справа№ 380/5508/21
з питань звільнення від сплати судового збору
14 квітня 2021 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Брильовський Роман Михайлович, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицького відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанови,-
Встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Галицького відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України, у якій просить суд:
- скасувати постанову старшого державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) Грабової Т.М. від 18.03.2021 про стягнення виконавчого збору у сумі 35558, 87 грн. з ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 64851704;
- зупинити постанову старшого державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) Грабової Т.М. від 18.03.2021 про стягнення виконавчого збору у сумі 35558, 87 грн. з ОСОБА_1 до набрання сили судовим рішенням за результатами розгляду позову.
ОСОБА_1 у позовній заяві просив звільнити його від сплату судового збору, оскільки він працює помічником ректора Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та немає інших доходів, окрім заробітної плати. Проте відповідачем накладено арешт на кошти, які знаходяться на зарплатній та кредитній картках, що унеможливлює отримання заробітної плати.
Розглянувши вказане клопотання та матеріали справи, суд зазначає наступне.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Водночас, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".
При цьому, згідно із положеннями частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не надає привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, оскільки до матеріалів адміністративного позову не додано доказів за яких би суд міг оцінити майновий стан позивача.
Таким чином, за подачу даного адміністративного позову позивачам слід сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.
У зв'язку з наведеним, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 133, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Суддя Р.М. Брильовський