12 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5336/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Систем" (далі - позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить:
-визнати протиправним і скасувати рішення відповідача-1 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 35866 від 21.05.2020 р. з одночасним зобов'язанням його виключення з переліку ризикових платників податків;
-зобов'язати відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 12.05.2020 № 2, від 13.05.2020 № 3, від 14.05.2020 № 4, від 15.05.2020 № 5, від 18.05.2020 № 6, від 19.05.2020 № 7, від 20.05.2020 № 8 датою їх отримання.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне рішення відповідача-1 № 35866 від 21.05.2020 р. про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення Позивача до ризикових платників податків, відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку та не містить доказів наявності та зазначення безпосередньої податкової інформації (або відповідний пункт ст. 72 ПК України), що свідчили б про наявність ознак здійснення ризикових операцій позивачем з посиланнями на відповідні документи. При цьому, відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246, органом куди спрямовується податкова накладна для реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові, є саме центральний орган виконавчої влади - ДПС України. Отже, в разі ухвалення судом позитивного рішення для позивача, фактичну реєстрацію податкових накладних слід здійснити з часу їх подачі до реєстрації в ЄРПН саме відповідачем-2.
Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог представники відповідачів у поданих суду відзивах вказали, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків в порядку, передбаченому ПКУ. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПКУ, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Така позиція підтримана, зокрема судом касаційної інстанції (постанова Касаційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18). Щодо реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначити про те, що враховуючи не подання позивачем копії документів, які б підтверджували здійснення діяльності товариства стосовно придбання товару, їх оплати продавцям, а також оплати товару покупцем, в зв'язку з чим Комісією 02.11.2020 р. було прийнято рішення про відмову позивачу у реєстрації податкових накладних (а.с.93-96, 105-108).
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Позивач зареєстрований як юридична особа 23.01.2019, основним видом діяльності якого є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (а.с.11-12).
Відповідачі є суб'єктами владних повноважень, які у спірних правовідносинах реалізують надані їм законом повноваження.
З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням комісія регіонального рівня - комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 35866 від 21.05.2020 р., відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, позивача включено до переліку ризикових підприємств, на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с.13).
Зазначена обставина, на думку позивача, стала підставою відмови в реєстрації податкових накладних від 12.05.2020 № 2, від 13.05.2020 № 3, від 14.05.2020 № 4, від 15.05.2020 № 5, від 18.05.2020 № 6, від 19.05.2020 № 7, від 20.05.2020 № 8 в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому підприємство звернулось до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 на виконання вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Отже, аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку про те, що рішення Комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Так, відповідачем-1 прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 35866 від 21.05.2020 р., а саме п. 8 Критеріїв, а саме з підстав наявності податкова інформації (а.с.13).
Додатком 1 Порядку № 1165 визначено критерії ризиковості платника податку на додану вартість. Згідно з п.8 вказаного Додатку критерієм ризиковості платника податку є зокрема те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно додатку 4 Порядку № 1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов'язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Однак, оскаржуване рішення не містять відомостей, яка податкова інформація слугувала підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податку.
Так, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Судом встановлено, що спірне рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації.
Суд зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 р. у справі № 822/1817/18 та від 22 .07.2019 р. у справі № 815/2985/18, 20.08.2019 у справі № 2540/3009/18, від 18.09.2019 у справі № 826/6528/18.
Відповідно до п. 26, 27 Порядку № 1165, комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.
Згідно п. 40, 42, 43, 44, 45, 46 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Однак, відповідачем взагалі не надано будь-яких документів на підтвердження наявності інформації яка стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення. В наданому до суду разом з відзивом протоколі засіданні Комісії від 21.05.2020 № 93 відсутня будь яка інформація, яка б обґрунтовувала правомірність внесення позивача до переліку ризиковості підприємств (а.с.100-102).
Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 35866 від 21.05.2020 р. є протиправним та підлягає скасуванню.
Посилання відповідачів на правову позицію Верховного Суду, висловленої у постанові від 20.11.2019 у справі № 480/4006/18, є безпідставними, оскільки стосується правовідносин, пов'язаних із застосуванням положень Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, який втратив чинність 01.02.2020 р..
Разом з цим, спірні правовідносини у дані справі пов'язані із застосуванням норм Порядку № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 р., та регулює правовідносини щодо прийнятого оскаржуваного рішення. Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в редакції постанови Кабінетом Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 року передбачено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з приписами п. 6 Порядку, Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Отже, законом прямо передбачено право платника податків на оскарження у судовому порядку рішення податкового органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області не відповідають вимогам та принципам управлінської діяльності, закріпленим у частині 2 статті 2 КАС України, позаяк прийняте необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно, всупереч повноваженням відповідача та вимогам законодавства. При прийнятті рішення Комісія ГУ ДПС у Кіровоградській області виявила надмірний формалізм, у зв'язку із чим, оскаржене рішення підлягає скасуванню.
Разом із тим, позовна вимога про зобов'язання виключити товариство з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості не підлягають задоволенню.
