про залишення позовної заяви без руху
14 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1673/21
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали у справі
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, вул. Пашутінська,1,м. Кропивницький,25015
третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, вул. Соборна,7а,м.Кропивницький,25009
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:
1)визнати протиправними дії Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 05.03.2019 року, у відповідності до статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, ст.9 Закону України від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та з врахуванням положень постанови КМУ від 30.08.2017 р. №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 року перерахунку основного розміру пенсії;
2)зобов'язати Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області виготовити та направити до Головного управління ПФУ в Кіровоградській області нову довідку про розмір його грошового забезпечення, станом на 05.03.2019р., у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, ст.9 Закону України від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та з врахуванням положень постанови КМУ від 30.08.2017 р. №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 року перерахунку основного розміру пенсії.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою статті 160 КАС України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з вимогами ч. 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС України).
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з вимогами ч. 4 статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Частиною 5 статті 94 КАС України встановлено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
Згідно з вимогами ч. 7, 8 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). (ч. 10 ст. 44 КАС України).
У підпункті 15.16 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Суд звертає увагу, що на цей час Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система роботу не розпочала. Водночас, суд зазначає, що у суді продовжується тестова робота підсистем та модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, підключення до яких буде здійснюватися поступово, згідно з окремими наказами Державної судової адміністрації України. Зокрема, тестування підсистеми "Електронний суд" у Кіровоградському окружному адміністративному суді вже здійснюється відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 р. № 628.
При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (п.п. 15.1 п.1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України).
У позовній заяві зазначено, що документ сформований в системі "Електронний суд" . Однак, на момент подання цієї позовної заяви Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система роботу не розпочала, що унеможливлює прийняття позовної заяви в електронній формі.
Зазначена правова позиція щодо необхідності подання документів у паперовій формі до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, викладена також в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 лютого 2019 року по справі №9901/43/19 (П/9901/43/19).
Суд бере до уваги, що отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему "Електронний суд" мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку, а тому відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для тестової роботи її підсистеми "Електронний суд" та відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі. Разом з тим, це означає лише відсутність підстав для невідкладного повернення позовних заяв, поданих позивачами через систему "Електронний суд".
Натомість, можливість подання позовної заяви через систему "Електронний суд" не нівелює положень Кодексу адміністративного судочинства України стосовно подання процесуальних документів (зокрема, позовних заяв) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи виключно в паперовій формі.
З урахуванням цього суд зазначає, що формування та подання позивачем позовної заяви через систему "Електронний суд" має наслідком її реєстрацію в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" з привласненням єдиного унікального номеру справи, здійснення розподілу справи між суддями та подальшої передачі справи визначеному судді для її розгляду. Отже, метою використання особою системи "Електронний суд" є реєстрація процесуального документа (позовної заяви тощо) та його передача судді для розгляду. У такий спосіб, до того ж, визначається та фіксується дата звернення особи до суду.
У свою чергу, після реєстрації позовної заяви та її передачі для розгляду конкретному судді здійснюється аналіз позовної заяви на предмет її відповідності вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та виявлення підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (ст.171 КАС України).
Саме на цій стадії суддя, виявивши, що позовну заяву подано не у паперовій формі, як того вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, а за допомогою системи "Електронний суд", з метою дотримання вимог процесуального закону має надати позивачеві можливість привести подану ним позовну заяву, підписану електронним підписом, у відповідність з вимогами КАС України, тобто подати її в паперовій формі. При цьому правові підстави для невідкладного повернення такої позовної заяви у цей час ще відсутні.
Таким чином, з урахуванням того, що станом на день звернення до суду з цим позовом функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не розпочато, а експлуатація її підсистеми (модуля) «Електронного суду» здійснюється лише в тестовому режимі, згідно з приписами п.п. 15.1 п.1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України позовні заяви разом з додатками мають подаватися до суду лише в паперовій формі, оскільки подання позовної заяви до суду з використанням підсистеми «Електронний суд» не відповідає на дату подання заяви вимогам КАС України та унеможливлює їх вирішення судом саме в електронній формі, що узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 14.02.2019 року у справі № 9901/43/19.
Враховуючи, що позовна заява сформована позивачем в системі "Електронний суд", тобто подана не у паперовій формі, суд вважає, що позивач (уповноважений ним представник) має подати до суду позовну заяву в письмовій формі та її копії, а також надати належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів, або зазначити про наявність у іншої особи оригіналу письмового доказу, відповідно до кількості учасників справи.
За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем шляхом подання до суду позовної заяви з додатками до неї у паперовій формі.
Зазначена вище обставина вказує на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160-161 КАС України. Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду позовної заяви в паперовій формі та її копій для відповідачів, а також надати належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів, відповідно до кількості учасників справи, зазначивши про наявність у іншої особи оригіналу письмового доказу.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко