справа №380/11120/20
14 квітня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в порядку письмового провадження заяву представника позивача про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 27.11.2020 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Галицької митниці Держмитслужби з вимогами: - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 16.11.2020 №UA209000/2020/600111/1; - визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.11.2020 №UA209220/2020/00734.
В судовому засіданні 31.03.2021 (до податку судових дебатів) представник ОСОБА_1 заявив клопотання про відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу (а.с.113) та зобов'язався надати детальний опис правничої допомоги адвоката та акт наданих послуг в межах строків, визначених статтею 139 КАС України з огляду на те, що його довіритель перебуває на самоізоляції через спалах інфекційного захворювання COVID-19 та лише після 31.03.2021 зможе підписати всі необхідні документи.
31.03.2021 суд розглянув справу по суті та оголосив скорочене рішення у справі №380/11120/20, відповідно до якого суд задовольнив повністю адміністративний позов ОСОБА_1 , а саме: - визнав протиправним та скасував рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/600111/1 від 16.11.2020 та рішення Галицької митниці Держмитслужби про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови №UA209220/2020/00734; суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 1681,60 грн. судових витрат у вигляді судового збору (а.с. 115-126).
06.04.2021 в канцелярію суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 про долучення доказів в підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та їх детальний опис; загальна вартість наданої правової допомоги становить 13000 грн. До заяви представник надав документи в підтвердження понесених ним витрат, а також докази скерування цього клопотання з додатками на адресу відповідача. В поданому клопотанні представник просить суд розгляд клопотання проводити без участі позивача та його представника (а.с. 128-131).
Відповідач, Галицька митниця Держмитслужби подала заперечення на заяву представника ОСОБА_1 про стягнення судових витрат, вважає розмір заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката (13000 грн.) значно завищений та неспівмірний зі складністю справи та обсягом виконаної роботи. Відповідач, зокрема, вважає, що зазначені обсяг в описі робіт не може вважатись видом правової допомоги, як от безпосереднє подання позовної заяви та доданих до неї документів до суду, узгодження підсудності тощо. Час витрачений адвокатом на складання позовної заяви - 5 годин не відповідає об'єму позовної заяви; посилається на те, що незначна тривалість судових засідань та заявлені витрати на правову допомогу за участь у цих засіданням не відповідають принципу співмірності відносно затраченого часу.
Відповідно до частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною другою цієї статті визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно приписів частин третьої, четвертої статті 143 КАС України сторона, яка з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
З огляду на наведені положення КАС України для розгляду заяви представника ОСОБА_1 про стягнення судових витрат суд призначив судове засідання на 14.04.2021. Учасники справи до суду не прибули, тому суд розглянув цю заяву в порядку письмового провадження та постановив додаткове рішення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу, суд керується такими положеннями:
відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною четвертою статті 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження підстав, факту понесення та розміру витрат, пов'язаних з розглядом справи, представник позивача надав суду належно копії таких документів (а.с. 129-131):
- договір про надання правової/правничої допомоги №23/11/20 від 23.11.2020, укладений адвокатом Ваврів В.Б. з Когут І.Г. Відповідно до п. 1.1 цього Адвокат приймає на себе доручення Клієнта про надання йому правової/правничої допомоги з приводу підготовки та подання позовної заяви до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, представництво інтересів Клієнта в Львівському окружному адміністративному суді під час підготовчого засідання та/або розгляду справи по суті , в тому числі в порядку спрощеного провадження, а Клієнт зобов'язується сплатити гонорар за дії Адвоката по наданню правової (правничої) допомоги. Пунктами 4.2 Договору передбачено, що гонорар Адвоката за 1 годину роботи складає 1500 грн.
- квитанції прибуткового касового ордера №23/11 від 23.11.2020, №28/12 від 28.12.2020 про прийняття від ОСОБА_1 п'ять тисяч гривень (кожна квитанція) на виконання договору про надання правової/правничої допомоги №23/11/20 від 23.11.2020;
- акт від 31.03.2021 на підтвердження факту надання правової (правничої) допомоги адвокатом за договором №23/11/20 від 23.11.2020, відповідно до якого гонорар адвоката складає 13000 грн., з яких Клієнтом проведено оплату в сумі 10000 грн, решти 3000 грн. підлягає оплаті протягом 10 днів з моменту підписання цього акта.
Суд проаналізував зміст представлених документів та дійшов висновку, що такі підтверджують факт понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.
Разом із тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом пропорційності, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу (документів), витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Оцінюючи характер наданої адвокатом Ваврів В.Б. правової допомоги відповідно до представлених документів суд враховує, що ця справа не є значної складності, підготовка професійним адвокатом позовної заяви, клопотань процесуального характеру по цій справі не потребує значного обсягу часу, при цьому таку послугу як от «подання позовної заяви в Львівський окружний адміністративний суд до суду» взагалі не можна вважати витратами на правничу допомогу. Тому суд дійшов висновку, що розмір витрат на правову допомогу, заявлений до відшкодування за рахунок відповідача, є завищеним та неспівмірним із складністю справи.
Суд враховує, що позивач вільний у виборі представника, місцезнаходженні такого представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. Суд вважає, що покладені на відповідача судові витрати повинні бути співмірними з сумою коштів, що сплачені у якості судового збору за розгляд цього спору професійним суддею. Підсумовуючи свої міркування суд вважає справедливим відшкодування відповідачу його судових витрат на правничу допомогу у сумі 3363,20 грн. (подвійний розмір суми судового збору, що підлягав сплаті за розгляд цієї справи судом).
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 143, 252, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (79000, Львівська область, місто Львів, вул. Костюшка, буд. 1; ідентифікаційний код 43348711) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3363 (три тисячі триста шістдесят три) гривні 20 коп.
Апеляційну скаргу на додаткове рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його підписання. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Москаль Р.М.