Іменем України
15 квітня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1116/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
09.03.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 15.10.2020 № 7934/2020 про відмову в перерахунку пенсії за заявою від 08.10.2020 на підставі довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній згідно довідок № 467-469 від 12.08.2019 на підставі ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового страхового стажу періоди роботи з 16.03.1992 по 22.03.1992 та з 23.03.1992 по 02.06.1992 на посаді підземного гірника з повним робочим днем під землею на «Шахті «Краснокутська» виробничого об'єднання «Донбасантрацит»; з 03.06.1992 по 19.07.1992 та з 20.07.1992 по 20.10.1992 на посаді підземного машиніста підземних установ з повним робочим днем під землею на «Шахті Краснокутська» виробничого об'єднання «Донбасантрацит»; з 21.10.1992 по 08.11.1992 на посаді підземного машиніста підземних установ з повним робочим днем під землею на «Шахті «Краснокутська» виробничого об'єднання «Донбасантрацит»; з 09.11.1992 по 27.12.1995 та з 16.03.1992 по 27.12.1995 на посаді підземного гірника з повним робочим днем під землею на «Шахті «Краснокутська» виробничого об'єднання «Донбасантрацит».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08.10.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058).
Для перерахунку пенсії позивач подав документи: заяву від 08.10.2020 № 7934; паспорт НОМЕР_1 ; картку платника податків НОМЕР_2 ; трудову книжку НОМЕР_3 від 27.08.1987; довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 467-469 від 12.08.2019, видані філією «Шахти «Краснокутська» державного унітарного підприємства, так званої, ЛНР «Центрвугілля».
Відповідачем прийнято рішення 15.10.2020 № 7934 про відмову в перерахунку пенсії з посиланням на неможливість перевірити відповідність наданих довідок первинним документам.
Відповідач позов не визнав, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 15.04.2021 подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. спр. 55-57).
В обґрунтування відзиву зазначено, що за період роботи з 16.03.1992 по 27.12.1995 позивач працював на «Шахті «Краснокутська» виробничого об'єднання «Донбасантрацит». Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 467-469 від 12.08.2019 надає філія «Шахти «Краснокутська» державного унітарного підприємства ЛНР «Центрвугілля».
Таким чином відсутні відомості про ліквідацію «Шахти «Краснокутська» виробничого об'єднання «Донбасантрацит» та статус філії «Шахти «Краснокутська» державного унітарного підприємства ЛНР «Центрвугілля». В даному випадку неможливо встановити факт повноважень філії щодо підтвердження роботи в шкідливих умовах.
Підприємство, на якому працював позивач на цей час розміщується на окупованій території за адресою: м. Красний Луч, смт. Софієвський (розпорядження Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014). У зв'язку з зазначеним витребувати будь-які додаткові документи з цих підприємств у управління відсутня можливість.
Перевірка довідок № 467-469 від 12.08.2019 на відповідність первинним документам на даний час неможлива, оскільки установа, яка надала довідку знаходиться на непідконтрольній українській владі території, що може призвести до надлишкової виплати державних коштів.
Крім того, взагалі невідомо, чи існує така установа, як філія «Шахти «Краснокутська» державного унітарного підприємства, так званої ЛНР «Центрвугілля».
Зарахувати до пільгового стажу період роботи з 16.03.1992 по 27.12.1995 на «Шахті «Краснокутська» виробничого об'єднання «Донбасантрацит» на підставі наданих довідок відсутні законні підстави.
На підставі статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прийнято рішення відмовити позивачу у перерахунку пенсії за заявою від 08.10.2020 на підставі довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 467-469 від 12.08.2019 за період з 16.03.1992 по 27.12.1995, у зв'язку з відсутністю законних підстав для здійснення перерахунку.
Ухвалою від 15.03.2021 позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 24).
Ухвалою від 23.03.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 31-32).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 , 08.10.2020 звернувся до відповідача із заявою за призначенням/перерахунку пенсії, зареєстрованою за № 7934, додавши до неї зазначені в розписці-повідомленні документи (арк. спр. 14-15, 50).
Рішенням «Про відмову в перерахунку пенсії» від 15.10.2020 № 7934/2020 ( ОСОБА_1 ) позивачу відмовлено у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (арк. спр. 19-21, 51-53).
Рішення мотивовано тим, що згідно довідки № 467 від 12.08.2019 період роботи з 16.03.1992 по 22.03.1992 та з 23.03.1992 по 02.06.1992 на посаді підземного гірника з повним робочим днем під землею на «Шахті «Краснокутська» виробничого об'єднання «Донбасантрацит» неможливо зарахувати до пільгового стажу, оскільки Постанова Кабінету Міністрів України, що зазначена у довідці (№ 162 від 11.03.1994), не відповідає діючій постанові за вищезазначений період (№ 10 від 26.01.1991).
Згідно довідки № 468 від 12.08.2019 період роботи з 03.06.1992 по 19.07.1992 та з 20.07.1992 по 20.10.1992 на посаді підземного машиніста підземних установ з повним робочим днем під землею на «Шахті «Краснокутська» виробничого об'єднання «Донбасантрацит» неможливо зарахувати до пільгового стажу, оскільки Постанова Кабінету Міністрів України, що зазначена у довідці (№ 162 від 11.03.1994), не відповідає діючій постанові за вищезазначений період (№ 10 від 26.01.1991). Крім того за період з 21.08.1992 по 20.10.1992 - відсутні виписка з наказу про атестацію робочого місця та висновок державної експертизи умов праці.
Згідно довідки № 469 від 12.08.2019 неможливо зарахувати до пільгового стажу період роботи з 21.10.1992 по 08.11.1992 на посаді підземного машиніста підземних установ з повним робочим днем під землею на «Шахті «Краснокутська» виробничого об'єднання «Донбасантрацит», оскільки Постанова Кабінету Міністрів України, що зазначена у довідці (№162 від 11.03.1994), не відповідає діючій постанові за вищезазначений період (№10 від 26.01.1991), відсутні виписка з наказу про атестацію робочого місця та висновок державної експертизи умов праці, період роботи в пільговій довідці не відповідає періодам роботи, вказаним в трудовій книжці; з 09.11.1992 по 27.12.1995 на посаді підземного гірника з повним робочим днем під землею на «Шахті «Краснокутська» виробничого об'єднання «Донбасантрацит», оскільки відсутні виписка з наказу про атестацію робочого місця та висновок державної експертизи умов праці, період роботи в пільговій довідці не відповідає періодам роботи, вказаним в трудовій книжці.
За період роботи з 16.03.1992 по 27.12.1995 позивач працював на «Шахті «Краснокутська» виробничого об'єднання «Донбасантрацит». Довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 467-469 від 12.08.2019 надає філія «Шахти «Краснокутська» державного унітарного підприємства ЛНР «Центрвугілля».
Таким чином відсутні відомості про ліквідацію «Шахти «Краснокутська» виробничого об'єднання «Донбасантрацит» та статус філії «Шахти «Краснокутська» державного унітарного підприємства ЛНР «Центрвугілля». В даному випадку неможливо встановити факт повноважень філії щодо підтвердження роботи в шкідливих умовах.
Підприємство, на якому працював позивач на цей час розміщується на окупованій території за адресою м. Красний Луч, смт. Софієвський (розпорядження Кабінету Міністрів України №595 від 07.11.2014). У зв'язку з зазначеним витребувати будь-які додаткові документи з цих підприємств у управління відсутня можливість.
Вказаний населений пункт відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1058 (в редакції розпорядження від 02.12.2015 № 1276-р).
Перевірка довідок № 467-469 від 12.08.2019 на відповідність первинним документам на даний час неможлива, оскільки установа, яка надала довідку знаходиться на непідконтрольній українській владі території, що може призвести до надлишкової виплати державних коштів.
Крім того, взагалі невідомо, чи існує така установа, як філія «Шахти «Краснокутська» державного унітарного підприємства, так званої ЛНР «Центрвугілля». Отже, для зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 16.03.1992 по 27.12.1995 на «Шахті «Краснокутська» виробничого об'єднання «Донбасантрацит» на підставі наданих довідок відсутні законні підстави.
