню постанови від 24.12.2020 року ВП №63165129.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За таких обставин, скасування рішенням суду від 09.02.2021 року по справі №420/666/21 постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 24.12.2020 року ВП №63165129 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн., виключає повторне невиконання боржником рішення без поважних причин.
На підставі встановлених судом обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 78, 90, 139, 161, 205, 255, 273, 287 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65012, м.Одеса, вул. Канатна 83, код ЄДРПОУ 20987385) до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса: 65091, м.Одеса, вул. Разумовська, 37) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 63165129 від 12.03.2021 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана відповідно до положень ч.6 ст.287 КАС України.
Суддя Токмілова Л.М.