Так, пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено те, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Таким чином, достатнім та належним способом захисту в даному випадку є визнання протиправними та скасування рішень комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, наслідком якого і буде виключення позивача з переліку ризикових платників податків.
Не підлягає задоволенню і позовна вимога про зобов'язання відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 12.05.2020 № 2, від 13.05.2020 № 3, від 14.05.2020 № 4, від 15.05.2020 № 5, від 18.05.2020 № 6, від 19.05.2020 № 7, від 20.05.2020 № 8 датою їх отримання на реєстрацію, з огляду на таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).
Згідно п.12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки.
Відповідно до п. 14 Порядку, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку № 1246).
Отже, квитанція про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН є документом, який надсилається платнику податків, з метою підтвердження факту реєстрації або зупинення реєстрації такої податкової накладної. Здійснення реєстрації/зупинення відбувається в автоматичному режимі, що не передбачає прийняття будь-яких рішень. Факт відповідної реєстрації/зупинення підтверджується квитанціями, в яких вказано, що документ доставлено/прийнято. Відправником квитанцій визначено Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронної звітності" ДФС України.
При цьому, суд підкреслює, що на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДФС України, прийняття вже рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією регіонального рівня відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі-Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520.
Згідно з пунктами 2, 3 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктами 6, 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", ";Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктами 9, 10 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 12 та 13 Порядку № 520 передбачено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
З матеріалів справи встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань позивачем складено податкові накладні від 12.05.2020 № 2, від 13.05.2020 № 3, від 14.05.2020 № 4, від 15.05.2020 № 5, від 18.05.2020 № 6, від 19.05.2020 № 7, від 20.05.2020 № 8, які засобами телекомунікаційного зв'язку було направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (а.с.20, 26, 32, 38, 44, 50, 56).
Згідно отриманої квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, вказані податкові накладні прийняті, реєстрацію зупинено. Причиною зупинення реєстрації податкових накладних відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України вказано те, що платник податку відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с.21, 27, 33, 39, 45, 51, 57).
Таким чином, віднесення позивача до переліку ризикових платників податків стало підставою лише для зупинення реєстрації податкових накладних.
Разом із тим, враховуючи не подання позивачем копії документів, які б підтверджували здійснення діяльності щодо придбання товару, їх оплати продавцям, а також оплати товару покупцем, що відображено у протоколі засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.11.2020 № 119 (а.с.130-133), комісією Головного управління ДПС в Кіровоградській області прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, зокрема:
- рішення від 02.11.2020 № 2093294/42769743, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 12.05.2020 (а.с.140);
- рішення від 02.11.2020 № 2093296/42769743, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 13.05.2020 (а.с.138);
- рішення від 02.11.2020 № 2093295/42769743, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 14.05.2020 (а.с.139);
- рішення від 02.11.2020 № 2093300/42769743, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 5 від 15.05.2020 (а.с.134);
- рішення від 02.11.2020 № 2093297/42769743, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 6 від 18.05.2020 (а.с.137);
- рішення від 02.11.2020 № 2093299/42769743, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 7 від 19.05.2020 (а.с.135);
- рішення від 02.11.2020 № 2093298/42769743, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 8 від 20.05.2020 (а.с.136).
Доказів визнання протиправними та скасування таких рішень суду не надано. Крім того, вищевказані правовідносини між сторонами не є предметом судового розгляду у даній справі.
За правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 14 березня 2017 року у справі № П/800/559/16, вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Враховуючи, що законність та правомірність винесення Комісією 02.11.2020 р. рішень про відмову товариству в реєстрації податкових накладних не є предметом розгляду у даній справі, у зв'язку з чим таким не надається відповідна оцінка, питання щодо зобов'язання відповідача-2 зареєструвати в ЄРПН податкові накладні 12.05.2020 № 2, від 13.05.2020 № 3, від 14.05.2020 № 4, від 15.05.2020 № 5, від 18.05.2020 № 6, від 19.05.2020 № 7, від 20.05.2020 № 8 датою їх отримання не підлягає вирішенню саме в межах розгляду даної справи.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 ст.139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI.
Згідно частини 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 2 частини третьої статті 6 цього Закону, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Так, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" було передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становив 2102 гривні.
Фактично, предметом позову є вісім вимог немайнового характеру, за які необхідно сплати судовий збір в сумі 16816 грн.. За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в загальній сумі 18918 грн., що підтверджується квитанцією № ПН17139 від 17.11.2020 (2102 грн.) та № ПН29279 від 25.11.2020 (16816 грн.) (а.с.70-71).
Відтак, виходячи з кількості задоволених позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 2102,00 грн.. Сплачений судовий збір в сумі 2102,00 грн. підлягає поверненню у відповідності до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення № 35866 від 21.05.2020 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про внесення товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Систем" (код ЄДРПОУ- 42769743) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Систем" (код ЄДРПОУ - 42769743) понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 43142606).
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Легіон Систем" (код ЄДРПОУ - 42769743) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні), перерахований відповідно до квитанції № ПН17139 від 17.11.2020 року.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.
Відповідно до підпункту 15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько