Справа № 420/5810/21
14 квітня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області, які полягають у наданні ОСОБА_1 недостовірної публічної інформації та наданні неповної публічної інформації листом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 16 жовтня 2020 року № 1/921/зі/еп на отриманий цим органом запит ОСОБА_1 про отримання публічної інформації від 9 жовтня 2020 року;
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області надати ОСОБА_1 повну та достовірну витребувану ОСОБА_1 в цьому запиті про доступ до публічної інформації інформацію та відомості, а саме:
чи опрацьовувався Головним управлінням та/або підлеглими Головному управлінню органами, підрозділами, службовими особами Національної поліції, зокрема за дорученням Національної поліції України чи за інших підстав лист Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим (з дислокацією в м. Херсон) від 19 червня 2020 р. № 76/5/3-939нт, адресований Голові Національної поліції України, у якому ймовірно згадувався ОСОБА_1 , або нібито відомості, викладені у цьому листі № 76/5/3-939нт, якими були вжиті Головним управлінням як суб'єктом владних повноважень та підлеглими Головному управлінню органами, підрозділами, службовими особами Національної поліції за цим листом № 76/5/3-939нт заходи;
чи притягувався ОСОБА_1 Головним управлінням та/або підлеглими Головному управлінню органами, підрозділами, службовими особами Національної поліції станом на час відповіді на цей запит до будь-якої відповідальності з нібито обставин, описаних у листі Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим (з дислокацією в м. Херсон) від 19 червня 2020 р. №76/5/3-939нт, зокрема чи бралися у ОСОБА_1 письмові пояснення;
копії усіх документів, пов'язаних із опрацюванням Головним управлінням та/або підлеглими Головному управлінню органами, підрозділами, службовими особами Національної поліції як суб'єктами владних повноважень листа Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим (з дислокацією в м. Херсон) від 19 червня 2020 р. № 76/5/3-939нт;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, Одеська область, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 15-А) моральну шкоду, заподіяну ОСОБА_1 через незаконні дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень а саме Головного управління Національної поліції в Одеській області у розмірі 1700,00 (одної тисячі семисот) гривень.
встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в цій адміністративній справі та зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області у місячний строк з дня набрання рішення суду законної сили подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про його виконання;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, Одеська область, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 15-А) судові витрати, понесені ОСОБА_1 , зокрема у зв'язку зі сплатою судового збору у цій справі.
Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись із позовною заявою, суддя дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 161 КАС України в адміністративному позові зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Так, позивач просить суд, зокрема, визнати протиправними одночасно і дії і бездіяльність відповідача щодо надання йому неповної та недостовірної інформації.
В свою чергу, суд зазначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Дії суб'єкта владних повноважень, натомість, це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може виражатись, як приклад, у певних рішеннях, актах, листах тощо (тобто мати певне матеріальне вираження), які негативно впливають на права, свободи, інтереси фізичної чи юридичної особи.
Таким чином, вказана вимога є некоректною та сформульована не чітко, оскільки позивач просить суд прийняти рішення щодо кардинально різної поведінки відповідача відносно одного запиту та відповіді на нього.
Суддя зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
При цьому, слід зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.
Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.
В той же час, суддя зазначає, що відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Згідно з ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду уточнену позовну заяву із зазначенням обґрунтувань стосовно необхідності одночасного визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
На підтвердження підстав щодо звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, представники позивача посилаються на п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог позивача, який проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Разом з тим, предметом розгляду в даній справі є надання відповідачем відповіді на інформаційний запит позивача. Тобто суду належить розглянути адміністративну справу щодо оскарження дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Отже, поданий адміністративний позов, з урахуванням вимоги про стягнення моральної шкоди завданої позивачу протиправними на його думку діями та бездіяльністю відповідача, не є позовною заявою про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Тобто, законом чітко встановлені випадки, коли заявник звільняється від сплати судового збору або судовий збір не справляється, і вільне трактування Закону позивачем щодо несправляння судового збору за подання позовних заяв є помилковим.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ «Креуз проти Польщі», «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем адміністративного позову майнового характеру, встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», з 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить - 2270грн.
Відповідно до прохальної частини даного адміністративного позову, позивач заявив 2 вимоги немайнового характеру, а саме:
визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області, які полягають у наданні ОСОБА_1 недостовірної публічної інформації та наданні неповної публічної інформації листом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 16 жовтня 2020 року № 1/921/зі/еп на отриманий цим органом запит ОСОБА_1 про отримання публічної інформації від 9 жовтня 2020 року;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області, які полягають у наданні ОСОБА_1 недостовірної публічної інформації та наданні неповної публічної інформації листом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 16 жовтня 2020 року № 1/921/зі/еп на отриманий цим органом запит ОСОБА_1 про отримання публічної інформації від 9 жовтня 2020 року.
Також, позивачем заявлено похідну позовну вимогу зобов'язального характеру, а саме:
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області надати ОСОБА_1 повну та достовірну витребувану ОСОБА_1 в цьому запиті про доступ до публічної інформації інформацію та відомості.
Разом з тим, позивачем заявлено 1 вимогу майнового характеру про стягнення моральної шкоди у розмірі 1700,00 грн.
Отже, позивачем заявлено 2 вимоги немайнового характеру та 1 вимога майнового характеру.
З огляду на заявлені позивачем вимоги, за подання поданого адміністративного позову належить сплатити 2724,00 (908*3).
Таким чином, з урахуванням сплаченої позивачем суми судового збору в розмірі 908,00 грн, позивачу необхідно надати до суд докази сплати судового збору в розмірі 1816,00 грн або докази на підтвердження підстав щодо звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно зі ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином засвідчених доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також у разі необхідності надання уточненого адміністративного позову із зазначенням номеру та дати оскаржуваної відмови, з наданням її копій для відповідачів, доказів сплати судового збору в розмірі 1641,80 грн, або доказів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя
Адміністративний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 Головного управління Державної міграції служби України в Одеській області, Овідіопольського РВ ГУДМС України в Одеській області про визнання протиправної відмови та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Марин