Дослідженням записів у трудовій книжці НОМЕР_3 від 27.08.1987 (арк. спр. 10-13, 43-46) у межах спірних правовідносин, судом встановлено, що вона містить такі записи про роботу позивача:
«Шахта «Краснокутська» виробничого об'єднання «Донбасантрацит»:
запис 6. 16.03.1992 прийнятий підземним гірником з повним робочим днем під землею;
запис 7. 03.06.1992 переведений машиністом підземних установок 2 р з повним робочим днем під землею;
запис 8. 06.11.1992 переведений підземним гірником очисного забою 5 р з повним робочим днем під землею;
запис 9. 27.12.1995 звільнений за ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням).
Згідно з довідками від 12.08.2019 №№ 467-469 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданими Державним унітарним підприємством "Центрвугілля" ЛНР філіалу «Шахта «Краснокутська» (арк. спр. 16-18), позивач:
працював на Шахті «Краснокутська» виробничого об'єднання «Донбасантрацит» з 16.03.1992 по 22.03.1992 (00-00-06) та з 23.03.1992 по 02.06.1992 (00-02-09) на посаді підземного гірника з повним робочим днем під землею, навчався з відривом від виробництва та виконував гірничі роботи з повним робочим днем під землею, що передбачено пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162;
працював на Шахті «Краснокутська» виробничого об'єднання «Донбасантрацит» з 03.06.1992 по 19.07.1992 (00-01-16) та з 20.07.1992 по 20.10.1992 (00-03-00) на посаді підземного машиніста підземних установ з повним робочим днем під землею, навчався з відривом від виробництва та виконував гірничі роботи з повним робочим днем під землею, що передбачено пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162;
працював на Шахті «Краснокутська» виробничого об'єднання «Донбасантрацит» з 21.10.1992 по 08.11.1992 на посаді підземного машиніста підземних установ з повним робочим днем під землею, з 09.11.1992 по 27.12.1995 на посаді підземного гірника з повним робочим днем під землею та виконував гірничі роботи з повним робочим днем під землею, що передбачено пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 абз. 1 статті 92 Конституції України).
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з абзацом першим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац дев'ятий частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).
Абзацом десятим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (застосовується з 1 жовтня 2017 року).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абзац третій частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Отже, з огляду на викладене, з 01.10.2017 за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону № 1058-IV Перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I "Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії" Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II "Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший" Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Відповідно до статті 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383).
Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383).
Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Аналіз норм Порядку № 383 дає підстави дійти висновку, що атестація робочих місць повинна бути проведена не пізніше 21.08.1997.
Суд зазначає, що позивач звільнився з «Шахти «Краснокутська» виробничого об'єднання «Донбасантрацит» 27.12.1995 та в подальшому працевлаштований на інше підприємство лише 29.12.2000, у зв'язку з чим, посилання відповідача про відсутність записів щодо атестації робочого місця позивача у спірний період (1992-1995 роки) суд вважає необґрунтованим.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Згідно з пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого Кабінетом Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.
Згідно з пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 (який діяв до 16.01.2003), правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.
Записи у трудовій книжці містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди з повним робочим днем під землею.
Довідками від 12.08.2019 №№ 467-469 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданими Державним унітарним підприємством "Центрвугілля" ЛНР філіалу «Шахта «Краснокутська», підтверджено періоди роботи позивача, що зараховуються до стажу роботи, який дає позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; професію та посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка; перебування позивача у безоплатних відпусках та інші додаткові відомості.
Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача у рішенні про відмову у перерахунку пенсії на неправильність зазначення у довідках як на підставу постанови Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, оскільки заповнення уточнюючих довідок належить до дискреційних повноважень підприємства, яке видає такі довідки, відповідальність за помилкове зазначення невірної постанови, яка не діяла на момент праці позивача покладається на відповідальну особу, а не на позивача.
Крім того, професія позивача передбачена списком № 1, який затверджено як постановою КМУ № 10 від 26.01.1991, яка діяла на час роботи позивача, так і постановою КМУ № 162 від 11.03.1994, яка вказана у довідках.
Посилання відповідача на неможливість врахування наданих позивачем довідок від 12.08.2019 №№ 467-469, суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 14 Закону України від 20.03.2003 № 638-ІV "Про боротьбу з тероризмом" (зі змінами, внесеними Законом України від 05.06.2014) у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 79-р) м. Хрустальний (Красний Луч) Луганської області належать до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Закон України від 18.01.2018 № 2268-VIII "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" (далі - Закон № 2268-VIII) має на меті визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.
У межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону України від 15.04.2014 №1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 07 лютого 2008 року, пункт 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, пункт 50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, пункт 54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Крім того, відповідач має враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), а також Молдови та Росії (зокрема, "Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи "намібійський виняток" у справі "Кіпр проти Туреччини", ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв'язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на отримання пенсії з підстави видачі уточнюючої страховий стаж довідки підприємством, що розташоване на тимчасово непідконтрольній українській владі території, порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З наведених підстав суд приймає до уваги інформацію, що міститься у вищенаведених довідках, наданих позивачем на підтвердження спірних періодів роботи, яким відповідачем надавалась оцінка, оскільки така інформація в повній мірі узгоджується з записами у трудовій книжці.
Щодо не проведення атестації, суд наголошує, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.
Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Суд вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а.
Отже, суд вважає, що спірні періоди роботи протиправно не зараховані відповідачем до страхового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у повному обсязі.
Крім того, як зазначав суд, уточнюючі довідки мають необхідні дані щодо періодів роботи позивача, які враховуються при призначенні та перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, які зарахуються до пільгового стажу, а також які не підлягають зарахування до пільгового стажу, проте зараховуються до загального страхового стажу.
Таким чином, за наслідками судового розгляду судом встановлено, що відповідачем при розгляді заяви від 08.10.2020 протиправно не зараховано до стажу періоди роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України).
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 № 21-87а13.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
У зв'язку з цим, рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області «Про відмову в перерахунку пенсії» від 15.10.2020 № 7934/2020 ( ОСОБА_1 ) є протиправним та підлягає скасуванню.
За встановлених обставим, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 01.10.2020, зарахувавши до пільгового стажу позивача періоди роботи на «Шахті «Краснокутська» виробничого об'єднання «Донбасантрацит» з 16.03.1992 по 22.03.1992 та з 23.03.1992 по 02.06.1992 на посаді підземного гірника з повним робочим днем під землею; з 03.06.1992 по 19.07.1992 та з 20.07.1992 по 20.10.1992 на посаді підземного машиніста підземних установ з повним робочим днем під землею; з 21.10.1992 по 08.11.1992 на посаді підземного машиніста підземних установ з повним робочим днем під землею; з 09.11.1992 по 27.12.1995 та з 16.03.1992 по 27.12.1995 на посаді підземного гірника з повним робочим днем під землею, з урахуванням відомостей, вказаних у довідках від 12.08.2019 №№ 467-469 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданими Державним унітарним підприємством "Центрвугілля" ЛНР філіалу «Шахта «Краснокутська».
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн, що підтверджено квитанцією від 04.03.2021 № 0.0.2039166774.1 (арк. спр. 3).
Як вже вище вказано, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому предметом спору у даній справі є відмова відповідача здійснити перерахунок позивачу пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання органу Пенсійного фонду України відновити порушене право.
З огляду на те, що судом встановлено порушення відповідачем конституційного права позивача на отримання пенсії як складової частини права на соціальний захист, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (місце знаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9, ідентифікаційний код 21792459) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області «Про відмову в перерахунку пенсії» від 15.10.2020 №7934/2020 ( ОСОБА_1 ).
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» з 01.10.2020, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи на «Шахті «Краснокутська» виробничого об'єднання «Донбасантрацит» з 16.03.1992 по 22.03.1992 та з 23.03.1992 по 02.06.1992 на посаді підземного гірника з повним робочим днем під землею; з 03.06.1992 по 19.07.1992 та з 20.07.1992 по 20.10.1992 на посаді підземного машиніста підземних установ з повним робочим днем під землею; з 21.10.1992 по 08.11.1992 на посаді підземного машиніста підземних установ з повним робочим днем під землею; з 09.11.1992 по 27.12.1995 та з 16.03.1992 по 27.12.1995 на посаді підземного гірника з повним робочим днем під землею, з урахуванням відомостей вказаних у довідках від 12.08.2019 №№ 467-469 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданими Державним унітарним підприємством "Центрвугілля" ЛНР філіалу «Шахта «Краснокутська»..
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Смішлива